Цвентібольд (*Zventibold бл. 870 — 13 серпня 900) — король Лотарингії у 895—900 роках.
| Цвентібольд | |
|---|---|
| | |
| Народився | бл. 870 невідомо |
| Помер | 13 серпня 900 берег Маасу ·загибель у битві |
| Поховання | Susteren Abbeyd |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король |
| Посада | king of Franks[d] |
| Термін | 895—900 роки |
| Попередник | Арнульф I |
| Наступник | Людовик IV |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Каролінги |
| Батько | Арнульф Каринтійський |
| Мати | Вінбурга |
| Брати, сестри | Людовик IV Дитя, Ratold of Italyd і Ellinratd |
| У шлюбі з | Ода Саксонська |
| Діти | 3 доньки |
|
Життєпис Редагувати
Походив з династії Каролінгів. Позашлюбний син імператора Арнульфа I та його наложниці Вінбурги. Своє ім'я отримав на честь хрещеного Святоплука I, князя великої Моравії, — Цветібольд є німецьким варіантом імені.
У 889 році брав участь в успішній війні проти Рудольф I, короля Верхньої Бургундії, який намагався захопити Лотарингію. Після цього втрутився у боротьбу за владу між Одоном, графом Парижа, та королем Карлом III, але вони швидко об'єдналися проти Цвентібольда, який намагався стати королем Західно-Франкського королівства.
У 893 році після народження в його батька законного сина, втратив права на трон Італії та імператорську корону. Натомість зберіг права на Лотарингію. Того ж року за наказом батька безуспішно облягав Павію, де зачинився Гвідо IV, герцог Сполето У 894 році Цвентібольд захопив північ Верхньої Бургундії до Безансонського єпископства.
У 895 році Арнульф Каринтійський відновив Лотарінзьке королівство, віддавши його Цвентібольду. Останньому сприяли Герман I, архієпископ Кельна, та Ратбод, архієпископ Триру. Разом з тим частина знаті не сприйняло нового короля.
Після смерті батька у 899 році Цвентібольд спробував захопити владу у Східно-Франкському королівстві. Втім проти цих планів виступила лотаринзька знать. Роздратований їх опором, король відняв льони у багатьох впливових людей.
Наслідком цього було повстання графів на чолі із Регінар Довгошиїм, графом Ено, якого підтримали Герард I, граф Меца, та його син Манфред I. Вони вступили в союз із Карлом III Простокуватим, королем Західно-Франкського королівства. В результаті битви на Маасі Цвентібольд зазнав поразки і загинув. Регіна Прюмська вказує, що Цвентібольд загинув 13 серпня 900 року поблизу Мосама, проте в некролозі Прюмського монастиря вказана дата смерті 13 серпня 901 року. Поховано у Сустеренському абатстві. Корону Лотарингії отримав Людовик IV, король Західно-Франкського королівства.
Родина Редагувати
Дружина — Ода (875/880 — після 952), донька Оттона I, герцога Саксонії
Діти:
- Бенедетта (888-д/н), абатиса Сустеренського монастиря
- Сесилія (889-д/н), абатиса Сустеренського монастиря
- Реленда (900-д/н)
Джерела Редагувати
- Louis Halphen Charlemagne et l'empire carolingien Albin Michel réédition 1968
- Thomas Bauer: Zwentibold. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 14, Bautz, Herzberg 1998, ISBN 3-88309-073-5, Sp. 652—668.
- René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635
Примітки Редагувати
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 293–297. — ISBN 978-2-9501509-3-6