Борис Васильович Фірцак (26 квітня 1962, с.Білки, Закарпатська область) — український живописець, графік, сценограф. Живе й працює в Києві.
| Фірцак Борис Васильович | |
|---|---|
| Народження | 26 квітня 1961 (62 роки) Білки, Іршавський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
| Національність | Україна |
| Навчання | Українська академія друкарства |
| Діяльність | художник |
| |
Біографія ред.
Закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (1979). Навчався в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова на кафедрі поліграфічного дизайну і книжкової графіки (1984). Учасник республіканських та міжнародних виставок (1987). Працює в галузі живопису, графіки, сценографії, архітектурного дизайну. Член Творчої Спілки Художників Росії (секція живопису) і Міжнародної федерації художників (з 2004). Член Всеукраїнського творчого союзу художників «БЖ-Арт» (з 2006).
Внучатиій племінник Івана Фірцака.
Творчість ред.
Один з членів-фундаторів творчого об'єднання групи «Синій Жовтень».
Живописні цикли ред.
Картини художника поєднують стилістику поп-арту з певною плакатністю зображень та класичними канонами малювання.
Живописні цикли «Ню» (галерея Триптих, 2008),
Сценографія і кіно ред.
Окрім живопису Борис Фірцак працює як сценограф шоу-програм та як художник кінострічок. У 2005-му він був одним із авторів декорацій до українського «Євробачення», на рік пізніше оформлював церемонію нагородження літературного конкурсу «Коронація слова». У 2006 році працював як художник над фільмом Оксани Байрак «Аврора, або Що снилося сплячій красуні».
У 2013 році працював консультантом під час знімання фільму «Іван Сила» про життя Івана Фірцака.
У 2017 році був автором сценографії і костюмів до спектаклю «Степовий вовк» (за романом Германа Гессе), прем'єра якого відбулася на сцені Чернігівського молодіжного театру.
Роботи в музеях та галереях ред.
Твори зберігаються у приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Австрії, США, в т. ч. колекції І. Диченка (Київ), Еріка Робертса / ERIC ROBERTS (США), Міжнародному фонді Мазоха, музеї М. А. Волошина (Коктебель), Музеї видатних діячів української культури (Київ), Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України (Київ).
Посилання ред.
Примітки ред.
- «Степовий вовк» в пошуках себе забрів на сцену Молодіжного театру. 4ernigiv.info.[недоступне посилання з липня 2019]
- . Чернігівський Молодіжний Театр. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.