Хвороба К'ясанурського лісу (англ. Kyasanur Forest disease (KFD); також К'ясанурська лісова хвороба) — арбовірусна ендемічна геморагічна гарячка, яку передають кліщі.
Хвороба К'ясанурського лісу | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | гарячка, озноб, головний біль, міалгія, лімфоаденопатія, кон'юнктивіт, фотофобія, крововилив, кровотеча[1], кашель, біль у животі, гіперестезія, нудота, блювання, діарея, тремор, менінгеальні симптоми і зневоднення організму[1] |
Причини | d |
Метод діагностики | фізикальне обстеження, клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, люмбальна пункція, ІФА і ПЛР |
Ведення | d |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1D4B |
МКХ-10 | A98.2 |
MeSH | D007733 |
Історичні відомості
Навесні 1957 року серед людей, які мешкали біля лісу К'ясанур у штаті Карнатака (Майсур), Індія, було зафіксовано спалах тяжкої хвороби, яка одночасно спостерігалась серед диких приматів. Тоді було виділено новий вірус від них, хоча в природі багато видів мавп демонструють резистентність до хвороби.
Актуальність
Щорічно в Індії виникає 400—500 випадків. Зареєстровано окремі спалахи, в яких летальність досягала 3,4 %. Хвороба трапляється також в Китаї. Ризик захворювання на ендемічних територіях зростає через вирубування лісів і тісніший контакт з мавпами, основним резервуаром вірусу.
Етіологія
вірус хвороби К'ясанурського лісу | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Класифікація вірусів | ||||||||||
| ||||||||||
Вірус належить до вірусної групи кліщового енцефаліту. Ця група складається з споріднених вірусів, зокрема таких як віруси хвороби Люпіна, омської геморагічної гарячки, вірусу (збудника геморагічної гарячки з нирковим синдромом), кліщового енцефаліту.
Вірус містить сферичну позитивну одноланцюгову молекулу РНК завдовжки 11 000 баз. Зрілі віруси мають діаметр 50 нм і містять 3 структурних білка для капсиду, оболонки та мембрани. Ці віруси укорінюються до клітини через рецепторно-опосередкований ендоцитоз і проходять розмноження всередині клітини. Виявлено, що ураження цим вірусом смертельне у мишей і призводить до підвищення рівня прозапальних цитокінів у мозку. Проте вірус не був виявлений у внутрішніх органах.
У Саудівській Аравії, Єгипті циркулює схожий з вірусом хвороби К'ясанурського лісу вірус Алгурма, який також спричинює геморагічну гарячку. Ці віруси відійшли від одного предка близько 700 років тому, мають 89 % гомологічних нуклеотидів.
Епідеміологічні особливості
Кліщ Haemaphysalis spinigera є ведучим переносником хвороб. Окрім нього, вірус був виділений ще з 16 видів кліщів. Дикі мавпи Presbytis entellus (чорнопикий лангур) і Macaca radiata (індійський макака), зазвичай заражаються через укуси інфікованих кліщів. Також вірус циркулює серед гризунів, руїни та птахів. Екологія К'ясанурського лісу характеризується високою вологістю і різноманітністю через наявність різних біотипів лісів. Висока вологість сприятлива для підтримання кліщів протягом року, а наявність лісу створює вкрай сприятливі умови для мешкання великої кількості мавп. Оскільки така екологічна специфіка рідко спостерігається в інших частинах Індії, таке поєднання екологічних факторів створило особливу географічну локалізацію вірусу лише у цьому регіоні Індії. Люди є тупиком інфекції, тому що в них у крові вірус не виявляється. Передача вірусу за межі К'ясанурського лісу відбувається через птахів, але формування сталого осередку не відбувається через відсутність щільних популяцій мавп. Захворюваності притаманна сезонність, випадки відбуваються переважно з січня по червень. Відмічені зараження під час дослідження збудника в лабораторних умовах.
Патогенез
У патогенезі, який достеменно не з'ясовано, відзначають скупчення макрофагів та лімфоцитів у печінці та селезінці, помірну паренхіматозну дегенерацію там, а також свідчення фагоцитозу еритроцитів у селезінці. У окремих хворих розвивається геморагічна пневмонія. Патологічна фізіологія основних ознак пов'язана з порушенням гемопоезу і пошкодження капілярів і визначається специфічною локалізацією патологічного процесу. Можливо, що геморагічний синдром обумовлений дисемінованим внутрішньосудинним зверненням крові різної ступеня виразності. Там, де відбувається друга хвиля захворювання з неврологічними проявами виникає асептичний менінгіт, набряк мозку. Не виявлено таких результатів лабораторних досліджень, які б свідчили на користь енцефаліту в такій ситуації. Смерть у певної кількості хворих наступає на 2-й тиждень захворювання, в той момент, коли підвищується титр антитіл і температура у пацієнтів знижується. Смерті зазвичай передує кома, що є наслідком енцефалопатії. Морфологічні зміни включають також некроз середньої зони печінки та появу ацидофільних цитоплазматичних включень, що нагадують тіла Каунсільмена при жовтій гарячці, дистрофічні зміни в міокарді.
Клінічні прояви
Перша стадія
Інкубаційний період триває від 3 до 8 днів. Раптово підвищується температура тіла, з'являється озноб, головний біль та міальгії, особливо в гомілкових і поперекових м'язів. Розвивається лімфаденопатія, кон'юнктивіт, світлобоязнь (фотофобія), петехіальні крововиливи на слизових оболонках, кровотечі з носа, рота або шлунково-кишкового тракту. Проте немає ніяких доказів суттєвих порушень гемопоетичної системи або порушення судинної цілісності. Спостерігаються ретроорбітальний біль, кашель і біль у животі. Крім того, розвиваються поліартралгіі. Для початкової фази хвороби дуже характерни генералізована гіперестезія шкіри, апатія, прострація. Іноді виникає гепатоспленомегалія (одночасне збільшення розмірів печінки та селезінки).
З 3-4-го дня хвороби стан деяких хворих може погіршитися. З'являються нудота, блювання, рідкі випорожнення, звертають на себе увагу гіперемія видимих слизових оболонок, ін'єкція судин кон'юнктиви. На слизовій м'якого піднебіння виникають папуло-везікульозні елементи, що мають певне діагностичне значення. У ці ж терміни хвороби виникають кровотечі з носа, ясен, шлунково-кишкового тракту (у деяких хворих можна спостерігати гематемезис/криваве блювання). Нерідко спостерігається кровохаркання. Можливий й геморагічний висип на шкірі (пурпура). При вкрай тяжких формах перебігу хвороби температура тіла підвищується до 40-41°С, розвивається виражений геморагічний синдром, зневоднення організму, в 10 % випадків може настати смерть і це відбувається зазвичай на 7-9-й день хвороби.
Друга стадія
Більшість пацієнтів починають відновлюватися через 14 днів, але в деяких випадках протягом 7-14 днів після ремісії спостерігається нова хвиля хвороби, в якій переважають неврологічні прояви, що можуть включати сильний головний біль, психічні розлади, тремор, ригідність потиличних м'язів, біль в очах і дефекти зору, рідше генералізовані судоми. Однак явних ознак менінгіту чи енцефаліту немає. Протягом декількох тижнів тривають тремтіння рук, слабкість, астенізація, які зрештою проходять. Довготривалі прояви зустрічаються рідко. Період реконвалесценції після другої хвилі триває загалом — 3-5 тижнів.
Діагностика
При лабораторних дослідженнях під час першої стадії хвороби на 4-6-й день спостерігається лейкопенія зі зниженням загального кількості лейкоцитів до 3 × 109/л. Лейкопенія поєднується з нейтропенією, тромбоцитопенією. У сечі — помірна кількість лейкоцитів, клітини ниркового епітелію. Цереброспинальна рідина залишається нормальною.
На другій стадії хвороби розвивається помірний лейкоцитоз. Результати дослідження цереброспинальної рідини свідчать про серозний менінгіт.
Специфічна діагностика включає використання полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) з визначенням РНК вірусу в реальному часі та дослідження антитіл класу IgM за допомогою імуноферментного аналізу (ELISA).
Лікування
Етіотропне лікування не розроблене. Необхідна рання госпіталізація та підтримуюча терапія, яка включає боротьбу з дегідратацією та геморагічним синдромом.
Профілактика
Неспецифічна профілактика включає використання в ендемічних зонах акарицидних засобів у місцях виплоду кліщів. Індивідуальна профілактика присмоктування кліщів (носіння в природному осередку одягу із щільної тканини, який облягає шкіру, із рукавами і штанинами, що зав'язуються, головних уборів або косинок, використання репелентів). Ізоляція хворих, проведення дезінфекції в осередку. Специфічна профілактика — існує вакцина, яка містить формалін-інактивований вірус. Вона має показник ефективності 62,4 % для осіб, які отримали дві дози. Для осіб, які отримали ще одну додаткову дозу, ефективність збільшується до 82,9 %
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- Work TH, Trapido H. Summary of preliminary report of investigations of the virus research centre on an epidemic disease affecting forest villagers and wild monkeys in Shimoga district, Mysore. Indian J. Med. Sci. 1957;11:340–341. (англ.)
- Jinglin Wang; Hailin Zhang; Shihong Fu; Huanyu Wang; Daxin Ni; Roger Nasci; Qing Tang; Guodong Liang (2009). «Isolation of Kyasanur Forest Disease Virus from Febrile Patient, Yunnan, China». Emerg. Infect. Dis. 15 (2): 326—328. (англ.)
- Dodd, KA; Bird, BH; Khristova, ML; Albariño, CG; Carroll, SA; Comer, JA; Erickson, BR; Rollin, PE; Nichol, ST (2011). «Ancient ancestry of KFDV and AHFV revealed by complete genome analyses of viruses isolated from ticks and mammalian hosts». PLoS Negl Trop Dis. 5 (10): e1352. (англ.)
- Mourya, Devendra; Yadav, Pragya; Mehla, Rajeev; Barde, Pradip; Yergolkar, Prasanna; Kumar, Sandeep; Thakare, Jyotsna; Mishra, Akhilesh (2012). «Diagnosis of Kyasanur forest disease by nested RT-PCR, real-time RT-PCR and IgM capture ELISA». Journal of Virological Methods. 186 (1/2): 49–54.
- Mourya, Devendra; Yadav, Pragya; Mehla, Rajeev; Barde, Pradip; Yergolkar, Prasanna; Kumar, Sandeep; Thakare, Jyotsna; Mishra, Akhilesh (2012). «Diagnosis of Kyasanur forest disease by nested RT-PCR, real-time RT-PCR and IgM capture ELISA». Journal of Virological Methods. 186 (1/2): 49–54. (англ.)
- Kasabi, Gudadappa; Murhekar, Manoj; Sandhya, Vijay; Raghunandan, Ramappa; Kiran, Shivani; Channabasappa, Gowdra; Mehendale, Sanjay (2013). «Coverage and Effectiveness of Kyasanur Forest Disease (KFD) Vaccine in Karnataka, South India, 2005-10». PLoS Neglected Tropical Diseases. 7 (1): 1–4. (англ.)
Джерела
- Michael R. Holbrook Kyasanur Forest Disease Antiviral Res. 2012 Dec; 96(3): 353—362. (англ.)
- Nichter, Mark (1987). «Kyasanur Forest Disease: An Ethnography of a Disease of Development». Medical Anthropology Quarterly, New Series. 1 (4): 406—423. (англ.)
- Rajeev Mehla, Sandeep R.P. Kumar, Pragya Yadav, Pradip V. Barde, Prasanna N. Yergolkar, Bobbie R. Erickson, Serena A. Carroll, Akhilesh C. Mishra, Stuart T. Nichol, and Devendra T. Mourya Recent Ancestry of Kyasanur Forest Disease Virus Emerg Infect Dis. 2009 Sep; 15(9): 1431—1437. (англ.)
- Holbrook, Michael (2012). «Kyasanur forest disease». Antiviral Research. 96 (3): 353—362. (англ.)
- Kasabi, Gudadappa; Murhekar, Manoj; Sandhya, Vijay; Raghunandan, Ramappa; Kiran, Shivani; Channabasappa, Gowdra; Mehendale, Sanjay (2013). «Coverage and Effectiveness of Kyasanur Forest Disease (KFD) Vaccine in Karnataka, South India, 2005-10». PLoS Neglected Tropical Diseases. 7 (1): 1–4. (англ.)
Посилання
- Kyasanur Forest Disease (KFD) [1] [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvoroba K yasanurskogo lisu angl Kyasanur Forest disease KFD takozh K yasanurska lisova hvoroba arbovirusna endemichna gemoragichna garyachka yaku peredayut klishi Hvoroba K yasanurskogo lisuSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomigaryachka oznob golovnij bil mialgiya limfoadenopatiya kon yunktivit fotofobiya krovoviliv krovotecha 1 kashel bil u zhivoti giperesteziya nudota blyuvannya diareya tremor meningealni simptomi i znevodnennya organizmu 1 PrichinidMetod diagnostikifizikalne obstezhennya klinichnij analiz krovi klinichnij analiz sechi lyumbalna punkciya IFA i PLRVedennyadKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111D4BMKH 10A98 2MeSHD007733Div takozh HvorobaIstorichni vidomostiNavesni 1957 roku sered lyudej yaki meshkali bilya lisu K yasanur u shtati Karnataka Majsur Indiya bulo zafiksovano spalah tyazhkoyi hvorobi yaka odnochasno sposterigalas sered dikih primativ Todi bulo vidileno novij virus vid nih hocha v prirodi bagato vidiv mavp demonstruyut rezistentnist do hvorobi AktualnistShorichno v Indiyi vinikaye 400 500 vipadkiv Zareyestrovano okremi spalahi v yakih letalnist dosyagala 3 4 Hvoroba traplyayetsya takozh v Kitayi Rizik zahvoryuvannya na endemichnih teritoriyah zrostaye cherez virubuvannya lisiv i tisnishij kontakt z mavpami osnovnim rezervuarom virusu Etiologiya virus hvorobi K yasanurskogo lisuKlasifikaciya virusivGrupa ivRyad UnassignedRodina Rid Vid Kyasanur forest disease virus Virus nalezhit do virusnoyi grupi klishovogo encefalitu Cya grupa skladayetsya z sporidnenih virusiv zokrema takih yak virusi hvorobi Lyupina omskoyi gemoragichnoyi garyachki virusu zbudnika gemoragichnoyi garyachki z nirkovim sindromom klishovogo encefalitu Virus mistit sferichnu pozitivnu odnolancyugovu molekulu RNK zavdovzhki 11 000 baz Zrili virusi mayut diametr 50 nm i mistyat 3 strukturnih bilka dlya kapsidu obolonki ta membrani Ci virusi ukorinyuyutsya do klitini cherez receptorno oposeredkovanij endocitoz i prohodyat rozmnozhennya vseredini klitini Viyavleno sho urazhennya cim virusom smertelne u mishej i prizvodit do pidvishennya rivnya prozapalnih citokiniv u mozku Prote virus ne buv viyavlenij u vnutrishnih organah U Saudivskij Araviyi Yegipti cirkulyuye shozhij z virusom hvorobi K yasanurskogo lisu virus Algurma yakij takozh sprichinyuye gemoragichnu garyachku Ci virusi vidijshli vid odnogo predka blizko 700 rokiv tomu mayut 89 gomologichnih nukleotidiv Epidemiologichni osoblivostiKlish Haemaphysalis spinigera ye veduchim perenosnikom hvorob Okrim nogo virus buv vidilenij she z 16 vidiv klishiv Diki mavpi Presbytis entellus chornopikij langur i Macaca radiata indijskij makaka zazvichaj zarazhayutsya cherez ukusi infikovanih klishiv Takozh virus cirkulyuye sered grizuniv ruyini ta ptahiv Ekologiya K yasanurskogo lisu harakterizuyetsya visokoyu vologistyu i riznomanitnistyu cherez nayavnist riznih biotipiv lisiv Visoka vologist spriyatliva dlya pidtrimannya klishiv protyagom roku a nayavnist lisu stvoryuye vkraj spriyatlivi umovi dlya meshkannya velikoyi kilkosti mavp Oskilki taka ekologichna specifika ridko sposterigayetsya v inshih chastinah Indiyi take poyednannya ekologichnih faktoriv stvorilo osoblivu geografichnu lokalizaciyu virusu lishe u comu regioni Indiyi Lyudi ye tupikom infekciyi tomu sho v nih u krovi virus ne viyavlyayetsya Peredacha virusu za mezhi K yasanurskogo lisu vidbuvayetsya cherez ptahiv ale formuvannya stalogo oseredku ne vidbuvayetsya cherez vidsutnist shilnih populyacij mavp Zahvoryuvanosti pritamanna sezonnist vipadki vidbuvayutsya perevazhno z sichnya po cherven Vidmicheni zarazhennya pid chas doslidzhennya zbudnika v laboratornih umovah PatogenezU patogenezi yakij dostemenno ne z yasovano vidznachayut skupchennya makrofagiv ta limfocitiv u pechinci ta selezinci pomirnu parenhimatoznu degeneraciyu tam a takozh svidchennya fagocitozu eritrocitiv u selezinci U okremih hvorih rozvivayetsya gemoragichna pnevmoniya Patologichna fiziologiya osnovnih oznak pov yazana z porushennyam gemopoezu i poshkodzhennya kapilyariv i viznachayetsya specifichnoyu lokalizaciyeyu patologichnogo procesu Mozhlivo sho gemoragichnij sindrom obumovlenij diseminovanim vnutrishnosudinnim zvernennyam krovi riznoyi stupenya viraznosti Tam de vidbuvayetsya druga hvilya zahvoryuvannya z nevrologichnimi proyavami vinikaye aseptichnij meningit nabryak mozku Ne viyavleno takih rezultativ laboratornih doslidzhen yaki b svidchili na korist encefalitu v takij situaciyi Smert u pevnoyi kilkosti hvorih nastupaye na 2 j tizhden zahvoryuvannya v toj moment koli pidvishuyetsya titr antitil i temperatura u paciyentiv znizhuyetsya Smerti zazvichaj pereduye koma sho ye naslidkom encefalopatiyi Morfologichni zmini vklyuchayut takozh nekroz serednoyi zoni pechinki ta poyavu acidofilnih citoplazmatichnih vklyuchen sho nagaduyut tila Kaunsilmena pri zhovtij garyachci distrofichni zmini v miokardi Klinichni proyaviPersha stadiya Inkubacijnij period trivaye vid 3 do 8 dniv Raptovo pidvishuyetsya temperatura tila z yavlyayetsya oznob golovnij bil ta mialgiyi osoblivo v gomilkovih i poperekovih m yaziv Rozvivayetsya limfadenopatiya kon yunktivit svitloboyazn fotofobiya petehialni krovovilivi na slizovih obolonkah krovotechi z nosa rota abo shlunkovo kishkovogo traktu Prote nemaye niyakih dokaziv suttyevih porushen gemopoetichnoyi sistemi abo porushennya sudinnoyi cilisnosti Sposterigayutsya retroorbitalnij bil kashel i bil u zhivoti Krim togo rozvivayutsya poliartralgii Dlya pochatkovoyi fazi hvorobi duzhe harakterni generalizovana giperesteziya shkiri apatiya prostraciya Inodi vinikaye gepatosplenomegaliya odnochasne zbilshennya rozmiriv pechinki ta selezinki Z 3 4 go dnya hvorobi stan deyakih hvorih mozhe pogirshitisya Z yavlyayutsya nudota blyuvannya ridki viporozhnennya zvertayut na sebe uvagu giperemiya vidimih slizovih obolonok in yekciya sudin kon yunktivi Na slizovij m yakogo pidnebinnya vinikayut papulo vezikulozni elementi sho mayut pevne diagnostichne znachennya U ci zh termini hvorobi vinikayut krovotechi z nosa yasen shlunkovo kishkovogo traktu u deyakih hvorih mozhna sposterigati gematemezis krivave blyuvannya Neridko sposterigayetsya krovoharkannya Mozhlivij j gemoragichnij visip na shkiri purpura Pri vkraj tyazhkih formah perebigu hvorobi temperatura tila pidvishuyetsya do 40 41 S rozvivayetsya virazhenij gemoragichnij sindrom znevodnennya organizmu v 10 vipadkiv mozhe nastati smert i ce vidbuvayetsya zazvichaj na 7 9 j den hvorobi Druga stadiya Bilshist paciyentiv pochinayut vidnovlyuvatisya cherez 14 dniv ale v deyakih vipadkah protyagom 7 14 dniv pislya remisiyi sposterigayetsya nova hvilya hvorobi v yakij perevazhayut nevrologichni proyavi sho mozhut vklyuchati silnij golovnij bil psihichni rozladi tremor rigidnist potilichnih m yaziv bil v ochah i defekti zoru ridshe generalizovani sudomi Odnak yavnih oznak meningitu chi encefalitu nemaye Protyagom dekilkoh tizhniv trivayut tremtinnya ruk slabkist astenizaciya yaki zreshtoyu prohodyat Dovgotrivali proyavi zustrichayutsya ridko Period rekonvalescenciyi pislya drugoyi hvili trivaye zagalom 3 5 tizhniv DiagnostikaPri laboratornih doslidzhennyah pid chas pershoyi stadiyi hvorobi na 4 6 j den sposterigayetsya lejkopeniya zi znizhennyam zagalnogo kilkosti lejkocitiv do 3 109 l Lejkopeniya poyednuyetsya z nejtropeniyeyu trombocitopeniyeyu U sechi pomirna kilkist lejkocitiv klitini nirkovogo epiteliyu Cerebrospinalna ridina zalishayetsya normalnoyu Na drugij stadiyi hvorobi rozvivayetsya pomirnij lejkocitoz Rezultati doslidzhennya cerebrospinalnoyi ridini svidchat pro seroznij meningit Specifichna diagnostika vklyuchaye vikoristannya polimeraznu lancyugovu reakciyu PLR z viznachennyam RNK virusu v realnomu chasi ta doslidzhennya antitil klasu IgM za dopomogoyu imunofermentnogo analizu ELISA LikuvannyaEtiotropne likuvannya ne rozroblene Neobhidna rannya gospitalizaciya ta pidtrimuyucha terapiya yaka vklyuchaye borotbu z degidrataciyeyu ta gemoragichnim sindromom ProfilaktikaNespecifichna profilaktika vklyuchaye vikoristannya v endemichnih zonah akaricidnih zasobiv u miscyah viplodu klishiv Individualna profilaktika prismoktuvannya klishiv nosinnya v prirodnomu oseredku odyagu iz shilnoyi tkanini yakij oblyagaye shkiru iz rukavami i shtaninami sho zav yazuyutsya golovnih uboriv abo kosinok vikoristannya repelentiv Izolyaciya hvorih provedennya dezinfekciyi v oseredku Specifichna profilaktika isnuye vakcina yaka mistit formalin inaktivovanij virus Vona maye pokaznik efektivnosti 62 4 dlya osib yaki otrimali dvi dozi Dlya osib yaki otrimali she odnu dodatkovu dozu efektivnist zbilshuyetsya do 82 9 PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Work TH Trapido H Summary of preliminary report of investigations of the virus research centre on an epidemic disease affecting forest villagers and wild monkeys in Shimoga district Mysore Indian J Med Sci 1957 11 340 341 angl Jinglin Wang Hailin Zhang Shihong Fu Huanyu Wang Daxin Ni Roger Nasci Qing Tang Guodong Liang 2009 Isolation of Kyasanur Forest Disease Virus from Febrile Patient Yunnan China Emerg Infect Dis 15 2 326 328 angl Dodd KA Bird BH Khristova ML Albarino CG Carroll SA Comer JA Erickson BR Rollin PE Nichol ST 2011 Ancient ancestry of KFDV and AHFV revealed by complete genome analyses of viruses isolated from ticks and mammalian hosts PLoS Negl Trop Dis 5 10 e1352 angl Mourya Devendra Yadav Pragya Mehla Rajeev Barde Pradip Yergolkar Prasanna Kumar Sandeep Thakare Jyotsna Mishra Akhilesh 2012 Diagnosis of Kyasanur forest disease by nested RT PCR real time RT PCR and IgM capture ELISA Journal of Virological Methods 186 1 2 49 54 Mourya Devendra Yadav Pragya Mehla Rajeev Barde Pradip Yergolkar Prasanna Kumar Sandeep Thakare Jyotsna Mishra Akhilesh 2012 Diagnosis of Kyasanur forest disease by nested RT PCR real time RT PCR and IgM capture ELISA Journal of Virological Methods 186 1 2 49 54 angl Kasabi Gudadappa Murhekar Manoj Sandhya Vijay Raghunandan Ramappa Kiran Shivani Channabasappa Gowdra Mehendale Sanjay 2013 Coverage and Effectiveness of Kyasanur Forest Disease KFD Vaccine in Karnataka South India 2005 10 PLoS Neglected Tropical Diseases 7 1 1 4 angl DzherelaMichael R Holbrook Kyasanur Forest Disease Antiviral Res 2012 Dec 96 3 353 362 angl Nichter Mark 1987 Kyasanur Forest Disease An Ethnography of a Disease of Development Medical Anthropology Quarterly New Series 1 4 406 423 angl Rajeev Mehla Sandeep R P Kumar Pragya Yadav Pradip V Barde Prasanna N Yergolkar Bobbie R Erickson Serena A Carroll Akhilesh C Mishra Stuart T Nichol and Devendra T Mourya Recent Ancestry of Kyasanur Forest Disease Virus Emerg Infect Dis 2009 Sep 15 9 1431 1437 angl Holbrook Michael 2012 Kyasanur forest disease Antiviral Research 96 3 353 362 angl Kasabi Gudadappa Murhekar Manoj Sandhya Vijay Raghunandan Ramappa Kiran Shivani Channabasappa Gowdra Mehendale Sanjay 2013 Coverage and Effectiveness of Kyasanur Forest Disease KFD Vaccine in Karnataka South India 2005 10 PLoS Neglected Tropical Diseases 7 1 1 4 angl PosilannyaKyasanur Forest Disease KFD 1 26 chervnya 2018 u Wayback Machine angl