www.wikidata.uk-ua.nina.az

Халькозин Халькози н дав гр χαλκός мідь мідний блиск халькоци т мінерал з класу сульфідів сульфід міді en Загальні відом

Халькозин

Халькози́н (дав.-гр. χαλκός — мідь), мідний блиск, халькоци́т — мінерал з класу сульфідів, сульфід міді[en].

Халькозин
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d]
Абревіатура Cc
Хімічна формула Cu₂S
Клас мінералу Сульфід міді
Nickel-Strunz 10 2.BA.05
Dana 8 2.4.7.1
Генезис Екзогенний
Ідентифікація
Колір Індиговосиній, сірий, чорний, сіро-чорний
Сингонія моноклінна сингонія
Спайність Недосконала
Злам Нерівний до раковистого
Твердість 2,5—3,0
Блиск Металічний
Прозорість Непрозорий
Колір риси Сірий, темносірий
Густина 5,5-5,8 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь мідь (давньогрецька мова)
 Халькозин у Вікісховищі

Назва походить від дав.-гр. χαλκός «халькос» — мідь (F.S.Beudant, 1832).

Синоніми: мідний блиск, кіприт, купреїн, редрутит, халькоцит (Дена, 1868), ципріт. Мідна руда.

Загальний опис Редагувати

Хімічна формула: Cu2S. Вміст міді (Cu) становить 79,8 %, сірки (S) — 20,2 %. Як домішки наявні Ag, інколи Fe.

Низькотемпературний (нижче 103 °С) різновид — моноклінний (α-Cu2S) або ромбічний при полісинтетичному двійникуванні. Високотемпературний (вище 103 °С) різновид гексагональний (β-Cu2S). При більш високих температурах переходить у кубічну модифікацію — дигеніт (Cu9S5). Форми виділення: масивні, щільні або зернисті аґреґати, короткопризматичні кристали, дещо витягнуті по осі, псевдогексагональні, товстотаблитчасті, рідше дипірамідальні і короткопризматичні, примазки. Спайність по (110) недосконала. Густина 5,5-5,8. Тв. 2,5-3,5. Свинцево-сірого кольору з металічним блиском. Синя або зелена гра кольорів. Риса темно-сіра. Непрозорий. Злом раковистий. Крихкий. Добрий провідник електрики. Слабо анізотропний. Ріжеться ножем. Слабко-ковкий. Є гол. рудним мінералом мідистих пісковиків.

Кристалографія Редагувати

При температурі нижчій від 103 °C халькозин кристалізується в моноклінній сингонії з параметрами ґратки a = 11.881, b = 27.323, c = 13.491 Å, Z = 48; β = 116,35° та просторовій групі P 21/c. При вищій температурі переходить у гексагональну форму з просторовою групою P63/mmc та параметрами ґратки a = 3,95 Å, c = 6,75 Å, Z = 2.

Агрегати і габітус Редагувати

Халькозин звичайно утворює зернисті скупчення або вкрапленники, характерні різні зростки; у вигляді кристалів зустрічається рідко. Кристали мають товстотаблитчастий або короткостовбчастий габітус. Головними формами на кристалах є призма {110}, {021}, {011}, {023}, біпіраміди {111}, {112}, {113}, а також пінакоїд {001}. Відмічаються двійники по {110}, псевдогексагональні зірчасті форми та «хрестоподібні» проростання по {032} i {112}.

Фізичні властивості Редагувати

Колір — індиговосиній, сірий, чорний, сіро-чорний. Злам — нерівний до раковистого. Спайність — недосконала. Твердість — 2,5—3,0. Блиск — металічний. Прозорість — непрозорий. Колір риски — сірий, темносірий. Густина — 5,5-5,8 г/см³. Слабо ковкий. Добрий провідник електрики.

Утворення і поширення Редагувати

Халькозин — один з поширених сульфідів, присутній у рудах всіх родовищ, що містять сульфіди міді, але рідко утворює великі скупчення. Походження зазвичай гіпергенне (у зоні вторинного сульфідного збагачення родовищ, що містять первинні сульфіди міді), рідше контактово-метасоматичні (у скарнах) і низько-температурне гідротермальне, можливо, також осадове (у мідистих пісковиках). У зоні окислення переходить в куприт, малахіт, азурит та інші вторинні мінерали міді; іноді (при обмеженому доступі кисню) — в самородну мідь. Спостерігається разом з ковеліном (CuS), аргентином (Ag2S), самородним сріблом тощо. У менших кількостях зустрічається в гідротермальних низькотемпературних утвореннях разом з ендогенним борнітом (Cu5FeS4).

Зустрічається в деяких гідротермальних, багатих на мідь і бідних на сірку сульфідних рудах разом з гіпогенним борнітом. Основна маса утворюється при гіпергенних процесах у зонах вторинного сульфідного збагачення мідних сульфідних руд. У великих кількостях відомий у шт. Монтана, Аризона, Коннектикут, Нью-Джерсі та на Алясці (США), у пров. Квебек (Канада). Інші знахідки: Галле, Тюрингія (ФРН), Ріо-Тінто (Іспанія), Браден, Чукікамата (Чилі), Алмалик (Узбекистан), Коунрад (Казахстан). Є на території України, зокрема в Карпатах, на Волині.

Родовища Редагувати

Великі родовища халькозинових руд трапляються рідко. У значних кількостях халькозин зустрічається у зонах вторинного збагачення сульфідних родовищ (північноамериканські родовища Б'ютт у Монтані і Бісбі в Аризоні) де утворює значні скупчення як ендогенний мінерал. Особливе промислове значення мають бідні вкраплені руди, відомі під назвою «porphyry copper[недоступне посилання з липня 2019]», які виявляються дуже рентабельними, бо займають великі площі і легко піддаються масовому збагаченню. Такі родовища відкриті в США, у штатах Юта, Невада, Аризона.

Практичне значення Редагувати

Халькозин — найбагатший рудний мінерал міді. Халькозинвмісні руди належать до найбільш високоякісних типів мідних руд.

Різновиди Редагувати

Розрізняють:

  • халькозин білий (зайва назва халькозину),
  • халькозин ізометричний (зайва назва дигеніту — (Cu2-x1+Cu1/2x2+)S, де х = 0,10-0,22),
  • халькозин кубічний (зайва назва дигеніту),
  • халькозин пластинчастий (різновид халькозину з родовища Цумеб, Намібія, у вигляді пластинчастих аґреґатів),
  • халькозин ромбічний (зайва назва халькозину),
  • халькозин синій та халькозин сірий (зайва назва дигеніту),
  • α-халькозин (зайва назва дигеніту),
  • β-халькозин (зайва назва халькозину),
  • γ-халькозин (гексагональна модифікація халькозину).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
    d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  4. webmineral.com
    d:Track:Q15222056
  5. Webmineral. Chalcocite(нім.)
  6. Hugo Strunz, Ernest H. Nickel: Strunz Mineralogical Tables. 9. Auflage. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), Stuttgart 2001, ISBN 3-510-65188-X, C. 62.
  7. Ендогенні процеси

Література Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Халькозин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Халькозин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Лазаренко Є. К. Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. — 1959. — 654 с.
  • Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Halkozi n dav gr xalkos mid midnij blisk halkoci t mineral z klasu sulfidiv sulfid midi en HalkozinZagalni vidomostiStatus IMA chinnij uspadkovanij G d 1 Abreviatura Cc 2 Himichna formula Cu SKlas mineralu Sulfid midiNickel Strunz 10 2 BA 05 3 Dana 8 2 4 7 1Genezis EkzogennijIdentifikaciyaKolir Indigovosinij sirij chornij siro chornijSingoniya monoklinna singoniyaSpajnist NedoskonalaZlam Nerivnij do rakovistogoTverdist 2 5 3 0Blisk MetalichnijProzorist NeprozorijKolir risi Sirij temnosirijGustina 5 5 5 8 g sm Inshi harakteristikiNazvano na chest mid davnogrecka mova 4 Halkozin u VikishovishiNazva pohodit vid dav gr xalkos halkos mid F S Beudant 1832 Sinonimi midnij blisk kiprit kupreyin redrutit halkocit Dena 1868 ciprit Midna ruda Zmist 1 Zagalnij opis 2 Kristalografiya 2 1 Agregati i gabitus 3 Fizichni vlastivosti 4 Utvorennya i poshirennya 4 1 Rodovisha 5 Praktichne znachennya 6 Riznovidi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiHimichna formula Cu2S Vmist midi Cu stanovit 79 8 sirki S 20 2 Yak domishki nayavni Ag inkoli Fe Nizkotemperaturnij nizhche 103 S riznovid monoklinnij a Cu2S abo rombichnij pri polisintetichnomu dvijnikuvanni Visokotemperaturnij vishe 103 S riznovid geksagonalnij b Cu2S Pri bilsh visokih temperaturah perehodit u kubichnu modifikaciyu digenit Cu9S5 Formi vidilennya masivni shilni abo zernisti agregati korotkoprizmatichni kristali desho vityagnuti po osi psevdogeksagonalni tovstotablitchasti ridshe dipiramidalni i korotkoprizmatichni primazki Spajnist po 110 nedoskonala Gustina 5 5 5 8 Tv 2 5 3 5 Svincevo sirogo koloru z metalichnim bliskom Sinya abo zelena gra koloriv Risa temno sira Neprozorij Zlom rakovistij Krihkij Dobrij providnik elektriki Slabo anizotropnij Rizhetsya nozhem Slabko kovkij Ye gol rudnim mineralom midistih piskovikiv Kristalografiya RedaguvatiPri temperaturi nizhchij vid 103 C halkozin kristalizuyetsya v monoklinnij singoniyi z parametrami gratki a 11 881 b 27 323 c 13 491 A Z 48 b 116 35 ta prostorovij grupi P 21 c 5 Pri vishij temperaturi perehodit u geksagonalnu formu z prostorovoyu grupoyu P63 mmc ta parametrami gratki a 3 95 A c 6 75 A Z 2 6 Agregati i gabitus Redaguvati Halkozin zvichajno utvoryuye zernisti skupchennya abo vkraplenniki harakterni rizni zrostki u viglyadi kristaliv zustrichayetsya ridko Kristali mayut tovstotablitchastij abo korotkostovbchastij gabitus Golovnimi formami na kristalah ye prizma 110 021 011 023 bipiramidi 111 112 113 a takozh pinakoyid 001 Vidmichayutsya dvijniki po 110 psevdogeksagonalni zirchasti formi ta hrestopodibni prorostannya po 032 i 112 Fizichni vlastivosti RedaguvatiKolir indigovosinij sirij chornij siro chornij Zlam nerivnij do rakovistogo Spajnist nedoskonala Tverdist 2 5 3 0 Blisk metalichnij Prozorist neprozorij Kolir riski sirij temnosirij Gustina 5 5 5 8 g sm Slabo kovkij Dobrij providnik elektriki Utvorennya i poshirennya RedaguvatiHalkozin odin z poshirenih sulfidiv prisutnij u rudah vsih rodovish sho mistyat sulfidi midi ale ridko utvoryuye veliki skupchennya Pohodzhennya zazvichaj gipergenne u zoni vtorinnogo sulfidnogo zbagachennya rodovish sho mistyat pervinni sulfidi midi ridshe kontaktovo metasomatichni u skarnah i nizko temperaturne gidrotermalne mozhlivo takozh osadove u midistih piskovikah U zoni okislennya perehodit v kuprit malahit azurit ta inshi vtorinni minerali midi inodi pri obmezhenomu dostupi kisnyu v samorodnu mid Sposterigayetsya razom z kovelinom CuS argentinom Ag2S samorodnim sriblom tosho U menshih kilkostyah zustrichayetsya v gidrotermalnih nizkotemperaturnih utvorennyah razom z endogennim bornitom Cu5FeS4 Zustrichayetsya v deyakih gidrotermalnih bagatih na mid i bidnih na sirku sulfidnih rudah razom z gipogennim bornitom Osnovna masa utvoryuyetsya pri gipergennih procesah u zonah vtorinnogo sulfidnogo zbagachennya midnih sulfidnih rud U velikih kilkostyah vidomij u sht Montana Arizona Konnektikut Nyu Dzhersi ta na Alyasci SShA u prov Kvebek Kanada Inshi znahidki Galle Tyuringiya FRN Rio Tinto Ispaniya Braden Chukikamata Chili Almalik Uzbekistan Kounrad Kazahstan Ye na teritoriyi Ukrayini zokrema v Karpatah na Volini Rodovisha Redaguvati Veliki rodovisha halkozinovih rud traplyayutsya ridko U znachnih kilkostyah halkozin zustrichayetsya u zonah vtorinnogo zbagachennya sulfidnih rodovish pivnichnoamerikanski rodovisha B yutt u Montani i Bisbi v Arizoni de utvoryuye znachni skupchennya yak endogennij 7 mineral Osoblive promislove znachennya mayut bidni vkrapleni rudi vidomi pid nazvoyu porphyry copper nedostupne posilannya z lipnya 2019 yaki viyavlyayutsya duzhe rentabelnimi bo zajmayut veliki ploshi i legko piddayutsya masovomu zbagachennyu Taki rodovisha vidkriti v SShA u shtatah Yuta Nevada Arizona Praktichne znachennya RedaguvatiHalkozin najbagatshij rudnij mineral midi Halkozinvmisni rudi nalezhat do najbilsh visokoyakisnih tipiv midnih rud Riznovidi RedaguvatiRozriznyayut halkozin bilij zajva nazva halkozinu halkozin izometrichnij zajva nazva digenitu Cu2 x1 Cu1 2x2 S de h 0 10 0 22 halkozin kubichnij zajva nazva digenitu halkozin plastinchastij riznovid halkozinu z rodovisha Cumeb Namibiya u viglyadi plastinchastih agregativ halkozin rombichnij zajva nazva halkozinu halkozin sinij ta halkozin sirij zajva nazva digenitu a halkozin zajva nazva digenitu b halkozin zajva nazva halkozinu g halkozin geksagonalna modifikaciya halkozinu Div takozh RedaguvatiHalkozinizaciya Spisok mineralivPrimitki Redaguvati Nikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 webmineral com d Track Q15222056 Webmineral Chalcocite nim Hugo Strunz Ernest H Nickel Strunz Mineralogical Tables 9 Auflage E Schweizerbart sche Verlagsbuchhandlung Nagele u Obermiller Stuttgart 2001 ISBN 3 510 65188 X C 62 Endogenni procesiLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Halkozin Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Halkozin Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Lazarenko Ye K Kurs mineralogiyi Ch 2 Lviv Vid Lviv un tu 1959 654 s Hyorlbat N K Klejn Mineralogiya po sisteme Dena Per s angl M Nedra 1982 728 s Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Halkozin amp oldid 38281969