«Філософи й філософішки» (англ. Philosophers and Philosophicules) — редакційна стаття Олени Петрівни Блаватської, опублікована у жовтні 1889 року в теософському журналі «Люцифер». Увійшла в 11-й том «Зібрання творів» авторки[⇨].
Журнал «Люцифер» | |
Автор | Олена Петрівна Блаватська |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Philosophers and Philosophicules |
Країна | Велика Британія |
Мова | англійська |
Тема | теософія |
Видавництво | Theosophical Publishing Society |
Видано | у жовтні 1889 року |
Дослідження змісту
Теософія як синтез
У цій статті О. П. Блаватська розглядає питання філософії з теософської точки зору. Стаття починається з нарікання авторки з приводу дезінформації, яка поширюється у Великій Британії і завдає, на її думку, збитку теософії. Очевидно, її розчарування викликала висловлена журналістами думка про те, що теософію не можна сприймати серйозно (як справжню філософію), тому що це всього лише черговий релігійний культ. Вона пише: «Завдяки легковажним відгукам преси, зміцнилася думка, що "теософія — це не філософія, а релігія" і "нова секта"».
Блаватська вважає, що теософія заслуговує шанобливого ставлення, як серйозне інтелектуальне починання, засноване на публічно озвучених філософських принципах. Поширювана ж думка про «нову секту» була давно відомим «рефреном», який її, мабуть, особливо дратував. Арнольд Калнітський зазначив, що «попри явне переважання релігійного підходу і незаперечні факти, які прямо вказують на сектантську організацію Теософського Товариства, Блаватська прагне зруйнувати небажаний стереотип і зміцнити позиції теософії». Щоб уникнути плутанини, вона заявляє, що теософію не можна звести до однієї форми знання або інтелектуальної діяльності: «Теософія, звичайно ж, не тільки філософія, просто тому, що вона включає в себе і філософію, і науку, і релігію».
Сутність філософії
Блаватська повністю переконана в тому, що теософія повинна бути «живою кров'ю» філософії, яка визначається як «наука про речі божественні й людські й про причини, якими вони існують». І вона вважає, що тільки теософія володіє «ключами» до цих причин.
Стверджуючи, що філософія була «точкою кристалізації» різних форм знання, Блаватська пише про це так:
При зверненні до Бога або богів, вона стає в будь-якій країні теологією; якщо до матеріальної природі — її називають фізикою і натурфілософією; якщо вона має відношення до людини — з'являється антропологія і психологія; при зверненні ж до більш високих сфер — вона стає метафізикою. Така філософія — «наука про наслідки з їх причин» — це сама сутність вчення про карму, найголовнішого вчення, що існує під різними назвами в кожній релігійній філософії, й теософського принципу, який не належить ні до однієї релігії, але пояснює їх все. Філософія також є «наука про речі можливі, з огляду на те, що вони можливі».
Далі Блаватська, як здається, «намагається домогтися легітимації своїх теософських уявлень», стверджуючи, що вони не розходяться з поглядами Геґеля на сутність філософії:
Геґель розглядає її як «споглядання саморозвитку Абсолюту», або іншими словами, як «виклад ідеї» (нім. Darstellung der Idee). Все Таємне Вчення... є таке споглядання і його запис, наскільки бідність мови й обмеженість мислення дозволяють відображати процеси Нескінченного.
Таким чином, на думку Блаватської, Таємна доктрина([⇨]) являє собою «найбільш повне і зріле вираз філософської діяльності», яка здійснюється шляхом «споглядання і записи саморозвитку Абсолюту». Звертаючись до геґелевої теорії і намагаючись відшукати в ній «істотні доктринальні паралелі», вона має на меті: зміцнити свій філософський авторитет. Геґелева система, як і більшість інших ідеалістичних течій у філософії, дала теософам чимало корисних концепцій, але в більшості випадків, теософські погляди розходилися з ними через низку відмінностей в основних положеннях. З точки зору теософів, філософська діяльність вважалася безплідною без окультних і містичних передумов, а інтелектуальні пошуки були виправдані, якщо тільки вони забезпечували підтвердження їх переконань.
Визначивши «теософську спекуляцію» як акт істинної філософії, Блаватська стверджує, що спільність цілей дозволяє усунути традиційні релігійні обмеження: «Таким чином, стає очевидним, що теософія не може бути "релігією", а тим більше "сектою", але вона, дійсно, є квінтесенція найвищої філософії в цілому і в кожному з її аспектів».
Схоже, в заяві Блаватської про те, що теософія є «синтезом» і чимось «великим», в порівнянні з будь-якою дисципліною або типом знання, неминуче міститься певна кількість лінгвістичної плутанини і протиріч. Вона стверджує, що її теософия повинна розглядатися як «квінтесенція найвищої філософії в цілому і в кожному з її аспектів», і що вона «не може бути релігією». Але, намагаючись зберегти релігійні, філософські та наукові традиції, вона наполягає на синтетичному й інклюзивному статусі теософії, котрий превалює над усім, використовуючи риторичну методику, коли якесь (англ. a) видається за другорядне у порівнянні з повністю визначеним (англ. the). Таким чином, теософія не просто якась (англ. a) релігія, філософія або наука, але виразно більш авторитетне і достовірне джерело, що охоплює і синтезує їх. В цьому випадку теософія представляється певною (англ. the) «квінтесенцією найвищої філософії». Слід зазначити стійке роздратування автора від будь-яких спроб інтерпретувати теософію як привілейовану релігію або секту, що є для неї викликом, що вимагає негайного переходу до захисту шляхом проголошення того, що теософія уникає догматизму і прагне бути інклюзивною.
Блаватська впевнена, що їй вдалося довести, що теософія цілком «може бути підведена під будь-яке визначення філософії», і що є загальні філософські принципи, з якими теософія не розходиться. Вона наводить цитату сера Вільяма Гамільтона, де йдеться про те, що філософія є «пошуком принципів, відчутних і абстрактних істин», а також застосуванням розуму «для вирішення належних завдань». Вона вважає, що теософія є повністю законним і надійним засобом досягнення таких цілей, особливо, що відносяться до природи «Его, або ментального Я» і відносини між «ідеальним і реальним». Саме тому в області теорії теософія сприймається ею, хоча і з деякими обмеженнями, як еквівалент філософії. За твердженням Блаватської, «той, хто вивчає теософію, вивчає вищу трансцендентальну філософію». Пов'язуючи теософську систему з традицією філософських міркувань і припускаючи схожість цілей, вона намагається домогтися для себе «більшої респектабельності й авторитету».
Бездуховне філософствування
В кінці статті Блаватська вдається до викривальної риториці, намагаючись ще раз показати, що теософія нерідко перебуває «за межами кругозору» тих людей, які могли б визнати її. Вона порівнює свою ситуацію з положенням Сократа, стверджуючи, що якби його вчення було відхилено через звинувачення проти нього, то знання, передані через Платона і філософів-неоплатоніків «ніколи не дійшли б до нас». Знову звертаючи свою увагу на сучасні філософські настрої, Блаватська презирливо відгукується про тих, хто займається «бездуховним філософствуванням». Говорячи про «справжніх філософів», вона робить наступне зауваження:
Скептик ніколи не зможе претендувати на цей титул. Той, хто уявляє собі всесвіт з його служницею-природою, як щось випадкове (на зразок казкової чорної курочки, котра вилупилася з яйця, яке висіло у просторі та ще і саме себе створило), не має ні сили думки, ні духовної здатності сприймати абстрактні істини, тому що саме ця сила і ця здатність є, в першу чергу, ознаками філософського мислення. Ми бачимо сферу сучасної науки, суцільно обліплену подібними матеріалістами, які до сих пір вважають себе філософами. Вони або, як атеїсти, не вірять ні в що, або, як агностики, у всьому сумніваються.
На думку Блаватської, апріорне твердження про духовну основу реальності визначає істинність будь-якої філософії. У заключній частині статті вона «звеличує» дедуктивний метод Платона, порівнюючи його з індуктивним методом сучасних мислителів: «Жоден з наших нинішніх дарвіністів, матеріалістів та їхніх шанувальників, наших критиків, не міг освоїти філософію інакше, як тільки дуже поверхово... Теософи ж мають законне право називати себе філософами — істинними любомудрами».
Критика
В. С. Соловйов писав, що теософія Блаватської заснована всього лише «на припущенні про існування якоїсь таємної мудрості, крупиці якої знаходяться в містиків всіх часів і народів, але яка в цілості зберігається якимсь за-гімалайським братерством», і охарактеризував її як доктрину не тільки «антирелігійну» і «антинаукову», але і «антифілософську».
Р. Ґенон назвав теософію Блаватської «теософізмом» і охарактеризував її як «псевдорелігію». Він писав, що представлене лідерами Теософського Товариства запевнення про нібито «східне походження» їх доктрини, яка «претендує на езотеризм», виявилося неправдивим, а її «первісна спрямованість була відверто антихристиянської». На його думку, «між доктриною Теософського Товариства або, принаймні, тим, що такий проголошується, і теософією в істинному розумінні цього слова, немає абсолютно ніякій спорідненості».
В. В. Лесевич, ще один критик О. П. Блаватської, який анітрохи не сумнівався в її цілковитому невігластві за частиною філософії, саркастично зауважив:
Якого роду публіку можуть вони [теософи] уловлювати, тут можна бачити з дотепного викриття шарлатанських прийомів пані Блаватської, яка взялася тлумачити про філософію Платона і набовтала цілу тьму-тьмущу всілякої нісенітниці. Викриття всього цього абсурду виявляє повну справедливість характеристики логічних прийомів безсоромного автора Isis Unveiled, яка вважає, як здається, що якщо вона сказала щось три рази, то становище слід вже вважати доведеним.
Публікації
- Philosophers and Philosophicules // Lucifer : журнал. — London : Theosophical Publishing Society, 1889. — Vol. 5, no. 26 (October). — P. 85—91.
- Philosophers and Philosophicules // Collected Writings / під ред. B. de Zirkoff. — Wheaton, Ill : Theosophical Publishing House, 1973. — Т. 11. — P. 431—439.
- Philosophers and Philosophicules. — Blavatsky.Net, 2014. Процитовано 2016-6-13.
- Philosophers and Philosophicules // Theosophy Library Online : сайт. — An Online Theosophical Research Center. Процитовано 2016-6-13.
Див. також
- (Окультна або ж точна наука ?)
- (Теософія є релігією ?)
Коментарі
- Philosophicule — з двох слів: Philosophism і Homuncule. Блаватська використовувала це слово і в інших своїх роботах, зокрема, в «Викритої Ізіді» (том 1, глава 2).
- «Lucifer», vol. 5, № 26, October, 1889, p. 85—91.
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- «Вчення Блаватської... склалося під впливом релігійно-філософських концепцій брахманізму, буддизму, індуїзму (вчень про карму, перевтілення людської душі й космічну еволюцію як маніфестацію духовного абсолюту), а також окультизму й елементів гностицизму».
- «Філософія так само, як і релігія, несе на собі відбиток теософській ідеології».
- Однак Р. Елвуд писав, що Теософське Товариство не є церква або релігійна організація в звичайному сенсі: «Багато теософів, включаючи мене, — члени церкви та інших релігійних організацій. Теософами є християни, індуїсти, буддисти та інші».
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- «Теософія в її [Блаватської] інтерпретації є спроба об'єднати в універсальне вчення всі релігії через розкриття спільності їх глибинної суті і виявлення тотожності змістів їх символів, всі філософії (включаючи езотеричні), всі науки (включаючи окультні)».
- В. О. Трефілов писав: «Вчення О. П. Блаватської з самого початку формувалося як синтез філософських поглядів і релігійних форм різних епох і народів з сучасними їй науковими ідеями. Фактично теософія була однією з перших спроб створення нової парадигми мислення методом синтезу наукового та позанаукового знання».
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- «У прагненні до повного самопізнання і самореалізації абсолютна ідея спрямовує і здійснює процес розвитку всього сущого».
- Перший постулат Таємної Доктрини: «Всюдисущий, Вічний, Безмежний і Незмінний Принцип, про який ніякі міркування неможливі — Єдина Абсолютна Реальність, Нескінченна Причина, Непізнаване, Нерухомий Рушій і Бескорній Корінь всього — чисте Буття — Сат».
- «Теологічний принцип філософії Геґеля виражається в його переконанні, що якщо релігія може існувати без філософії, то "філософія не може існувати без релігії, а містить її в собі"».
- «Теософію [Блаватської] можна розглядати як різновид об'єктивного ідеалізму, так як вона постулює космос як похідне від космічної мисліоснови і втілене свідомість. Але це не "чистий" ідеалізм, оскільки вона визнає, як відносну реальність, об'єктивні, або феноменальні, світи».
- На думку А. Кларка, теософська концепція об'єктивного ідеалізму нагадує доктрину майї ведантистів, де людина розглядається як «монадичний потік, котрий вкорінюється в Реальності». І в міру того, як його свідомість піднімається до свого джерела, вона розширюється, збільшуючи здатність розуміння і розрізнення, а також «мудрість, силу і любов».
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- Талапраджада Субба Роу сказав:«Ми зможемо, безсумнівно, виявити фундаментальні принципи всієї філософії і заснувати на них систему, яка буде найкращим чином відповідати нашим потребам і сподіванням».
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- Е. Б. Кун писав: «Важливо відзначити, що окультна філософія Блаватської спрямована на відновлення в науці дедуктивного методу».
- Cit. Blavatsky H. P. Philosophers and Philosophicules.
- На думку А. Кларка, філософішками О. П. Блаватська називає сучасних прихильників індуктивного методу.
- Однак філософ-містик [ru] сказав: «Найбільшими "чудесами" пані Блаватської були її книги, які зробили її недоступною пліткам наклепників. Саме її літературні твори, а не матеріалізовані чайні чашки стали критерієм її геніальності».
Примітки
- Index, 2016.
- Kalnitsky, 2003, с. 147.
- Теософия, 2010.
- Kuhn, 1992, с. 6.
- Ellwood, 1986, с. 205.
- Kalnitsky, 2003, с. 148.
- Митюгова, 2010.
- Трефилов, 1994, с. 234.
- Kalnitsky, 2003, с. 149.
- Kalnitsky, 2003, с. 149—150.
- Kalnitsky, 2003, с. 151.
- Быкова, 2010.
- Kuhn, 1992, с. 199.
- Мотрошилова, 2010.
- Clark, 1942.
- Kalnitsky, 2003, с. 152.
- Subba Row, 1978, Sect. 1.
- Kalnitsky, 2003, с. 153.
- Kalnitsky, 2003, с. 153—154.
- Kuhn, 1992, с. 264.
- Kalnitsky, 2003, с. 154.
- Соловьёв, 1911, с. 397.
- Guénon, 2004, с. 2.
- Guénon, 2004, с. 3.
- Лесевич, 1887, с. 17.
- Холл, 2003.
Джерела
Наукові
- Ellwood R. S. Theosophy: A Modern Expression of the Wisdom of the Ages. — Wheaton, IL. : Theosophical Publishing House, 1986. — 237 p. — .
- Guénon R. Theosophy: history of a pseudo-religion = Le théosophisme: histoire d'une pseudo-religion / Переклад A. Moore, Jr. — Hillsdale, NY : Sophia Perennis, 2004. — 335 p. — .
- Kalnitsky A. Section 4.3: Philosophy as a Category of Knowledge. Analysis of Blavatsky's Article «Philosophers and Philosophicules» // The Theosophical Movement of the Nineteenth Century: The Legitimation of the Disputable and the Entrenchment of the Disreputable / promoter Dr H. C. Steyn. — Pretoria : University of South Africa, 2003. — P. 147—155.
- Kuhn A. B. Theosophy: A Modern Revival of Ancient Wisdom. — Whitefish, MT : Kessinger Publishing, 1992. — 381 p. — (American religion series: Studies in religion and culture) — .
- Без автора. Теософия // Новая философская энциклопедия / В. С. Стёпин (ИФ РАН). — 2-е изд. — Москва : Мысль, 2010. — .
- Быкова Μ. Φ. Абсолютная идея // Новая философская энциклопедия / В. С. Стёпин (ИФ РАН). — 2-е изд. — Москва : Мысль, 2010. — .
- Лесевич В. В. Новейшие движения в буддизме, поддерживаемые и распространяемые европейцами // Русская мысль : журнал. — 1887. — Т. 8. — С. 1—17.
- Митюгова Е. Л. Блаватская Елена Петровна // Новая философская энциклопедия / В. С. Стёпин (ИФ РАН). — 2-е изд. — Москва : Мысль, 2010. — .
- Мотрошилова Н. В. Гегель Георг Вильгельм Фридрих // Новая философская энциклопедия / В. С. Стёпин (ИФ РАН). — 2-е изд. — Москва : Мысль, 2010. — .
- Соловьёв В. С. Заметка о Е. П. Блаватской // Собрание сочинений / под ред. С. М. Соловьёва и Э. Л. Радлова. — 2-е изд. — СПб. : Книгоиздательское Товарищество "Просвещение", 1911. — Т. VI. — С. 394—398.
- Трефилов В. А. Глава XVII. Надконфессиональная синкретическая религиозная философия // Основы религиоведения. Учебник / под ред. И. Н. Яблокова. — 4-е изд. — Москва : Высшая школа, 1994. — С. 233—245. — .
Інші
- An Index to «Lucifer», 1887—1897, London // Union Index of Theosophical Periodicals : сайт. — The Campbell Theosophical Research Library, 2016. — April. Процитовано 2016-05-30.
- Clark A. Something about Philosophy / під ред. G. de Purucker // The Theosophical Forum : журнал. — Theosophical University Press, 1942. — Vol. 20, no. 5 (May). — P. 212—215.
- Subba Row T. Notes on the Bhagavad Gita. — Theosophical University Press, 1978. — .
- Холл М. П. Русский сфинкс // Феникс, или возрождённый оккультизм / пер. с англ. А. Исаева и Л. Маклакова. — Москва : Сфера, 2003. — 368 с. — 2000 прим. — .
Посилання
- «Philosophers and Philosophicules»
- «Philosophers and Philosophicules»
- «Философы и философишки»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filosofi j filosofishki angl Philosophers and Philosophicules redakcijna stattya Oleni Petrivni Blavatskoyi opublikovana u zhovtni 1889 roku v teosofskomu zhurnali Lyucifer Uvijshla v 11 j tom Zibrannya tvoriv avtorki Filosofi j filosofishki Zhurnal Lyucifer AvtorOlena Petrivna BlavatskaNazva movoyu originaluPhilosophers and PhilosophiculesKrayinaVelika BritaniyaMovaanglijskaTemateosofiyaVidavnictvoTheosophical Publishing SocietyVidanou zhovtni 1889 rokuDoslidzhennya zmistuTeosofiya yak sintez U cij statti O P Blavatska rozglyadaye pitannya filosofiyi z teosofskoyi tochki zoru Stattya pochinayetsya z narikannya avtorki z privodu dezinformaciyi yaka poshiryuyetsya u Velikij Britaniyi i zavdaye na yiyi dumku zbitku teosofiyi Ochevidno yiyi rozcharuvannya viklikala vislovlena zhurnalistami dumka pro te sho teosofiyu ne mozhna sprijmati serjozno yak spravzhnyu filosofiyu tomu sho ce vsogo lishe chergovij religijnij kult Vona pishe Zavdyaki legkovazhnim vidgukam presi zmicnilasya dumka sho teosofiya ce ne filosofiya a religiya i nova sekta Blavatska vvazhaye sho teosofiya zaslugovuye shanoblivogo stavlennya yak serjozne intelektualne pochinannya zasnovane na publichno ozvuchenih filosofskih principah Poshiryuvana zh dumka pro novu sektu bula davno vidomim refrenom yakij yiyi mabut osoblivo dratuvav Arnold Kalnitskij zaznachiv sho popri yavne perevazhannya religijnogo pidhodu i nezaperechni fakti yaki pryamo vkazuyut na sektantsku organizaciyu Teosofskogo Tovaristva Blavatska pragne zrujnuvati nebazhanij stereotip i zmicniti poziciyi teosofiyi Shob uniknuti plutanini vona zayavlyaye sho teosofiyu ne mozhna zvesti do odniyeyi formi znannya abo intelektualnoyi diyalnosti Teosofiya zvichajno zh ne tilki filosofiya prosto tomu sho vona vklyuchaye v sebe i filosofiyu i nauku i religiyu Sutnist filosofiyi Blavatska povnistyu perekonana v tomu sho teosofiya povinna buti zhivoyu krov yu filosofiyi yaka viznachayetsya yak nauka pro rechi bozhestvenni j lyudski j pro prichini yakimi voni isnuyut I vona vvazhaye sho tilki teosofiya volodiye klyuchami do cih prichin Stverdzhuyuchi sho filosofiya bula tochkoyu kristalizaciyi riznih form znannya Blavatska pishe pro ce tak Pri zvernenni do Boga abo bogiv vona staye v bud yakij krayini teologiyeyu yaksho do materialnoyi prirodi yiyi nazivayut fizikoyu i naturfilosofiyeyu yaksho vona maye vidnoshennya do lyudini z yavlyayetsya antropologiya i psihologiya pri zvernenni zh do bilsh visokih sfer vona staye metafizikoyu Taka filosofiya nauka pro naslidki z yih prichin ce sama sutnist vchennya pro karmu najgolovnishogo vchennya sho isnuye pid riznimi nazvami v kozhnij religijnij filosofiyi j teosofskogo principu yakij ne nalezhit ni do odniyeyi religiyi ale poyasnyuye yih vse Filosofiya takozh ye nauka pro rechi mozhlivi z oglyadu na te sho voni mozhlivi Dali Blavatska yak zdayetsya namagayetsya domogtisya legitimaciyi svoyih teosofskih uyavlen stverdzhuyuchi sho voni ne rozhodyatsya z poglyadami Gegelya na sutnist filosofiyi Gegel rozglyadaye yiyi yak spoglyadannya samorozvitku Absolyutu abo inshimi slovami yak viklad ideyi nim Darstellung der Idee Vse Tayemne Vchennya ye take spoglyadannya i jogo zapis naskilki bidnist movi j obmezhenist mislennya dozvolyayut vidobrazhati procesi Neskinchennogo Takim chinom na dumku Blavatskoyi Tayemna doktrina yavlyaye soboyu najbilsh povne i zrile viraz filosofskoyi diyalnosti yaka zdijsnyuyetsya shlyahom spoglyadannya i zapisi samorozvitku Absolyutu Zvertayuchis do gegelevoyi teoriyi i namagayuchis vidshukati v nij istotni doktrinalni paraleli vona maye na meti zmicniti svij filosofskij avtoritet Gegeleva sistema yak i bilshist inshih idealistichnih techij u filosofiyi dala teosofam chimalo korisnih koncepcij ale v bilshosti vipadkiv teosofski poglyadi rozhodilisya z nimi cherez nizku vidminnostej v osnovnih polozhennyah Z tochki zoru teosofiv filosofska diyalnist vvazhalasya bezplidnoyu bez okultnih i mistichnih peredumov a intelektualni poshuki buli vipravdani yaksho tilki voni zabezpechuvali pidtverdzhennya yih perekonan Viznachivshi teosofsku spekulyaciyu yak akt istinnoyi filosofiyi Blavatska stverdzhuye sho spilnist cilej dozvolyaye usunuti tradicijni religijni obmezhennya Takim chinom staye ochevidnim sho teosofiya ne mozhe buti religiyeyu a tim bilshe sektoyu ale vona dijsno ye kvintesenciya najvishoyi filosofiyi v cilomu i v kozhnomu z yiyi aspektiv Shozhe v zayavi Blavatskoyi pro te sho teosofiya ye sintezom i chimos velikim v porivnyanni z bud yakoyu disciplinoyu abo tipom znannya neminuche mistitsya pevna kilkist lingvistichnoyi plutanini i protirich Vona stverdzhuye sho yiyi teosofiya povinna rozglyadatisya yak kvintesenciya najvishoyi filosofiyi v cilomu i v kozhnomu z yiyi aspektiv i sho vona ne mozhe buti religiyeyu Ale namagayuchis zberegti religijni filosofski ta naukovi tradiciyi vona napolyagaye na sintetichnomu j inklyuzivnomu statusi teosofiyi kotrij prevalyuye nad usim vikoristovuyuchi ritorichnu metodiku koli yakes angl a vidayetsya za drugoryadne u porivnyanni z povnistyu viznachenim angl the Takim chinom teosofiya ne prosto yakas angl a religiya filosofiya abo nauka ale virazno bilsh avtoritetne i dostovirne dzherelo sho ohoplyuye i sintezuye yih V comu vipadku teosofiya predstavlyayetsya pevnoyu angl the kvintesenciyeyu najvishoyi filosofiyi Slid zaznachiti stijke rozdratuvannya avtora vid bud yakih sprob interpretuvati teosofiyu yak privilejovanu religiyu abo sektu sho ye dlya neyi viklikom sho vimagaye negajnogo perehodu do zahistu shlyahom progoloshennya togo sho teosofiya unikaye dogmatizmu i pragne buti inklyuzivnoyu Blavatska vpevnena sho yij vdalosya dovesti sho teosofiya cilkom mozhe buti pidvedena pid bud yake viznachennya filosofiyi i sho ye zagalni filosofski principi z yakimi teosofiya ne rozhoditsya Vona navodit citatu sera Vilyama Gamiltona de jdetsya pro te sho filosofiya ye poshukom principiv vidchutnih i abstraktnih istin a takozh zastosuvannyam rozumu dlya virishennya nalezhnih zavdan Vona vvazhaye sho teosofiya ye povnistyu zakonnim i nadijnim zasobom dosyagnennya takih cilej osoblivo sho vidnosyatsya do prirodi Ego abo mentalnogo Ya i vidnosini mizh idealnim i realnim Same tomu v oblasti teoriyi teosofiya sprijmayetsya eyu hocha i z deyakimi obmezhennyami yak ekvivalent filosofiyi Za tverdzhennyam Blavatskoyi toj hto vivchaye teosofiyu vivchaye vishu transcendentalnu filosofiyu Pov yazuyuchi teosofsku sistemu z tradiciyeyu filosofskih mirkuvan i pripuskayuchi shozhist cilej vona namagayetsya domogtisya dlya sebe bilshoyi respektabelnosti j avtoritetu Bezduhovne filosofstvuvannya V kinci statti Blavatska vdayetsya do vikrivalnoyi ritorici namagayuchis she raz pokazati sho teosofiya neridko perebuvaye za mezhami krugozoru tih lyudej yaki mogli b viznati yiyi Vona porivnyuye svoyu situaciyu z polozhennyam Sokrata stverdzhuyuchi sho yakbi jogo vchennya bulo vidhileno cherez zvinuvachennya proti nogo to znannya peredani cherez Platona i filosofiv neoplatonikiv nikoli ne dijshli b do nas Znovu zvertayuchi svoyu uvagu na suchasni filosofski nastroyi Blavatska prezirlivo vidgukuyetsya pro tih hto zajmayetsya bezduhovnim filosofstvuvannyam Govoryachi pro spravzhnih filosofiv vona robit nastupne zauvazhennya Skeptik nikoli ne zmozhe pretenduvati na cej titul Toj hto uyavlyaye sobi vsesvit z jogo sluzhniceyu prirodoyu yak shos vipadkove na zrazok kazkovoyi chornoyi kurochki kotra vilupilasya z yajcya yake visilo u prostori ta she i same sebe stvorilo ne maye ni sili dumki ni duhovnoyi zdatnosti sprijmati abstraktni istini tomu sho same cya sila i cya zdatnist ye v pershu chergu oznakami filosofskogo mislennya Mi bachimo sferu suchasnoyi nauki sucilno obliplenu podibnimi materialistami yaki do sih pir vvazhayut sebe filosofami Voni abo yak ateyisti ne viryat ni v sho abo yak agnostiki u vsomu sumnivayutsya Na dumku Blavatskoyi apriorne tverdzhennya pro duhovnu osnovu realnosti viznachaye istinnist bud yakoyi filosofiyi U zaklyuchnij chastini statti vona zvelichuye deduktivnij metod Platona porivnyuyuchi jogo z induktivnim metodom suchasnih misliteliv Zhoden z nashih ninishnih darvinistiv materialistiv ta yihnih shanuvalnikiv nashih kritikiv ne mig osvoyiti filosofiyu inakshe yak tilki duzhe poverhovo Teosofi zh mayut zakonne pravo nazivati sebe filosofami istinnimi lyubomudrami KritikaV S Solovjov pisav sho teosofiya Blavatskoyi zasnovana vsogo lishe na pripushenni pro isnuvannya yakoyis tayemnoyi mudrosti krupici yakoyi znahodyatsya v mistikiv vsih chasiv i narodiv ale yaka v cilosti zberigayetsya yakims za gimalajskim braterstvom i oharakterizuvav yiyi yak doktrinu ne tilki antireligijnu i antinaukovu ale i antifilosofsku R Genon nazvav teosofiyu Blavatskoyi teosofizmom i oharakterizuvav yiyi yak psevdoreligiyu Vin pisav sho predstavlene liderami Teosofskogo Tovaristva zapevnennya pro nibito shidne pohodzhennya yih doktrini yaka pretenduye na ezoterizm viyavilosya nepravdivim a yiyi pervisna spryamovanist bula vidverto antihristiyanskoyi Na jogo dumku mizh doktrinoyu Teosofskogo Tovaristva abo prinajmni tim sho takij progoloshuyetsya i teosofiyeyu v istinnomu rozuminni cogo slova nemaye absolyutno niyakij sporidnenosti V V Lesevich she odin kritik O P Blavatskoyi yakij anitrohi ne sumnivavsya v yiyi cilkovitomu neviglastvi za chastinoyu filosofiyi sarkastichno zauvazhiv Yakogo rodu publiku mozhut voni teosofi ulovlyuvati tut mozhna bachiti z dotepnogo vikrittya sharlatanskih prijomiv pani Blavatskoyi yaka vzyalasya tlumachiti pro filosofiyu Platona i nabovtala cilu tmu tmushu vsilyakoyi nisenitnici Vikrittya vsogo cogo absurdu viyavlyaye povnu spravedlivist harakteristiki logichnih prijomiv bezsoromnogo avtora Isis Unveiled yaka vvazhaye yak zdayetsya sho yaksho vona skazala shos tri razi to stanovishe slid vzhe vvazhati dovedenim PublikaciyiPhilosophers and Philosophicules Lucifer zhurnal London Theosophical Publishing Society 1889 Vol 5 no 26 October P 85 91 Philosophers and Philosophicules Collected Writings pid red B de Zirkoff Wheaton Ill Theosophical Publishing House 1973 T 11 P 431 439 Philosophers and Philosophicules Blavatsky Net 2014 Procitovano 2016 6 13 Philosophers and Philosophicules Theosophy Library Online sajt An Online Theosophical Research Center Procitovano 2016 6 13 Div takozhOkultna abo zh tochna nauka Teosofiya ye religiyeyu KomentariPhilosophicule z dvoh sliv Philosophism i Homuncule Blavatska vikoristovuvala ce slovo i v inshih svoyih robotah zokrema v Vikritoyi Izidi tom 1 glava 2 Lucifer vol 5 26 October 1889 p 85 91 Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules Vchennya Blavatskoyi sklalosya pid vplivom religijno filosofskih koncepcij brahmanizmu buddizmu induyizmu vchen pro karmu perevtilennya lyudskoyi dushi j kosmichnu evolyuciyu yak manifestaciyu duhovnogo absolyutu a takozh okultizmu j elementiv gnosticizmu Filosofiya tak samo yak i religiya nese na sobi vidbitok teosofskij ideologiyi Odnak R Elvud pisav sho Teosofske Tovaristvo ne ye cerkva abo religijna organizaciya v zvichajnomu sensi Bagato teosofiv vklyuchayuchi mene chleni cerkvi ta inshih religijnih organizacij Teosofami ye hristiyani induyisti buddisti ta inshi Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules Teosofiya v yiyi Blavatskoyi interpretaciyi ye sproba ob yednati v universalne vchennya vsi religiyi cherez rozkrittya spilnosti yih glibinnoyi suti i viyavlennya totozhnosti zmistiv yih simvoliv vsi filosofiyi vklyuchayuchi ezoterichni vsi nauki vklyuchayuchi okultni V O Trefilov pisav Vchennya O P Blavatskoyi z samogo pochatku formuvalosya yak sintez filosofskih poglyadiv i religijnih form riznih epoh i narodiv z suchasnimi yij naukovimi ideyami Faktichno teosofiya bula odniyeyu z pershih sprob stvorennya novoyi paradigmi mislennya metodom sintezu naukovogo ta pozanaukovogo znannya Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules U pragnenni do povnogo samopiznannya i samorealizaciyi absolyutna ideya spryamovuye i zdijsnyuye proces rozvitku vsogo sushogo Pershij postulat Tayemnoyi Doktrini Vsyudisushij Vichnij Bezmezhnij i Nezminnij Princip pro yakij niyaki mirkuvannya nemozhlivi Yedina Absolyutna Realnist Neskinchenna Prichina Nepiznavane Neruhomij Rushij i Beskornij Korin vsogo chiste Buttya Sat Teologichnij princip filosofiyi Gegelya virazhayetsya v jogo perekonanni sho yaksho religiya mozhe isnuvati bez filosofiyi to filosofiya ne mozhe isnuvati bez religiyi a mistit yiyi v sobi Teosofiyu Blavatskoyi mozhna rozglyadati yak riznovid ob yektivnogo idealizmu tak yak vona postulyuye kosmos yak pohidne vid kosmichnoyi misliosnovi i vtilene svidomist Ale ce ne chistij idealizm oskilki vona viznaye yak vidnosnu realnist ob yektivni abo fenomenalni sviti Na dumku A Klarka teosofska koncepciya ob yektivnogo idealizmu nagaduye doktrinu majyi vedantistiv de lyudina rozglyadayetsya yak monadichnij potik kotrij vkorinyuyetsya v Realnosti I v miru togo yak jogo svidomist pidnimayetsya do svogo dzherela vona rozshiryuyetsya zbilshuyuchi zdatnist rozuminnya i rozriznennya a takozh mudrist silu i lyubov Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules Talapradzhada Subba Rou skazav Mi zmozhemo bezsumnivno viyaviti fundamentalni principi vsiyeyi filosofiyi i zasnuvati na nih sistemu yaka bude najkrashim chinom vidpovidati nashim potrebam i spodivannyam Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules E B Kun pisav Vazhlivo vidznachiti sho okultna filosofiya Blavatskoyi spryamovana na vidnovlennya v nauci deduktivnogo metodu Cit Blavatsky H P Philosophers and Philosophicules Na dumku A Klarka filosofishkami O P Blavatska nazivaye suchasnih prihilnikiv induktivnogo metodu Odnak filosof mistik ru skazav Najbilshimi chudesami pani Blavatskoyi buli yiyi knigi yaki zrobili yiyi nedostupnoyu plitkam naklepnikiv Same yiyi literaturni tvori a ne materializovani chajni chashki stali kriteriyem yiyi genialnosti PrimitkiIndex 2016 Kalnitsky 2003 s 147 Teosofiya 2010 Kuhn 1992 s 6 Ellwood 1986 s 205 Kalnitsky 2003 s 148 Mityugova 2010 Trefilov 1994 s 234 Kalnitsky 2003 s 149 Kalnitsky 2003 s 149 150 Kalnitsky 2003 s 151 Bykova 2010 Kuhn 1992 s 199 Motroshilova 2010 Clark 1942 Kalnitsky 2003 s 152 Subba Row 1978 Sect 1 Kalnitsky 2003 s 153 Kalnitsky 2003 s 153 154 Kuhn 1992 s 264 Kalnitsky 2003 s 154 Solovyov 1911 s 397 Guenon 2004 s 2 Guenon 2004 s 3 Lesevich 1887 s 17 Holl 2003 DzherelaNaukovi Ellwood R S Theosophy A Modern Expression of the Wisdom of the Ages Wheaton IL Theosophical Publishing House 1986 237 p ISBN 9780835606073 Guenon R Theosophy history of a pseudo religion Le theosophisme histoire d une pseudo religion Pereklad A Moore Jr Hillsdale NY Sophia Perennis 2004 335 p ISBN 9780900588808 Kalnitsky A Section 4 3 Philosophy as a Category of Knowledge Analysis of Blavatsky s Article Philosophers and Philosophicules The Theosophical Movement of the Nineteenth Century The Legitimation of the Disputable and the Entrenchment of the Disreputable promoter Dr H C Steyn Pretoria University of South Africa 2003 P 147 155 Kuhn A B Theosophy A Modern Revival of Ancient Wisdom Whitefish MT Kessinger Publishing 1992 381 p American religion series Studies in religion and culture ISBN 978 1 56459 175 3 Bez avtora Teosofiya Novaya filosofskaya enciklopediya V S Styopin IF RAN 2 e izd Moskva Mysl 2010 ISBN 9785244011159 Bykova M F Absolyutnaya ideya Novaya filosofskaya enciklopediya V S Styopin IF RAN 2 e izd Moskva Mysl 2010 ISBN 9785244011159 Lesevich V V Novejshie dvizheniya v buddizme podderzhivaemye i rasprostranyaemye evropejcami Russkaya mysl zhurnal 1887 T 8 S 1 17 Mityugova E L Blavatskaya Elena Petrovna Novaya filosofskaya enciklopediya V S Styopin IF RAN 2 e izd Moskva Mysl 2010 ISBN 9785244011159 Motroshilova N V Gegel Georg Vilgelm Fridrih Novaya filosofskaya enciklopediya V S Styopin IF RAN 2 e izd Moskva Mysl 2010 ISBN 9785244011159 Solovyov V S Zametka o E P Blavatskoj Sobranie sochinenij pod red S M Solovyova i E L Radlova 2 e izd SPb Knigoizdatelskoe Tovarishestvo Prosveshenie 1911 T VI S 394 398 Trefilov V A Glava XVII Nadkonfessionalnaya sinkreticheskaya religioznaya filosofiya Osnovy religiovedeniya Uchebnik pod red I N Yablokova 4 e izd Moskva Vysshaya shkola 1994 S 233 245 ISBN 5 06 002849 6 Inshi An Index to Lucifer 1887 1897 London Union Index of Theosophical Periodicals sajt The Campbell Theosophical Research Library 2016 April Procitovano 2016 05 30 Clark A Something about Philosophy pid red G de Purucker The Theosophical Forum zhurnal Theosophical University Press 1942 Vol 20 no 5 May P 212 215 Subba Row T Notes on the Bhagavad Gita Theosophical University Press 1978 ISBN 1 55700 126 x Holl M P Russkij sfinks Feniks ili vozrozhdyonnyj okkultizm per s angl A Isaeva i L Maklakova Moskva Sfera 2003 368 s 2000 prim ISBN 5 93975 101 6 Posilannya Philosophers and Philosophicules Philosophers and Philosophicules Filosofy i filosofishki