Цю Їн (*1494 — † 1552) — відомий китайський художник, один з провідних живописців часів династії Мін.
| Цю Їн | |
|---|---|
| «Гра на арфі». автор: Цю Їн | |
| Ім'я при народженні | Ши-фу (仇實父) |
| Псевдо | Ши-чжоу (十洲) |
| Народився | 1494 Тайцан |
| Помер | 1552 Сучжоу |
| Країна | імперія Мін |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | художник |
| Галузь | Gongbid |
| Членство | Four Masters of the Ming Dynastyd |
| Конфесія | конфуціанство |
| Діти | Qiu Zhud |
|
Життєпис ред.
Походив з родини ремісників. народився у 1494 році у м.Тайцан у сучасній провінції Цзянсу. Замолоду навчився ремеслу з виробництва лакових виробів. Вирішивши зайнятися живописом, він приїхав в м.Сучжоу, один з найбільших культурних центрів тогочасного Китаю, де навчався по черзі у кількох художників, зокрема у Чжоу Ченя, Вень Чженміна, Тан Їня, після чого став професійним живописцем. Подальше життя займався малювання картин, з чого й жив. Помер Цю Їн у м. Сучжоу у 1552 році.
Творчість ред.
Усього відомо близько 120 робіт Цю Їна, найраніша з яких датується 1530 роком і прикрашена каліграфією Вень Чженміна. Навички розпису по лаку і професійне навчання, засноване на копіюванні живопису попередників, зумовили безперечну оригінальність творчої манери Цю Їна, завдяки чому його роботи користувалися величезною популярністю у сучасників. Про це свідчить значне число копій його творів і картин, виконаних в його стилі іншими майстрами пензля. Шанувальників приваблювала, в першу чергу, зовнішня ефектність його картин, що часто нагадують ошатні лакові вироби.
В історію китайського живопису Цю Їн увійшов і як майстер популярного різновиду побутового жанру (жень-у 人物), що отримала назву «красуні» (ши-нюй 仕女). Продовжуючи творчість Тан Їня, він сприяв розвитку обох — «романтичного» й «класичного» — стилістичних варіантів цього напряму. «Романтичним» творам Цю Іна притаманні камерність і лаконічність зображень в поєднанні з ретельним промальовуванням деталей та пристрастю до яскравих фарб. «Класичні» відрізняються тонкістю й стилізованістю, ретельністю опрацювання найдрібніших деталей вигляду людей та елементів архітектури. Вони засновані на контрастних колірних поєднаннях з перевагою зеленої, червоної, чорної і білої фарб. Жінки у Цю Їна з ніжною статурою, тендітні з тонкими довгими пальцями, м'якими долонями, ніжною шкірою, витонченим лобом. Обличчя бліде, з тонкими бровами та маленьким ротом.
У 2007 році його картину продано за 11,6 млн доларів.
Найвизначніші картини:
- «Літнє усамітнення під тіню бананового дерева»
- «Піднесена бесіда у тіні туна»
- «Повернення додому весняного вечора»
- «Граючи на флейті у сосновій долині»
- «Персикове джерело краю безсмертних»
- «Поема про залишену дружину»
- «Поема про червоне листя»
- «Весняний ранок у Ханському палаці»
- «Нещасні красуні тисячі осеней»
Джерела ред.
- Hajek L. Chinesische kunst. Prague, 1954
- Cahill J. Parting at the Shore: Chinese Painting of the Early and Middle Ming Dynasty, 1368–1580. N.Y.-Tokyo, 1979
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цю Їн |