Хінчанка — історична місцевість Житомира, колишнє село.
| Хінчанка Житомир | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Район | Корольовський район |
| Поштовий індекс | 10025 |
| Головні вулиці | вулиця Корольова |
| Транспорт | |
| Трамвай | Майдан Перемоги - Льонокомбінат |
| Тролейбус | 7, 10 |
Розташування ред.
Хінчанка розташована на східній околиці Житомира. На заході та півдні оточена залізничним полотном у напрямку Фастова та селом Клітчин на сході.
Історичні відомості ред.
Назва місцевості походить від прізвища значних землевласників Гейнчів, які володіли землями у східному передмісті Житомира. У другій половині ХІХ ст. внаслідок розподілу успадкованих нащадками земель, з'являються Перша та Друга Хінчанки, одна з яких розташована в привокзальній частині міста та не значиться як окремий населений пункт з 1959 року, а інша — Друга Хінчанка, розташована на східній околиці міста — увійшла до меж Житомира в 1971 році. Друга Хінчанка в деяких документах 1920-х рр. помилково називалася Першою Хінчанкою.
У списку населених пунктів Волинської округи на 1925 рік хутір зазначається у складі Крошнє-Української сільської ради Черняхівського району.
У 1930 році хутір підпорядковано Житомирській міській раді.
1939 —1971 рр. — хутір (з 1954 року село) Глибочицької сільської ради Житомирського району (з 1962 по 1965 рр. у складі Коростишівського району).
У 1971 році село Хінчанка включене до складу міста Житомира. Сільську вулицю Кузнєчну об'єднано з міською Кузнєчною та згодом названо вулицею Баранова (нині Сергія Параджанова). Вулицю Олега Кошового, раніше відому як вулиця Друга Хінчанка, вздовж якої зосереджувалися садиби села, приєднано до міської вулиці Корольова.
З кінця 1950-х років на землях довкола Хінчанки здійснюється будівництво низки промислових підприємств, що сформували Східний промисловий вузол. Першим постав Житомирський льонокомбінат. У 1963 році через село Хінчанку прокладено трамвайні рейки та продовжено трамвайний маршрут № 5 до льонокомбінату.
Наприкінці 1950-х років в районі Хінчанки виникло робітниче селище 7-го Будтресту.
Протягом 1960 — 1970рр. поруч з Хінчанкою постали м'ясокомбінат, завод хімволокна, завод верстатів-автоматів, біомедскла та ще низка підприємств.
У 1977 — 1978 рр. побудовано тролейбусну лінію до Східного промислового вузла по вулицях Баранова та Корольова.
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Кондратюк Р.Ю., Самолюк Д.Я., Табачник Б.Ш. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 - 2006: Довідник: Офіційне видання. — Житомир: Волинь, 2007. — ISBN 966-690-090-4.
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 22, 105, 112, 285, 419, 428 — ISBN 966-690-84-X.