Хутряні гроші — один із різновидів товаро-грошей, замінників карбованої монети на ринку в разі нестачі останньої. Східні автори 10 — поч. 13 ст. (Ібн Русте, Ібн Фадлан, ал-Гарнаті та ін.) засвідчують використання шкурок куниць та білок русами як засобу купівлі-продажу. Однак не слід вважати хутряні гроші універсальним і єдиним для всієї Русі еквівалентом вартості, хоча б тому, що в процесі побутування на ринку шкурки витирались і втрачали товарний вигляд, відповідно й вартість. Там, де хутро добували, в умовах феодального суспільства з різкими змінами в обігу і періодичними нестачами монетного срібла, воно могло правити за платіжний засіб на початку свого шляху від виробника до споживача. Паралельно з Х.г. могли побутувати інші товарогроші: мушлі-каурі, намистини, шиферні пряслиця тощо.
Див. також Редагувати
Джерела та література Редагувати
- М. Ф. Котляр. Хутряні гроші [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 443. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.