Анатолій Володимирович Хромов (нар. 05 листопада 1985 року, м. Білгород-Дністровський) — український історик, архівіст, юрист, поет, державний діяч, меценат. Голова Державної архівної служби України (з 03 грудня 2019 року).
Анатолій Володимирович Хромов | |
---|---|
Народився | 5 листопада 1985 (37 років) Білгород-Дністровський, Одеська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | історик |
Галузь | архівна справа, викладацька робота, державна служба, поетична творчість |
Alma mater | Одеський національний університет імені І.І. Мечникова |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Заклад | Державна архівна служба України |
|
Життєпис Редагувати
Анатолій Хромов народився 5 листопада 1985 року в Бессарабії (Південна Одещина) в місті Білгород-Дністровський в родині Хромових Володимира Володимировича та Любові Олексіївни. В дитинстві був учасником і лауреатом міських конкурсів поезії, друкувався у місцевій пресі. Відвідував секцію спортивної акробатики. Має спортивний розряд кандидата в майстри спорту. У 2002 році закінчив Білгород-Дністровський міський ліцей.
У 2002–2007 роках навчався на історичному факультеті в Одеському національному університеті імені Іллі Мечникова, здобув кваліфікацію магістра.
У 2007–2010 роках — аспірант того ж ВУЗу.
У 2012 році захистив дисертацію на ступінь кандидата історичних наук на тему «Реалізація місцевою владою Південної України політики уряду Російської імперії щодо козацтва у 19 столітті». Науковий керівник: відома дослідниця історії козацтва доктор історичних наук, професор Олена Бачинська. У 2021 році здобув другу вищу освіту та закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка, отримав кваліфікацію магістра права.
Анатолій Хромов відомий своєю громадською активністю: проводить відкриті лекції, виступає на фахових конференціях із питань діджиталізації архівів, розвитку архівної справи, генеалогії в Одесі, Києві, Білгороді-Дністровському, Кам'янці-Подільському, Запоріжжі, Києві.
Автор та ведучий двох сезонів науково-просвітницьких циклів передач на Одеському радіо «Архівні знахідки» (2015), «Вік Одеси — міфи та реальність» (2016).
Виступає за лібералізацію архівного законодавства, необхідність проведення архівної реформи з урахуванням "Принципів П'ять І" — ініціативність, інформатизація, інновації, інтернаціональний (міжнародний) досвід та обмін, інтегрованість. Критикував керівництво Державної архівної служби України за фактичне обмеження прав користувачів. Намагається змінити ставлення суспільства і влади до архівів, викликати інтерес задля забезпечення успішної реорганізації роботи Державної архівної служби України.
Кар'єра Редагувати
У 2008–2017 роках працював в Державному архіві Одеської області. Керував процесами реставрації, оцифрування архівних фондів, відіграв важливу роль у репрезентації оцифрованих копій документів в вільному доступі для користувачів. Завдяки зусиллям працівників архіву, в тому числі Анатолія Хромова, Держархів Одеської області став на той час найсучаснішим архівом в Україні. Єдиний архів в Україні який майже повністю відсканував та виклав онлайн метричні книги. Єдиний архів який повністю виклав онлайн описи всіх фондів періоду до 1917 року.
У 2013–2016 роках викладав історичні дисципліни в Одеському національному медичному університеті.
У 2016 році працював директором виробництва в Архівних інформаційних системах.
У 2017 році працював головним спеціалістом у науковому відділі в Українському інституті національної пам'яті. Співавтор наукових, виставкових проєктів Інституту.
У 2018-2019 роках — заступник директора Галузевого державного архіву СБУ.
Державна Архівна Служба Редагувати
У листопаді 2019 року призначений головою Державної архівної служби України. У березні 2020 року присвоєно третій ранг державного службовця.
За рік роботи на чолі Державної архівної служби України у 2020 році Анатолію Хромову вдалось:
- суттєво збільшити темпи оцифрування архівних фондів та довідкового апарату;
- поновити співпрацю з українськими та міжнародними партнерами;
- забезпечити новими приміщеннями фонди Центрального державного архіву зарубіжної україніки та Центрального державного науково-технічного архіву України.
Неодноразово зазначав про переповненість українських архівів та пропонував ідеї боротьби з цим.
Ділився планами розбудови Єдиного державного реєстру архівних справ. За результатами дослідження Інституту розвитку свободи інформації (IDFI, Грузія) навіть в умовах пандемії, політику Державної архівної служби України визнано найбільш активною та відкритою для користувачів у розрізі роботи в період пандемії. Власним прикладом популяризує ідею меценатської допомоги в поповненні Національного архівного фонду. Систематично викуповує на аукціонах історичні документи та дарує українським державним архівам. Бере активну участь в інтеграції нових інформаційних ресурсів в архівні фонди.
Наукова робота Редагувати
Анатолій Хромов автор більше 30 наукових та науково-популярних статей, тез з історії козацтва, Одеської міської поліції та архівної справи, архівного законодавства. Доповідач на 30 всеукраїнських та міжнародних конференціях, круглих столах та учасник програм стажування, у тому числі в Італії, Фінляндії, Грузії.
Коло наукових інтересів: історія козацтва XIX ст., архівна справа, оцифрування та доступ до архівів, історичне краєзнавство, історія поліції Одеського градоначальства, архівне право.
Автор монографії "Південноукраїнське козацтво XIX ст.: урядові задуми, проекти, втілення". В основному у праці приділяється увага взаємовідносинам представників 2 прошарків суспільства — козаків південноукраїнських земель та представників регіональної влади, охоплено добу ХІХ століття. Головною думкою є прагнення показати ставлення керівництва до козацтва, бажання обох сторін досягти консенсусу, єдиної думки, при цьому не жертвуючи власними інтересами і захищаючи своє бачення подальших відносин і спільної роботи. Книга цікавить багатьох діячів культури та науки, які цікавляться добою козацтва та місцевої влади на Півдні Україні.
Участь у наукових товариствах Редагувати
З 2013 р. член Відділу історії козацтва на півдні України НДІ козацтва Інституту історії України НАН України.
З 2018 р. член редколегії видавничої серії "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" започаткованої Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститутом національної пам’яті – Комісією з розслідування злочинів проти польського народу.
З 2020 р. член редколегії науково-практичного журналу "Архіви України".
Неодноразово отримував подяки та почесні грамоти Державного архіву Одеської області, Служби безпеки України та Кабінету Міністрів України.
Сім'я Редагувати
Одружений з Хромовою Оленою Олександрівною, яка працює суддею. Виховують трьох синів — Арсенія, Євгена та Романа.
Бібліографія Редагувати
- Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб, 2019 рік
- Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції, 2018 рік
- Реалізація місцевою владою Південної України політики уряду Російської імперії щодо козацтва у XIX ст., 2012 рік
- "Символ" нового века. 1811-2001, 2001 рік
Примітки Редагувати
- Уряд ухвалив кадрові рішення та оголосив конкурси на низку посад [ 21 листопада 2019 у Wayback Machine.] КМУ (20 листопада 2019)
- . Кабінет Міністрів України. 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ України, ЦДЕА. . archives.gov.ua. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- . archive.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 23 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
- ↑ . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- . archive.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- . archive.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- 21 березня в Українському інституті національної пам'яті розпочали перевірку щодо Анатолія Хромова [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Вебсайт УІНП. — 2017. — березень.
- Галузевий державний архів СБ України: контакти [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Вебсайт СБУ. — 2018.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 року № 317-р «Про присвоєння рангів державним службовцям».
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- Анатолій Хромов: Новий законопроєкт повинен змінити підхід в роботі архівної сфери в Україні. minjust.gov.ua (рос.). Процитовано 23 березня 2021.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2021.
- Культурна трансмісія у співпраці з Державною архівною службою України. vikz.org.ua. Процитовано 23 березня 2021.
- Хромов А. В. Південноукраїнське козацтво ХІХ ст.: урядові задуми, проекти, втілення [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Праці Державного архіву Одеської області. — Т. XXXIX. — Одеса : видавець СПД Бровкін О. В., 2014. — 180 с. : іл. ISBN 978-966-8484-48-3
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 19 березня 2019.
Посилання Редагувати
- Поетичні твори у Facebook
- Facebook ДАС України [ 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.], 2019 рік
- Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.], 2018 рік
- Реалізація місцевою владою Південної України політики уряду Російської імперії щодо козацтва у XIX ст., 2012 рік
- "Символ" нового века. 1811-2001, 2001 рік
- Сторінка на порталі інтимної поезії Дотик Словом [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Анатолія Хромова з питань генеалогії та доступу до архівів [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Архівісти Одещини. Біографія та бібліографія Анатолія Хромова -С.68-70 [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]