Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філіппі нська кампа нія 1944 1945 років Операція Мушкетер І ІІ і ІІІ бойові дії на Філіппінах 1944 45 років або визволен

Філіппінська операція (1944–1945)

Філіппінська операція (1944–1945)

Філіппі́нська кампа́нія 1944—1945 років (Операція Мушкетер І, ІІ і ІІІ) — бойові дії на Філіппінах 1944—45 років або визволення Філіппін від японської окупації під час Другої світової війни. Японська армія захопила Філіппіни в першій половині 1942 року. Визволення Філіппін почалося з висадки десанту на східному філіппінському острові Лейте 20 жовтня 1944 року. Військові дії продовжувалися до серпня 1945 року. Генерал Дуглас Макартур оголосив про визволення Філіппін 5 липня 1945 року.

Філіппінська кампанія (1944-45 рр.)
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
image
Генерал Дуглас Макартур, президент з військовим персоналом в , Лейте 20 жовтня 1944 року.

Генерал Дуглас Макартур, президент з військовим персоналом в , Лейте 20 жовтня 1944 року.
Дата: 20 жовтня 1944 року — 5 липня 1945 року
Місце: Філіппіни
Результат: Перемога Союзників, визволення Філіппін від японської окупації
Сторони
image США
image Австралія
image Мексика
image Філіппінська співдружність
image Народна антияпонська армія 		image Японська імперія
image Республіка Філіппіни (1943—1945)
Командувачі
image Дуглас Макартур
image Честер Німіц
image Вальтер Крюгер
image Вільям Холсі
image
image
image
image
image Рамон Магсайсай
image 		image Ямашіта Томоюкі
image
image

image
image
image †

Військові сили
image 1 250 000
image Філіппінська армія 260 715 (1945) 		image 430 000 (наземні війська)
Втрати
image США

Військовослужбовці:

  • Армія: 16 043 вбитих і зниклих безвісти,
    55 531 поранених
  • Флот: 7 270+ убитих і поранених
  • Десятки тисяч госпіталізовано через хвороби

Всього: 79 104+ вбито і поранено

Техніка:

33+ кораблі потоплено
95+ кораблі пошкоджено
485+ літаки

image Філіппіни Невідомо

image Японія

Військовослужбовці:

  • Армія: 336 352 вбито
    12 573 попали в полон
  • Флот: 121 100 вбито

Всього: 470 025 (80 % від голоду чи хвороб)

Техніка:

93+ кораблів потоплено
1 300 літаків

Передумови

До середини 1944 року американські війська наблизилися на відстань 300 морських миль (560 км) на південний схід від острова Мінданао, найбільшого острова на півдні Філіппін, та отримали можливість бомбити японські позиції, використовуючи бомбардувальники далекого радіуса дії. Американський флот під командуванням адмірала Честера Німіца перемістився по центральній частині Тихого океану, захопивши острови Гілберта, деякі з Маршаллових островів і більшість Маріанських островів, залишаючи позаду багато японських гарнізонів без шляхів постачання.

Військові літаки палубної авіації вже проводили авіаудари по японських позиціях на Філіппінах, особливо аеродромах. Армія США та австралійські війська під загальним командуванням генерала Дугласа Макартура, верховного головнокомандуючого в південно-західному тихоокеанському регіоні розбили японські війська в Новій Гвінеї та островах Адміралтейства. Перед вторгненням на Філіппіни війська Макартура висадилися на острові Моротай в Голландській Ост-Індії 15—16 вересня 1944 року. Цей острів союзники використовували для бомбардування японських позицій на півдні Філіппін.

ВМС США, морська піхота та армія, а також підрозділи з Австралії та Нової Зеландії під командуванням адмірала Німіца та адмірала Вільяма Голсі взяли в кільце японську військово-морську базу в Рабаулі на Новій Британії, захопили всі острови навколо Рабаула та використовували їх для бомбардування та блокади японської бази.

Після перемог в кампанії на Маріанських островах (, , ) в червні та липні 1944 року американські війська наблизилися і до самої Японії. Американські важкі бомбардувальники з авіабаз на Маріанських островах могли бомбити Японський архіпелаг.

Хоча наприкінці 1944 року вже було зрозуміло, що Японія програє війну, японський уряд, японська імператорська армія і військово-морський флот не видавали жодних ознак капітуляції.

Після проведення наради з керівниками штабів адмірал Холсі ухвалив рішення перенести дату початку операції на два місяці на 20 жовтня 1944 року та провести висадку не на острів Мінданао, як планувалося спочатку, а на острів Лейте, що лежить у центрі Філіппінського архіпелагу.

Австралійське командування запропонувало генералу Макартуру використати Перший корпус австралійської армії для визволення Філіппін. Проте Макартур висловив побажання використати дві австралійські піхотні дивізії, кожна з яких мала бути прикріплена до різних корпусів армії США, проте цю ідею не прийняли австралійці, які хотіли мати значний контроль у межах певної області Філіппін, а не бути частиною корпусу армії США. У результаті згоди не було досягнуто, тому австралійська армія практично не відіграла значної ролі у Філіппінській операції. Хоча деякі підрозділи Королівських ВПС і ВМС Австралії були залучені до бойових дій, наприклад крейсер HMAS Australia.

Бойові дії

Лейте

Докладніше: Битва за Лейте

20 жовтня 1944 року 6-а армія США за підтримки військово-морського флоту та авіації висадилася на східному березі острова Лейте, що лежить у групі Вісайських островів, північніше острова Мінданао. Японці спробували розбити американців під час висадки. Це призвело до битви в затоці Лейте, що відбувалася 23—26 жовтня 1944 року. Це була важлива перемога ВМС США, що фактично знищила основну частину Імператорського флоту Японії, який втратив більшість своїх кораблів та більше не проводив масштабних операцій.

6-а армія США продовжувала вести наступ, в той же час японці перекидали підкріплення в район затоки Ормок на західній стороні острова. ВПС США вдалося повністю припинити спроби японців атакувати з повітря, а також забезпечити підтримку сухопутних військ.

Значну підтримку американським військам надавали філіппінські партизани. Після створення плацдармів, партизанські групи на Лейте були закріплені за корпусами і дивізіями 6-ї армії. Вони надавали допомогу в розвідці, брали участь в бойових діях, підривали мости, переслідували ворожі патрулі, саботували постачання боєприпасів. Інформація про пересування японських військ негайно передавалася в штаб армії.

Наступ тривав попри зливи та складний рельєф місцевості також і на острові Самар, що лежить північніше острова Лейте. 7 грудня 1944 року американці висадилися також у затоці Ормок і після великого наземного бою відрізали японські війська від шляхів постачання продуктами та боєприпасами. Хоча запеклі бої тривали ще протягом декількох місяців, армія США повністю контролювала ситуацію на острові.

Міндоро

Докладніше: Битва за Міндоро

Другою основною ціллю 6-ї армії США була атака на острів Міндоро. Це великий острів, розташований на південь від острова Лусон та затоки Маніла, мав стратегічне значення для будівництва аеродромів для домінування в небі над Лусоном та столицею Філіппін Манілою.

Сьомий флот під час супроводу конвою з Лейте на Міндоро потрапив під атаку камікадзе, проте вони не змогли затримати американське вторгнення в Міндоро. Великих японських армійських підрозділів на Міндоро не було, тому його вдалося захопити швидко. Інженери армії США швидко розпочали будувати важливу авіабазу в Сан-Фабіан. Крім того, що авіабаза розташовувалася близько до острова Лусон, Міндоро мав ще одну перевагу: майже постійна ясна та суха погода, що дозволяло вільно літати літакам, на відміну від Лейте, де більшу частину року йшли дощі і важко було будувати аеродроми через м'який ґрунт та велику кількість бруду.

Захоплення Міндоро було важливою перемогою 6-ї армії, оскільки це дало можливість створити потужну базу для подальшого вторгнення на Лусон.

Лусон

Докладніше: Битва за Лусон

15 грудня 1944 року американці долаючи незначний опір японців висадилися на південних пляжах острова Міндоро, ключовому пункті для подальшого захоплення острова Лусон. 9 січня 1945 року перші підрозділи 6-ї армії генерала Вальтера Крюгера висадилися на західному узбережжі затоки Лінґайєн. За декілька днів вдалося захопити плацдарм завглибшки понад 20 миль (32 км) та висадити майже 175 000 військовослужбовців. Маючи значну повітряну підтримку, армійські підрозділи США до кінця січня були вже на відстані 40 миль (64 км) від Маніли (столиці Філіппін).

Ще дві великі висадки: одна з метою відрізати півострів Батаан, та інша, з використанням висадки парашутистів, на півдні від Маніли. Маніла була взята в кільце і 3 лютого 1945 року перші підрозділи армії США увійшли в північні передмістя.

16 лютого американський десант висадився на невеличкий острів Коррегідор. Війська на цьому острові могли блокувати вхід у затоку Маніла. Американці почали будувати велику військово-морську базу в затоці Маніла, яку планувалося використовувати для вторгнення на острови японського архіпелагу 1 листопада 1945 року. Опір японців на Коррегідорі був придушений 27 лютого.

Загалом, десять американських дивізій та п'ять окремих полків брали участь у боях на Лусоні, що робить битву за Лусон наймасштабнішою за кількістю американських солдатів у кампанії на Тихому океані.

Завершальний етап

Захоплення острова Палаван, що лежить між Борнео і Міндоро, п'ятого за величиною і найзахіднішого острова в складі Філіппінського архіпелагу, почалося 28 лютого, висадкою 8-ї армії США в Пуерто-Принсеса. Японці майже не чинили прямого опору, натомість використовували тактику відступу невеликими підрозділами в джунглі та гори. Тому очищення острову від японських військ тривало до кінця квітня 1945 року.

17 квітня 8-а армія висадилася на острові Мінданао, останньому з основних островів Філіппін. Після Мінданао послідувало вторгнення на острови Панай, Негрос, Себу та острови в архіпелазі Сулу.

Примітки

  1. Лусон: 10 640 убитих і 36 550 поранених, Лейте: 3 593 вбитих/зниклих безвісти і 11 991 поранених, інші: 2070 убитих і 6990 поранених
  2. 3 800 втрати в затоці Лейте, 2680 втрати військово-морських сил протягом місяця після 13 грудня 1944 року, і 790 втрати під час тайфуну

Посилання

  1. Schmidt 1982[недоступне посилання] Процитовано 22 жовтня 2015.
  2. . stamfordhistory.org. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  3. "Luzon" [ 15 грудня 2008 у Wayback Machine.] Процитовано 26 жовтня 2015
  4. Cannon, Leyte: Return to the Philippines, ст. 368–369
  5. Smith, ст. 692–693
  6. Tucker, Spencer (2012). Almanac of American Military History, Vol. 1. ABC-CLIO. с. 1668. ISBN .
  7. «Triumph in the Philippines» pp. 48 & 66 [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 26 жовтня 2015
  8. «Luzon» [ 15 грудня 2008 у Wayback Machine.] 93 400 не бойові втрати на острові Лузон. Процитовано 26 жовтня 2015
  9. «Triumph in the Philippines» ст. 48-66 [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 26 жовтня 2015
  10. Відповідно до National World War II Museum [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.], філіппінських військових смертей під час війни налічувалося 57 000. Значна частина з них припадає саме на кампанію 1944-45 років.
  11. 大東亜戦争に於ける地域別兵員数及び戦没者概数 [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.] Міністерство охорони здоров'я і соціального забезпечення, 1964. Процитовано 22 червня 2015.
  12. American Historical Association: Lessons from Iwo Jima [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 13 листопада 2015.
  13. David Day, 1992, Reluctant Nation: Australia and the Allied Defeat of Japan, 1942—1945. (New York, Oxford University Press), ст.230
  14. Macarthur, Douglas (1966). Guerrilla Activities in the Philippines: The Philippine Resistance Movement. . Т. Volume I. Washington, D.C.: Center for Military History, US Army. с. 316—318. OCLC 254218615. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 11 грудня 2015.
  15. Chapter IX: The Mindoro and Luzon Operations. . Library of Congress: Department of the Army. с. 242—294. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014.
  16. Chapter IX: The Mindoro and Luzon Operations. . Library of Congress: Department of the Army. с. 247. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіппінська кампанія (1944–1945)
  • Breuer, William B. (1986). Retaking The Philippines: America's Return to Corregidor & Bataan, 1944–1945. St Martin's Press. ASIN B000IN7D3Q.
  • Leary, William M. (2004). We Shall Return!: MacArthur's Commanders and the Defeat of Japan, 1942–1945. University Press of Kentucky. ISBN .
  • Chapter IX: The Mindoro and Luzon Operations. . Library of Congress: Department of the Army. с. 242—294. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014.
  • Mellnik, Stephen Michael (1981). Philippine War Diary, 1939–1945. Van Nostrand Reinhold. ISBN .
  • Morison, Samuel Eliot (1958). Leyte: June 1944 – Jan 1945, vol. 12 of History of United States Naval Operations in World War II. Little, Brown and Company. ISBN .
  • Morison, Samuel Eliot (2001). The Liberation of the Philippines: Luzon, Mindanao, the Visayas 1944–1945, vol. 13 of History of United States Naval Operations in World War II (вид. Reissue). Castle Books. ISBN .
  • Norling, Bernard (2005). The Intrepid Guerrillas Of North Luzon. University Press of Kentucky. ISBN .
  • Smith, Robert Ross (2005). Triumph in the Philippines: The War in the Pacific. University Press of the Pacific. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filippi nska kampa niya 1944 1945 rokiv Operaciya Mushketer I II i III bojovi diyi na Filippinah 1944 45 rokiv abo vizvolennya Filippin vid yaponskoyi okupaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yaponska armiya zahopila Filippini v pershij polovini 1942 roku Vizvolennya Filippin pochalosya z visadki desantu na shidnomu filippinskomu ostrovi Lejte 20 zhovtnya 1944 roku Vijskovi diyi prodovzhuvalisya do serpnya 1945 roku General Duglas Makartur ogolosiv pro vizvolennya Filippin 5 lipnya 1945 roku Filippinska kampaniya 1944 45 rr Druga svitova vijna Vijna na Tihomu okeani General Duglas Makartur prezident z vijskovim personalom v Lejte 20 zhovtnya 1944 roku General Duglas Makartur prezident z vijskovim personalom v Lejte 20 zhovtnya 1944 roku Data 20 zhovtnya 1944 roku 5 lipnya 1945 roku Misce Filippini Rezultat Peremoga Soyuznikiv vizvolennya Filippin vid yaponskoyi okupaciyi Storoni SShA Avstraliya Meksika Filippinska spivdruzhnist Narodna antiyaponska armiya Yaponska imperiya Respublika Filippini 1943 1945 Komanduvachi Duglas Makartur Chester Nimic Valter Kryuger Vilyam Holsi Ramon Magsajsaj Yamashita Tomoyuki Vijskovi sili 1 250 000 Filippinska armiya 260 715 1945 430 000 nazemni vijska Vtrati SShA Vijskovosluzhbovci Armiya 16 043 vbitih i zniklih bezvisti 55 531 poranenih Flot 7 270 ubitih i poranenih Desyatki tisyach gospitalizovano cherez hvorobi Vsogo 79 104 vbito i poraneno Tehnika 33 korabli potopleno 95 korabli poshkodzheno 485 litaki Filippini Nevidomo Yaponiya Vijskovosluzhbovci Armiya 336 352 vbito 12 573 popali v polon Flot 121 100 vbito Vsogo 470 025 80 vid golodu chi hvorob Tehnika 93 korabliv potopleno 1 300 litakivPeredumoviDo seredini 1944 roku amerikanski vijska nablizilisya na vidstan 300 morskih mil 560 km na pivdennij shid vid ostrova Mindanao najbilshogo ostrova na pivdni Filippin ta otrimali mozhlivist bombiti yaponski poziciyi vikoristovuyuchi bombarduvalniki dalekogo radiusa diyi Amerikanskij flot pid komanduvannyam admirala Chestera Nimica peremistivsya po centralnij chastini Tihogo okeanu zahopivshi ostrovi Gilberta deyaki z Marshallovih ostroviv i bilshist Marianskih ostroviv zalishayuchi pozadu bagato yaponskih garnizoniv bez shlyahiv postachannya Vijskovi litaki palubnoyi aviaciyi vzhe provodili aviaudari po yaponskih poziciyah na Filippinah osoblivo aerodromah Armiya SShA ta avstralijski vijska pid zagalnim komanduvannyam generala Duglasa Makartura verhovnogo golovnokomanduyuchogo v pivdenno zahidnomu tihookeanskomu regioni rozbili yaponski vijska v Novij Gvineyi ta ostrovah Admiraltejstva Pered vtorgnennyam na Filippini vijska Makartura visadilisya na ostrovi Morotaj v Gollandskij Ost Indiyi 15 16 veresnya 1944 roku Cej ostriv soyuzniki vikoristovuvali dlya bombarduvannya yaponskih pozicij na pivdni Filippin VMS SShA morska pihota ta armiya a takozh pidrozdili z Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi pid komanduvannyam admirala Nimica ta admirala Vilyama Golsi vzyali v kilce yaponsku vijskovo morsku bazu v Rabauli na Novij Britaniyi zahopili vsi ostrovi navkolo Rabaula ta vikoristovuvali yih dlya bombarduvannya ta blokadi yaponskoyi bazi Pislya peremog v kampaniyi na Marianskih ostrovah v chervni ta lipni 1944 roku amerikanski vijska nablizilisya i do samoyi Yaponiyi Amerikanski vazhki bombarduvalniki z aviabaz na Marianskih ostrovah mogli bombiti Yaponskij arhipelag Hocha naprikinci 1944 roku vzhe bulo zrozumilo sho Yaponiya prograye vijnu yaponskij uryad yaponska imperatorska armiya i vijskovo morskij flot ne vidavali zhodnih oznak kapitulyaciyi Pislya provedennya naradi z kerivnikami shtabiv admiral Holsi uhvaliv rishennya perenesti datu pochatku operaciyi na dva misyaci na 20 zhovtnya 1944 roku ta provesti visadku ne na ostriv Mindanao yak planuvalosya spochatku a na ostriv Lejte sho lezhit u centri Filippinskogo arhipelagu Avstralijske komanduvannya zaproponuvalo generalu Makarturu vikoristati Pershij korpus avstralijskoyi armiyi dlya vizvolennya Filippin Prote Makartur visloviv pobazhannya vikoristati dvi avstralijski pihotni diviziyi kozhna z yakih mala buti prikriplena do riznih korpusiv armiyi SShA prote cyu ideyu ne prijnyali avstralijci yaki hotili mati znachnij kontrol u mezhah pevnoyi oblasti Filippin a ne buti chastinoyu korpusu armiyi SShA U rezultati zgodi ne bulo dosyagnuto tomu avstralijska armiya praktichno ne vidigrala znachnoyi roli u Filippinskij operaciyi Hocha deyaki pidrozdili Korolivskih VPS i VMS Avstraliyi buli zalucheni do bojovih dij napriklad krejser HMAS Australia Bojovi diyiLejte Dokladnishe Bitva za Lejte 20 zhovtnya 1944 roku 6 a armiya SShA za pidtrimki vijskovo morskogo flotu ta aviaciyi visadilasya na shidnomu berezi ostrova Lejte sho lezhit u grupi Visajskih ostroviv pivnichnishe ostrova Mindanao Yaponci sprobuvali rozbiti amerikanciv pid chas visadki Ce prizvelo do bitvi v zatoci Lejte sho vidbuvalasya 23 26 zhovtnya 1944 roku Ce bula vazhliva peremoga VMS SShA sho faktichno znishila osnovnu chastinu Imperatorskogo flotu Yaponiyi yakij vtrativ bilshist svoyih korabliv ta bilshe ne provodiv masshtabnih operacij 6 a armiya SShA prodovzhuvala vesti nastup v toj zhe chas yaponci perekidali pidkriplennya v rajon zatoki Ormok na zahidnij storoni ostrova VPS SShA vdalosya povnistyu pripiniti sprobi yaponciv atakuvati z povitrya a takozh zabezpechiti pidtrimku suhoputnih vijsk Znachnu pidtrimku amerikanskim vijskam nadavali filippinski partizani Pislya stvorennya placdarmiv partizanski grupi na Lejte buli zakripleni za korpusami i diviziyami 6 yi armiyi Voni nadavali dopomogu v rozvidci brali uchast v bojovih diyah pidrivali mosti peresliduvali vorozhi patruli sabotuvali postachannya boyepripasiv Informaciya pro peresuvannya yaponskih vijsk negajno peredavalasya v shtab armiyi Nastup trivav popri zlivi ta skladnij relyef miscevosti takozh i na ostrovi Samar sho lezhit pivnichnishe ostrova Lejte 7 grudnya 1944 roku amerikanci visadilisya takozh u zatoci Ormok i pislya velikogo nazemnogo boyu vidrizali yaponski vijska vid shlyahiv postachannya produktami ta boyepripasami Hocha zapekli boyi trivali she protyagom dekilkoh misyaciv armiya SShA povnistyu kontrolyuvala situaciyu na ostrovi Mindoro Dokladnishe Bitva za Mindoro Drugoyu osnovnoyu cillyu 6 yi armiyi SShA bula ataka na ostriv Mindoro Ce velikij ostriv roztashovanij na pivden vid ostrova Luson ta zatoki Manila mav strategichne znachennya dlya budivnictva aerodromiv dlya dominuvannya v nebi nad Lusonom ta stoliceyu Filippin Maniloyu Somij flot pid chas suprovodu konvoyu z Lejte na Mindoro potrapiv pid ataku kamikadze prote voni ne zmogli zatrimati amerikanske vtorgnennya v Mindoro Velikih yaponskih armijskih pidrozdiliv na Mindoro ne bulo tomu jogo vdalosya zahopiti shvidko Inzheneri armiyi SShA shvidko rozpochali buduvati vazhlivu aviabazu v San Fabian Krim togo sho aviabaza roztashovuvalasya blizko do ostrova Luson Mindoro mav she odnu perevagu majzhe postijna yasna ta suha pogoda sho dozvolyalo vilno litati litakam na vidminu vid Lejte de bilshu chastinu roku jshli doshi i vazhko bulo buduvati aerodromi cherez m yakij grunt ta veliku kilkist brudu Zahoplennya Mindoro bulo vazhlivoyu peremogoyu 6 yi armiyi oskilki ce dalo mozhlivist stvoriti potuzhnu bazu dlya podalshogo vtorgnennya na Luson Luson Dokladnishe Bitva za Luson 15 grudnya 1944 roku amerikanci dolayuchi neznachnij opir yaponciv visadilisya na pivdennih plyazhah ostrova Mindoro klyuchovomu punkti dlya podalshogo zahoplennya ostrova Luson 9 sichnya 1945 roku pershi pidrozdili 6 yi armiyi generala Valtera Kryugera visadilisya na zahidnomu uzberezhzhi zatoki Lingajyen Za dekilka dniv vdalosya zahopiti placdarm zavglibshki ponad 20 mil 32 km ta visaditi majzhe 175 000 vijskovosluzhbovciv Mayuchi znachnu povitryanu pidtrimku armijski pidrozdili SShA do kincya sichnya buli vzhe na vidstani 40 mil 64 km vid Manili stolici Filippin She dvi veliki visadki odna z metoyu vidrizati pivostriv Bataan ta insha z vikoristannyam visadki parashutistiv na pivdni vid Manili Manila bula vzyata v kilce i 3 lyutogo 1945 roku pershi pidrozdili armiyi SShA uvijshli v pivnichni peredmistya 16 lyutogo amerikanskij desant visadivsya na nevelichkij ostriv Korregidor Vijska na comu ostrovi mogli blokuvati vhid u zatoku Manila Amerikanci pochali buduvati veliku vijskovo morsku bazu v zatoci Manila yaku planuvalosya vikoristovuvati dlya vtorgnennya na ostrovi yaponskogo arhipelagu 1 listopada 1945 roku Opir yaponciv na Korregidori buv pridushenij 27 lyutogo Zagalom desyat amerikanskih divizij ta p yat okremih polkiv brali uchast u boyah na Lusoni sho robit bitvu za Luson najmasshtabnishoyu za kilkistyu amerikanskih soldativ u kampaniyi na Tihomu okeani Zavershalnij etapZahoplennya ostrova Palavan sho lezhit mizh Borneo i Mindoro p yatogo za velichinoyu i najzahidnishogo ostrova v skladi Filippinskogo arhipelagu pochalosya 28 lyutogo visadkoyu 8 yi armiyi SShA v Puerto Prinsesa Yaponci majzhe ne chinili pryamogo oporu natomist vikoristovuvali taktiku vidstupu nevelikimi pidrozdilami v dzhungli ta gori Tomu ochishennya ostrovu vid yaponskih vijsk trivalo do kincya kvitnya 1945 roku 17 kvitnya 8 a armiya visadilasya na ostrovi Mindanao ostannomu z osnovnih ostroviv Filippin Pislya Mindanao posliduvalo vtorgnennya na ostrovi Panaj Negros Sebu ta ostrovi v arhipelazi Sulu PrimitkiLuson 10 640 ubitih i 36 550 poranenih Lejte 3 593 vbitih zniklih bezvisti i 11 991 poranenih inshi 2070 ubitih i 6990 poranenih 3 800 vtrati v zatoci Lejte 2680 vtrati vijskovo morskih sil protyagom misyacya pislya 13 grudnya 1944 roku i 790 vtrati pid chas tajfunuPosilannyaSchmidt 1982 nedostupne posilannya Procitovano 22 zhovtnya 2015 stamfordhistory org Arhiv originalu za 18 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2015 Luzon 15 grudnya 2008 u Wayback Machine Procitovano 26 zhovtnya 2015 Cannon Leyte Return to the Philippines st 368 369 Smith st 692 693 Tucker Spencer 2012 Almanac of American Military History Vol 1 ABC CLIO s 1668 ISBN 978 1 59 884530 3 Triumph in the Philippines pp 48 amp 66 24 grudnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 26 zhovtnya 2015 Luzon 15 grudnya 2008 u Wayback Machine 93 400 ne bojovi vtrati na ostrovi Luzon Procitovano 26 zhovtnya 2015 Triumph in the Philippines st 48 66 24 grudnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 26 zhovtnya 2015 Vidpovidno do National World War II Museum 12 travnya 2017 u Wayback Machine filippinskih vijskovih smertej pid chas vijni nalichuvalosya 57 000 Znachna chastina z nih pripadaye same na kampaniyu 1944 45 rokiv 大東亜戦争に於ける地域別兵員数及び戦没者概数 5 sichnya 2016 u Wayback Machine Ministerstvo ohoroni zdorov ya i socialnogo zabezpechennya 1964 Procitovano 22 chervnya 2015 American Historical Association Lessons from Iwo Jima 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Procitovano 13 listopada 2015 David Day 1992 Reluctant Nation Australia and the Allied Defeat of Japan 1942 1945 New York Oxford University Press st 230 Macarthur Douglas 1966 Guerrilla Activities in the Philippines The Philippine Resistance Movement T Volume I Washington D C Center for Military History US Army s 316 318 OCLC 254218615 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 11 grudnya 2015 Chapter IX The Mindoro and Luzon Operations Library of Congress Department of the Army s 242 294 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 5 sichnya 2014 Chapter IX The Mindoro and Luzon Operations Library of Congress Department of the Army s 247 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 5 sichnya 2014 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filippinska kampaniya 1944 1945 Breuer William B 1986 Retaking The Philippines America s Return to Corregidor amp Bataan 1944 1945 St Martin s Press ASIN B000IN7D3Q Leary William M 2004 We Shall Return MacArthur s Commanders and the Defeat of Japan 1942 1945 University Press of Kentucky ISBN 0 8131 9105 X Chapter IX The Mindoro and Luzon Operations Library of Congress Department of the Army s 242 294 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 5 sichnya 2014 Mellnik Stephen Michael 1981 Philippine War Diary 1939 1945 Van Nostrand Reinhold ISBN 0 442 21258 5 Morison Samuel Eliot 1958 Leyte June 1944 Jan 1945 vol 12 of History of United States Naval Operations in World War II Little Brown and Company ISBN 0 316 58317 0 Morison Samuel Eliot 2001 The Liberation of the Philippines Luzon Mindanao the Visayas 1944 1945 vol 13 of History of United States Naval Operations in World War II vid Reissue Castle Books ISBN 0 7858 1314 4 Norling Bernard 2005 The Intrepid Guerrillas Of North Luzon University Press of Kentucky ISBN 0 8131 9134 3 Smith Robert Ross 2005 Triumph in the Philippines The War in the Pacific University Press of the Pacific ISBN 1 4102 2495 3

Дата публікації:
Топ