Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел Святого Йоана Хрестителя або Фарний костел найдавніша християнська культова споруда міста Заслава на Волині усипа

Церква Святого Івана Хрестителя в Ізяславі

Церква Святого Івана Хрестителя в Ізяславі

Костел Святого Йоана Хрестителя або Фарний костел  — найдавніша християнська культова споруда міста Заслава на Волині, усипальниця князів Заславських. Протягом 1941—1943 років Собор Святого Володимира Української Автокефальної Православної Церкви. Зруйнований комуністами за часів радянського панування в другій половині ХХ століття.

Костел Святого Йоана Хрестителя
image
Костел Святого Йоана Хрестителя. Вигляд з півдня
50°07′30″ пн. ш. 26°48′30″ сх. д. / 50.12500° пн. ш. 26.80833° сх. д. / 50.12500; 26.80833Координати: 50°07′30″ пн. ш. 26°48′30″ сх. д. / 50.12500° пн. ш. 26.80833° сх. д. / 50.12500; 26.80833
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна, Ізяслав
АрхітекторЯкопо Мадлена
ЗасновникЯнуш Янушович Заславський, Олександра Романівна Санґушківна
Початок будівництва1599
Стильготика, Ренесанс
НалежністьРКЦ, ПЦУ
Адресавул. Костельна, 1 м. Ізяслав Хмельницька область
image
image
Костел Святого Йоана Хрестителя (Ізяслав) (Україна)
image Костел Святого Йоана Хрестителя у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел святого Івана Хрестителя.

Пам'ятка національного значення, охоронний номер 759/0.

Історія

Заснований (початок зведення 24 червня 1599 р.) князем Янушем Заславським (бл. 1556 — 4.VIII.1629) і його дружиною княжною Олександрою Романівною Санґушківною († 1602) разом з будинками школи, шпиталю і плебанії для священиків, коштом міської оренди у Старому Заславі. На власність парафії передавалося село Збирів. Згідно з фундушем Януша Заславського при храмі повинні були утримуватися три священики. Будувався за проєктом швейцарського архітектора Якопо Мадлена у відповідності до ренесансної архітектурної традиції.

Як свідчить інвентар Старозаславського замку на 1622 рік спорудження святині тривало.

Стараннями сина Януша Заславського Олександра Заславського (1581—1629) у 1630-х до костелу було перенесено труни з тілами представників родини з колишнього ктиторського храму монастиря Пресвятої Трійці у Старому Заславі, на місці якого протягом 1604—1630 років, було збудовано костел Святого Михайла та монастир оо. Бернардинів.

1643 року храм згорів.

У часи національної революції середини XVII століття був пограбований козацькими військами, поховання князів Заславських було спаплюжено.

У 1720—1723 храм відремонтовано, богослужіння поновлено.

У 1754—1756 з ініціативи Барбари Санґушкової (1718—1791) ремонтні роботи проведено ретельніше, за участі придворного архітектора Паоло Фонтана.

1760 року при церкві збудовано флігель .

1776 року в усипальниці костелу було поховано князя Януша Олександра Санґушка. Згодом там поховали князя Януша Санґушка, його дружину княгиню Анелю Санґушкову, князя (1779—1840).

1884 року в храмі було поховано австрійського таємного радника Юзефа Адама Жищевського.

1929 року внаслідок загострення стосунків Другої Речі Посполитої і СРСР костел закрили (три роки стояв пусткою). 1932 року костел перетворено на «Музей релігії та атеїзму», офіційно — Ізяславський краєзнавчий музей..

В часі Другої світової війни (1941—1943 роки) при храмі діяла парафія Української Автокефальної Православної Церкви. На початку серпня 1943 року у соборі Святого Володимира, як тоді називався храм, відбулася відправа за участю керуючого Рівненсько-Крем'янецькою єпархією владики Платона (Артемюка), що зібрала більше п'яти тисяч віруючих. 8 серпня 1943 року церкву намагалися захопити священики-москвофіли на чолі з заславським благочинним-автономістом о. Михайлом Семенюком, однак парафіяни стали на заваді здійсненню їхнього задуму.

image
Катедра у 1950-х

З поверненням комуністів в стінах святині 1944—1950 поновлено діяльність музею.

1950 року музей ліквідовано, приміщення храму передано Ізяславській машинно-тракторній станції.

Вежу храму перетворено на водонапірну башту, як наслідок підмито вежовий фундамент, костел почав розколюватися. У 1960-х роках над базилікою почав завалюватися дах.

У 1984 році внаслідок підпалу було знищено шатро на вежі храму.

Нині пам'ятка знаходиться в жалюгідному стані. Дах знищено повністю, перекриття, окрім апсиди і першого поверху захристя, обвалилися. За останнє десятиліття розкрадачами могил розкопано переважну більшість крипт у підлозі катедри. Відтак порожнечі в підлозі, підземелля, як і сам костел використовуються містянами для викидання сміття.

Костел Святого Йоана Хрестителя був занесена до Державного реєстру національного культурного надбання, охоронний номер 759/0.

23 вересня 2008 року будівлю внесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Навесні 2015 року місцевими волонтерами розпочато розчистку костелу від будівельного і побутового сміття. Станом на 2022 рік, костел й надалі перебуває у плачевному стані — на межі руйнування.

Опис святині

image
Фраґмент картини Пітера Брейгеля старшого «Селянський танок» (1568). Архітектурні форми фламандської святині близькі до заславської

Просторове вирішення святині ґрунтується на базиліці (розділеній на три поздовжніх нави двома рядами по три стовпи), в обрисах латинського хреста за рахунок трансепту (розташованого ближче до західної частини споруди), п'ятибічної апсиди з нетрадиційними видовженими пропорціями та квадратної у проєкції вежі (прибудованої від заходу), нав'язує до антропоморфних храмів епохи Ренесансу. На початку святині розміщувалися музичні хори, на балконі, що спирався на фігурні кронштейни. У XVIII столітті над вежею зведено шатро з люкарнами, вивершене хрестом. До вівтаря симетрично прибудовані квадратні у плані каплиця (від півдня) і захристя (від півночі), натомість до вежі комунікаційні і господарські приміщення. Внутрішній простір оздоблено за допомогою пілястр, що підтримують арки з ледь наголошеними карнизами. Перекриття склепінчате, хрестове. В захристі — півциліндричне. Стеля першого поверху захристя, як і стеля каплиці, була оздоблена гіпсовою ліпниною, яка за останні роки практично обсипалася. У приміщеннях, що дотикаються вежі — по балках. Фасад святині однаково скромний, як невибагливе її внутрішнє опорядження. Будівлю по периметру прикрашає антаблемент. Фриз раніше був оздоблений орнаментальним розписом. Крім головного входу різьблений білокам'яний портал прикрашав південний вхід (над порталом містився фундаційний напис з барельєфами гербів засновників), в інтер'єрі, вхід з вівтаря до каплиці. На початку 2000-х років усі портали зникли, окрім головного, частково (без інскрипції) відтвореного у . Глибокі, вузькі і видовжені вікна мають гостре завершення. Вікна з трьох східних сторін апсиди було замуровано під час ремонту у XVIII сторіччі. Трансепт трибічний, увінчений з півночі і півдня фронтонами. Місце перетину нав було накрите хрестоподібним дахом.

З начиння костелу в Заславі зберіглося лише невелике розп'яття, врятоване вірянами. До того ж доступні іконографічні матеріали дають недостатньо можливостей для пізнання. Головний вівтар, в якому знаходилася картина видатного представника моденської школи Леліо Орсі (1511—1587) «Хрещення Господнє», належав до доробку Паоло Фонтана, подібний до інших робіт архітектора (пор. напр. головний вівтар костелу оо. Капуцинів у Любартові), які своїм корінням сягають мистецтва Риму. Крім того, у святині можна було оглянути полотно Карло Дольчі (1616—1686) «Христос благословляє дітей».

Галерея

  • image
    Вид від півночі
  • image
    Вид від сходу
  • image
    Трансепт від півдня
  • image
    Головний портал/хвіртка до бібліотечного корпусу НА «Острозька академія»
  • image
    Вікно. Північна нава
  • image
    Інтер'єр в напрямку головного вівтаря. Поштівка, 2008
  • image
    Інтер'єр в західному напрямку. Центральна нава
  • image
    Фраґмент склепіння нави
  • image
    Склепіння захристя
  • image
    Залишки розпису XVII століття. Рука
  • image
    Будинок плебанії від входу
  • image
    Зниклий рельєф з гербами фундаторів

Див. також

Примітки

  1. Eustachy Heleniusz (Eustachy Antoni Iwanowski). Wspomnienia polskich czasów dawnych i późniejszych przez Eu……go Heleniusza. — T. I. — Lwów, 1894. — S. 104. (пол.)
  2. Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття[недоступне посилання з червня 2019]
  3. [[https://web.archive.org/web/20110916133327/http://www.vostlit.info/Texts/rus10/Ganover/frametext1.htm Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.] Пучина бездонная. Хроника Натана Ноты Ганновера // Еврейские хроники XVII столетия (Эпоха «хмельничины») / Исследование, перевод и комментарии С. Я. Борового. — Москва — Иерусалим, 1997. — С. 109. (рос.) Див. з цього приводу: [[https://web.archive.org/web/20081201221758/http://litopys.org.ua/yakovenko/yak08.htm Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] Наталя Яковенко. Скільки облич у війни: Хмельниччина очима сучасників]
  4. Тадеуш Єжи Стецький. Волинь. Статистичний, історичний і археологічний огляд. Львів, 1864. Т. 1 [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Юзеф Кшивіцький. Заслав (стаття у Słownik Geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 14. — S. 443—448) [ 7 листопада 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Юзеф Скрабський. Заслав, як осередок мистецького життя XVII—XVIII віків [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. M. J. Z wycieczki po kraju // Kronika Rodzinna. — 1890. — № 7. — S. 211. (пол.)
  8. . Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 12 січня 2009.
  9. . Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 12 січня 2009.
  10. . Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 12 січня 2009.
  11. Володимир Борщевич. Волинський пом'яник. — Рівне, 2004. — С. 76.
  12. Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941 — 1950. Зб. документів і матеріалів. Київ, 1989. с. 107, 447
  13. Zbigniew Hauser. U Sanguszków w Zasławiu // Spotkania z zabytkami. — 1994. — № 1. — S. 20. (пол.)
  14. . Архів оригіналу за 31 грудня 2008. Процитовано 12 січня 2009.
  15. Закон України Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації [ 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України. (Перевірено 16 березня 2012)
  16. . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  17. Володимир Федотов. Марсіанські хроніки // «Місто» (додаток до тижневика «Партнер») № 3, 6 липня 2000.
  18. Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. — Tarnόw, 2007. — S. 227—228. — . (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Святого Йоана Хрестителя (Ізяслав)
  • Про що мовчить фарний костел в Ізяславі, або Музика, втілена у камені [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (Перевірено 26 березня 2019)
  • Іван Кузьмінський. Анджей Ґодек. Музична спадщина міста Заслава (XVII—XVIII століття) [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.] (Перевірено 26 березня 2019)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kostel Svyatogo Joana Hrestitelya abo Farnij kostel najdavnisha hristiyanska kultova sporuda mista Zaslava na Volini usipalnicya knyaziv Zaslavskih Protyagom 1941 1943 rokiv Sobor Svyatogo Volodimira Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Zrujnovanij komunistami za chasiv radyanskogo panuvannya v drugij polovini HH stolittya Kostel Svyatogo Joana HrestitelyaKostel Svyatogo Joana Hrestitelya Viglyad z pivdnya50 07 30 pn sh 26 48 30 sh d 50 12500 pn sh 26 80833 sh d 50 12500 26 80833 Koordinati 50 07 30 pn sh 26 48 30 sh d 50 12500 pn sh 26 80833 sh d 50 12500 26 80833Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina IzyaslavArhitektorYakopo MadlenaZasnovnikYanush Yanushovich Zaslavskij Oleksandra Romanivna SangushkivnaPochatok budivnictva1599Stilgotika RenesansNalezhnistRKC PCUAdresavul Kostelna 1 m Izyaslav Hmelnicka oblastKostel Svyatogo Joana Hrestitelya Izyaslav Ukrayina Kostel Svyatogo Joana Hrestitelya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatogo Ivana Hrestitelya Pam yatka nacionalnogo znachennya ohoronnij nomer 759 0 IstoriyaZasnovanij pochatok zvedennya 24 chervnya 1599 r knyazem Yanushem Zaslavskim bl 1556 4 VIII 1629 i jogo druzhinoyu knyazhnoyu Oleksandroyu Romanivnoyu Sangushkivnoyu 1602 razom z budinkami shkoli shpitalyu i plebaniyi dlya svyashenikiv koshtom miskoyi orendi u Staromu Zaslavi Na vlasnist parafiyi peredavalosya selo Zbiriv Zgidno z fundushem Yanusha Zaslavskogo pri hrami povinni buli utrimuvatisya tri svyasheniki Buduvavsya za proyektom shvejcarskogo arhitektora Yakopo Madlena u vidpovidnosti do renesansnoyi arhitekturnoyi tradiciyi Yak svidchit inventar Starozaslavskogo zamku na 1622 rik sporudzhennya svyatini trivalo Starannyami sina Yanusha Zaslavskogo Oleksandra Zaslavskogo 1581 1629 u 1630 h do kostelu bulo pereneseno truni z tilami predstavnikiv rodini z kolishnogo ktitorskogo hramu monastirya Presvyatoyi Trijci u Staromu Zaslavi na misci yakogo protyagom 1604 1630 rokiv bulo zbudovano kostel Svyatogo Mihajla ta monastir oo Bernardiniv 1643 roku hram zgoriv U chasi nacionalnoyi revolyuciyi seredini XVII stolittya buv pograbovanij kozackimi vijskami pohovannya knyaziv Zaslavskih bulo spaplyuzheno U 1720 1723 hram vidremontovano bogosluzhinnya ponovleno U 1754 1756 z iniciativi Barbari Sangushkovoyi 1718 1791 remontni roboti provedeno retelnishe za uchasti pridvornogo arhitektora Paolo Fontana 1760 roku pri cerkvi zbudovano fligel 1776 roku v usipalnici kostelu bulo pohovano knyazya Yanusha Oleksandra Sangushka Zgodom tam pohovali knyazya Yanusha Sangushka jogo druzhinu knyaginyu Anelyu Sangushkovu knyazya 1779 1840 1884 roku v hrami bulo pohovano avstrijskogo tayemnogo radnika Yuzefa Adama Zhishevskogo 1929 roku vnaslidok zagostrennya stosunkiv Drugoyi Rechi Pospolitoyi i SRSR kostel zakrili tri roki stoyav pustkoyu 1932 roku kostel peretvoreno na Muzej religiyi ta ateyizmu oficijno Izyaslavskij krayeznavchij muzej V chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1941 1943 roki pri hrami diyala parafiya Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Na pochatku serpnya 1943 roku u sobori Svyatogo Volodimira yak todi nazivavsya hram vidbulasya vidprava za uchastyu keruyuchogo Rivnensko Krem yaneckoyu yeparhiyeyu vladiki Platona Artemyuka sho zibrala bilshe p yati tisyach viruyuchih 8 serpnya 1943 roku cerkvu namagalisya zahopiti svyasheniki moskvofili na choli z zaslavskim blagochinnim avtonomistom o Mihajlom Semenyukom odnak parafiyani stali na zavadi zdijsnennyu yihnogo zadumu Katedra u 1950 h Z povernennyam komunistiv v stinah svyatini 1944 1950 ponovleno diyalnist muzeyu 1950 roku muzej likvidovano primishennya hramu peredano Izyaslavskij mashinno traktornij stanciyi Vezhu hramu peretvoreno na vodonapirnu bashtu yak naslidok pidmito vezhovij fundament kostel pochav rozkolyuvatisya U 1960 h rokah nad bazilikoyu pochav zavalyuvatisya dah U 1984 roci vnaslidok pidpalu bulo znisheno shatro na vezhi hramu Nini pam yatka znahoditsya v zhalyugidnomu stani Dah znisheno povnistyu perekrittya okrim apsidi i pershogo poverhu zahristya obvalilisya Za ostannye desyatilittya rozkradachami mogil rozkopano perevazhnu bilshist kript u pidlozi katedri Vidtak porozhnechi v pidlozi pidzemellya yak i sam kostel vikoristovuyutsya mistyanami dlya vikidannya smittya Kostel Svyatogo Joana Hrestitelya buv zanesena do Derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya ohoronnij nomer 759 0 23 veresnya 2008 roku budivlyu vneseno do pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Navesni 2015 roku miscevimi volonterami rozpochato rozchistku kostelu vid budivelnogo i pobutovogo smittya Stanom na 2022 rik kostel j nadali perebuvaye u plachevnomu stani na mezhi rujnuvannya Opis svyatiniFragment kartini Pitera Brejgelya starshogo Selyanskij tanok 1568 Arhitekturni formi flamandskoyi svyatini blizki do zaslavskoyi Prostorove virishennya svyatini gruntuyetsya na bazilici rozdilenij na tri pozdovzhnih navi dvoma ryadami po tri stovpi v obrisah latinskogo hresta za rahunok transeptu roztashovanogo blizhche do zahidnoyi chastini sporudi p yatibichnoyi apsidi z netradicijnimi vidovzhenimi proporciyami ta kvadratnoyi u proyekciyi vezhi pribudovanoyi vid zahodu nav yazuye do antropomorfnih hramiv epohi Renesansu Na pochatku svyatini rozmishuvalisya muzichni hori na balkoni sho spiravsya na figurni kronshtejni U XVIII stolitti nad vezheyu zvedeno shatro z lyukarnami vivershene hrestom Do vivtarya simetrichno pribudovani kvadratni u plani kaplicya vid pivdnya i zahristya vid pivnochi natomist do vezhi komunikacijni i gospodarski primishennya Vnutrishnij prostir ozdobleno za dopomogoyu pilyastr sho pidtrimuyut arki z led nagoloshenimi karnizami Perekrittya sklepinchate hrestove V zahristi pivcilindrichne Stelya pershogo poverhu zahristya yak i stelya kaplici bula ozdoblena gipsovoyu lipninoyu yaka za ostanni roki praktichno obsipalasya U primishennyah sho dotikayutsya vezhi po balkah Fasad svyatini odnakovo skromnij yak nevibaglive yiyi vnutrishnye oporyadzhennya Budivlyu po perimetru prikrashaye antablement Friz ranishe buv ozdoblenij ornamentalnim rozpisom Krim golovnogo vhodu rizblenij bilokam yanij portal prikrashav pivdennij vhid nad portalom mistivsya fundacijnij napis z barelyefami gerbiv zasnovnikiv v inter yeri vhid z vivtarya do kaplici Na pochatku 2000 h rokiv usi portali znikli okrim golovnogo chastkovo bez inskripciyi vidtvorenogo u Nacionalnomu universiteti Ostrozka akademiya Gliboki vuzki i vidovzheni vikna mayut gostre zavershennya Vikna z troh shidnih storin apsidi bulo zamurovano pid chas remontu u XVIII storichchi Transept tribichnij uvinchenij z pivnochi i pivdnya frontonami Misce peretinu nav bulo nakrite hrestopodibnim dahom Z nachinnya kostelu v Zaslavi zberiglosya lishe nevelike rozp yattya vryatovane viryanami Do togo zh dostupni ikonografichni materiali dayut nedostatno mozhlivostej dlya piznannya Golovnij vivtar v yakomu znahodilasya kartina vidatnogo predstavnika modenskoyi shkoli Lelio Orsi 1511 1587 Hreshennya Gospodnye nalezhav do dorobku Paolo Fontana podibnij do inshih robit arhitektora por napr golovnij vivtar kostelu oo Kapuciniv u Lyubartovi yaki svoyim korinnyam syagayut mistectva Rimu Krim togo u svyatini mozhna bulo oglyanuti polotno Karlo Dolchi 1616 1686 Hristos blagoslovlyaye ditej GalereyaVid vid pivnochi Vid vid shodu Transept vid pivdnya Golovnij portal hvirtka do bibliotechnogo korpusu NA Ostrozka akademiya Vikno Pivnichna nava Inter yer v napryamku golovnogo vivtarya Poshtivka 2008 Inter yer v zahidnomu napryamku Centralna nava Fragment sklepinnya navi Sklepinnya zahristya Zalishki rozpisu XVII stolittya Ruka Budinok plebaniyi vid vhodu Zniklij relyef z gerbami fundatorivDiv takozhCerkva svyatogo Ivana HrestitelyaPrimitkiEustachy Heleniusz Eustachy Antoni Iwanowski Wspomnienia polskich czasow dawnych i pozniejszych przez Eu go Heleniusza T I Lwow 1894 S 104 pol Aleksandrovich V Inventari zamkiv u Staromu j Novomu Zaslavi z XVII stolittya nedostupne posilannya z chervnya 2019 https web archive org web 20110916133327 http www vostlit info Texts rus10 Ganover frametext1 htm Arhivovano16 veresnya 2011 u Wayback Machine Puchina bezdonnaya Hronika Natana Noty Gannovera Evrejskie hroniki XVII stoletiya Epoha hmelnichiny Issledovanie perevod i kommentarii S Ya Borovogo Moskva Ierusalim 1997 S 109 ros Div z cogo privodu https web archive org web 20081201221758 http litopys org ua yakovenko yak08 htm Arhivovano1 grudnya 2008 u Wayback Machine 1 grudnya 2008 u Wayback Machine 1 grudnya 2008 u Wayback Machine Natalya Yakovenko Skilki oblich u vijni Hmelnichchina ochima suchasnikiv Tadeush Yezhi Steckij Volin Statistichnij istorichnij i arheologichnij oglyad Lviv 1864 T 1 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine pol Yuzef Kshivickij Zaslav stattya u Slownik Geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 14 S 443 448 7 listopada 2015 u Wayback Machine pol Yuzef Skrabskij Zaslav yak oseredok misteckogo zhittya XVII XVIII vikiv 20 listopada 2008 u Wayback Machine pol M J Z wycieczki po kraju Kronika Rodzinna 1890 7 S 211 pol Arhiv originalu za 20 listopada 2008 Procitovano 12 sichnya 2009 Arhiv originalu za 20 listopada 2008 Procitovano 12 sichnya 2009 Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 12 sichnya 2009 Volodimir Borshevich Volinskij pom yanik Rivne 2004 S 76 Kulturne budivnictvo v Ukrayinskij RSR Cherven 1941 1950 Zb dokumentiv i materialiv Kiyiv 1989 s 107 447 Zbigniew Hauser U Sanguszkow w Zaslawiu Spotkania z zabytkami 1994 1 S 20 pol Arhiv originalu za 31 grudnya 2008 Procitovano 12 sichnya 2009 Zakon Ukrayini Pro Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi 10 veresnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Perevireno 16 bereznya 2012 Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 15 listopada 2016 Volodimir Fedotov Marsianski hroniki Misto dodatok do tizhnevika Partner 3 6 lipnya 2000 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 227 228 ISBN 978 83 85988 77 9 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Svyatogo Joana Hrestitelya Izyaslav Pro sho movchit farnij kostel v Izyaslavi abo Muzika vtilena u kameni 26 bereznya 2019 u Wayback Machine Perevireno 26 bereznya 2019 Ivan Kuzminskij Andzhej Godek Muzichna spadshina mista Zaslava XVII XVIII stolittya 30 bereznya 2019 u Wayback Machine Perevireno 26 bereznya 2019

Дата публікації:
Топ