Фуйо (Fuyo, яп. 芙蓉) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій Світовій війні.
| «Фуйо» | |
|---|---|
| 芙蓉 | |
| Служба | |
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Вакатаке» |
| Держава прапора | Японія |
| Належність | |
| Корабельня | верф Fujinagata у Осаці |
| Закладено | 16 лютого 1922 |
| Спущено на воду | 23 вересня 1922 |
| Введено в експлуатацію | 16 березня 1923 |
| На службі | 1923 – 1943 |
| Загибель | 20 грудня 1943 потоплений у Південнокитайському морі |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 900 |
| Довжина | 85,3 м |
| Ширина | 7,9 м |
| Осадка | 2,5 м |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 3 парові котла |
| Потужність | 21500 к.с. (16 МВт) |
| Швидкість | 36 вузлів |
| Дальність плавання | 3 000 миль (5 600 км) на швидкості 15 вузлів |
| Екіпаж | 110 |
| Озброєння | |
| Артилерія | 3 (3×1) × 120-мм / 45 калібрів гармат Тип 3 |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (2х2) × 533-мм торпедних апаратів 20 мін |
| Зенітне озброєння | 2 × 7,7-мм кулеметів |
Корабель, який став сьомим серед есмінців типу «Вакатаке», спорудили у 1923 році на верфі компанії Fujinagata у Осаці.
У травні 1938-го під час Другої японо-китайської війни Фуйо брав участь в операції проти порту Амой (Сямень), розташованого біля південного входу до Тайванської протоки. Всього тут залучили загін із 1 важкого крейсера, 4 легких крейсерів та 10 есмінців, проведені яким бомбардування допомогли десанту морських піхотинців оволодіти Амоєм за дві доби.
На момент вступу Японії у Другу світову війну Фуйо відносився до 32-ї дивізії ескадрених міноносців, яка підпорядковувалась військово-морському округу Чінкай (Chinkai Guard District), призначеному для операцій в районі корейського узбережжя.
21 – 26 січня 1942-го Фуйо та 2 інші есмінці дивізії і легкий крейсер супроводили з японського порту Муцуре до Мако (важлива база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки) 19 транспортів, які перевозили війська для майбутнього десанту на схід Яви.
18 – 22 лютого 1942-го Фуйо охороняв на переході з Муцуре до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані) 7 транспортів, які перевозили підрозділи, призначені для подальшого транспортування у Бірму.
10 квітня 1942-го Фуйо перевели до 13-ї дивізії, яку в свою чергу включили до 1-го ескортного дивізіону Флоту Південно-західної зони (створений для контролю над окупованими територіями Південно-Східної Азії). З другої половини квітня есмінець майже три місяці водив конвої між Муцуре та Мако, при цьому у червні він також здійснив рейс Муцуре – Маніла – Мако з конвоєм RIKU.
17 – 22 липня 1942-го Фуйо супроводив конвой з Мако до Кап-Сен-Жак (наразі Вунгтау на півдні В’єтнаму), після чого з 23 липня по 30 серпня тричі пройшов з ескортною метою з Кап-Сен-Жак до Сінгапуру та назад. 3 – 8 вересня есмінець повернувся із черговим конвоєм з Кап-Сен-Жак до Мако, після чого до завершення року працював на трасі між Мако та Манілою. Під час останніх рейсів Фуйо неодноразово затримувався в районі головного міста Філіппін та займався патрульно-ескортною службою в цьому районі. Протягом січня – лютого 1943-го Фуйо провадив конвої між Формозою та південним В’єтнамом, а один раз також зробив круговий рейс між Кап-Сен-Жак та Сінгапуром. В березні есмінець перейшов на трасу Формоза – Японія, а 5 квітня прибув до Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю) та до середини травня проходив тут ремонт.
24 травня – 10 червня 1943-го Фуйо супроводив конвої з Моджі через Такао до Маніли, після чого його залучили до рейсів на схід Нідерландської Ост-Індії та захід Мікронезії. Як наслідок, з 14 червня по 9 серпня він пройшов з конвоями по маршруту Маніла – Балкіпапан (центр нафтовидобутку на сході Борнео) – Маніла – Такао – Маніла – Таркан (ще один центр нафтової промисловості на сході Борнео) – Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) – Маніла – Мако. Далі Фуйо відвідав Японію, 29 серпня – 3 вересня пройшов з конвоєм із Моджі до Мако, а з 7 вересня по 3 жовтня здійснив ще один конвойний похід до Мікронезії по маршруту Такао – Маніла – Палау – Маніла – Такао.
6 – 27 жовтня 1943-го Фуйо ескортував конвої з району Формози до Кап-Сен-Жак та назад, а 30 жовтня – 3 листопада провів конвой з Такао до Маніли. З 4 по 11 листопада есмінець супроводжував конвой HI-17 на його завершальній ділянці переходу з Маніли до Сінгапуру, а 15 – 23 листопада провів звідти у Манілу HI-18 (після чого цей конвой продовжив свій шлях до Японії у супроводі іншого есмінця). 26 – 28 листопада 1943-го Фуйо самостійно прослідував до Такао, а з 29 листопада по 13 грудня здійснив звідти круговий рейс у охороні конвоїв до Маніли.
17 грудня 1943-го Фуйо повів на південь черговий конвой з Такао до Маніли. 20 грудня вже на підході до останньої есмінець був поцілений двома торпедами з американського підводного човна USS Puffer та затонув всього за пару хвилин.
Примітки ред.
- The Pacific War Online Encyclopedia: Japanese Chinkai Guard District. pwencycl.kgbudge.com. Процитовано 6 грудня 2021.
- Second Class Destroyers. www.combinedfleet.com. Процитовано 6 грудня 2021.