Хортів Сергій Іванович (4 травня 1966, Молодогвардійськ, УРСР) — український політик, депутат Луганської обласної ради шостого скликання, міський голова міста Рубіжне у 2015—2022 роках. Під час російського вторгнення в Україну 2014 та 2022 роках сприяв окупантам.
| Хортів Сергій Іванович | |
|---|---|
| Народився | 4 травня 1966 (57 років) Молодогвардійськ, УРСР |
| Громадянство | СРСР → Україна |
| Місце проживання | Рубіжне, Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля |
| Партія | Партія регіонів, Наш край |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився 4 травня 1966 року.
1989 року закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут, вчитель історії та суспільнознавства.
2002 року закінчив Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, інженер-економіст.
Директор Рубіжанського політехнічного коледжу.
У 2005 та 2010 роках обирався депутатом Луганської обласної ради за мажоритарним округом № 22 (Рубіжне). Член Партії регіонів. Член постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту.
Війна на Сході України ред.
6 березня 2014 Хортів голосував за звернення Луганської обласної ради щодо права закликати російські війська в Україну «для захисту Донбасу від київської хунти».
22 травня 2014 Сергій Хортів брав участь у блокуванні української військової техніки у місті Рубіжне, коли бойовики з-за спин мирних жителів розстріляли українських військовослужбовців, в результаті чого загинуло кілька бійців з Житомира.
Після звільнення Рубіжного від терористичних угруповань ЛНР, залишився у місті, поширював проросійські настрої та вів пропаганду на користь ЛНР, а також займався саботажем.
Під час виборів до Верховної Ради України 2014 був головою окружної виборчої комісії № 112 (Рубіжне).
У липні 2015 року став помічником-консультантом народного депутата України Юлія Іоффе. Також підтримує тісні контакти з народним депутатом України Юрієм Бойко.
1 квітня 2022 року публічно перейшов на бік російських окупантів і звернувся до бійців ЗСУ із закликом скласти зброю.
Голова Рубіжного ред.
25 жовтня 2015 року був обраним головою міста Рубіжне. За даними Комітету виборців України, нього проголосувало близько 70 % виборців.
На території технікуму, де жили міліціонери з Житомира, за його наказом відключили воду, посилаючись на поломаний насос, хоча він був справний. Також Хортів виступав з заявами, що співробітники МВС постійно перебувають у нетверезому стані, зі зброєю і чіпляються до студентів, маючи до них претензії сексуального характеру.
4 березня 2022 року був усунутий з посади міського голови Рубіжного.
Сім'я ред.
Син — Хортів Іван Сергійович — колишній співробітник МВС, учасник терористичних загонів ЛНР. Після звільнення Рубіжного виїхав до Російської Федерації, де переховується.
Нагороди та відзнаки ред.
Примітки ред.
- Суд визнав ексмера Рубіжного Хортіва винним у колабораціонізмі
- ↑ . web.archive.org. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 25 жовтня 2019.
- Луганский депутат открыто поддерживает ДНР и остается при власти?.[недоступне посилання]
- ↑ . Петр и Мазепа (рос.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- Хомченко, Михайло (1 квітня 2022). . Depo.Донбас. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- . Фокус. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- . www.chesno.org. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- . www.ostro.org (ru-RU). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
- . Суспільне. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 13 серпня 2015.