Хела́ти (від грец. χηλή, chelè — «клішня») або внутрішньокомплексні сполуки — клішнеподібні комплексні сполуки, які утворені при взаємодії іонів металів з молекулами деяких органічних сполук, що містять солеутворювальну, комплексоутворювальну групи. Хелатні сполуки мають центральний іон (частинку) — комплексоутворювач — і координовані навколо нього ліганди. Хелатні сполуки часто використовують у хімії для розділення, концентрації і визначення різних елементів.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |