Цзян Куй (кит. 姜夔; бл. 1155 — бл. 1221) — китайський поет, композитор, теоретик поезії та каліграф часів династії Південна Сун.
| Цзян Куй | |
|---|---|
| Народився | 1155 |
| Помер | 1221 |
| Країна | Southern Song dynastyd |
| Діяльність | поет, композитор, ci lyric writer |
| Знання мов | путунгуа |
Життєпис ред.
Походив з родини чиновників середнього рівня. Син начальника округу в Ханьяні. Народився в Пояні (в сучасні провінції Цзянсі), отрмиавши ім'я Яочжан. Зробив кілька спроб скласти імперський іспит, але невдало. Коли батько помер, Цзян Куй прожив із сестрою в рідному місті майже 20 років, провівши там всю свою молодість.
В подальшому багато подорожував: між 1176 і 1206 роками відвідав регіони в межах сучасних провінцій Хубей, Чжецзян, Аньхой, Цзянсу і Фуцзянь. Він мав дружні стосунки зі своїми сучасними поетами та літераторами. Зрештою оселився в Ханчжоу, де помер близько 1221 року.
Творчість ред.
В літературних колах відомий був під псевдонимами Байші Даожень та Цзян Байші. Був також музикознавцем класичної китайської музики, яку також сам складав (14 пісень-ши і 10 ритуальних пісень, щотувійшли дозбірки «Байші даожень геку»). Його музика була виразноюй і творчою. Сам вправнограв на цисяньцині. Цзян намагався відновити втрачені мелодії стародавніх часів, але з нього знущалися чиновники Тайчансі (Управління Великої постійності, що відповідало за ритуальну музику). Також був автором теоретичних трактатів про музику та інструменти — «Даюеї» («Обговорення відповідної музики») та «Цінсе каогуту» («Ілюстрований інструментів цисяньцинь і се»)
На поетичний стиль Цзяна помітно вплинув Чжоу Бан'ян, але його власний стиль відрізнявся від інших поетів. У ранні роки його наставником був Сяо Цзюй. Поет Чжан Янь описав поетичний стиль Цзяна як «Хмари, які залишають або залишаються безслідно», підкреслюючи непередбачуваність віршів Куя. Складав вірші перважноу жанрі ци (збереглося понад 80 віршів), зяких найвідомішими є «Хе Бейлай» та «Сан Ван Юе». Істотно збагатив ритміку та мелодику цього жанру, майстерно використав різні художні прийоми. Віршів, подібних до опису розореного війною міста Янчжоу, у нього мало, більшість присвячена любові та дорожнім враженням. Важливе місце займає тема оспівування речей. Його ци гармонійні, ніжні, приваблюють своєю образністю та мелодійністю. Крім того, є автором трактату з теорії поезії — «Ши Шуо» (诗 说; «Дискурс про поезію»).
Мав власний стиль каліграфії, про який розповів серед опису інших каліграфічних стилів в трактаті «Сюй Шу» пу (续书谱; «Збірка трактатів з каліграфії»)
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела ред.
- Howland, Douglas (1996). Borders of Chinese Civilization: Geography and History at Empire's End. Duke University Press. p. 147. ISBN 9780822382034.
- Yuan, Xingpei (2017). An Outline of Chinese Literature II. Routledge. ISBN 9781315277875.