Фуггери (нім. Fugger) — в XV—XVII ст. найбільший німецький (з м. Аугсбурга, Південна Німеччина) торговельно-лихварський дім, який відігравав важливу роль в епоху становлення нових господарчих відносин у Європі. Позичали гроші монархам і впливовій шляхті багатьох країн, за що отримували право на експлуатацію золотих, срібних та мідних рудників. Провадили світову торгівлю металами. Одними з перших ввели монопольне об'єднання та технічне забезпечення видобутку, збагачення й металургії кольорових металів. Всіляко підтримували й фінансували експедицію Христофора Колумба.
| Фуггери | |
| Герб | |
| Дата створення / заснування | 1507 |
|---|---|
| Архіви зберігаються у | Fürstlich und Gräflich Fuggersches Familien- und Stiftungsarchivd |
| Час/дата припинення існування | 1806 |
| Фуггери у Вікісховищі |
Родина Фуггерів походила з ткацького цеху міста Аугсбурга, а перші капітали були зароблені на торгівлі місцевим сукном і тканинами з інших країн. У XVI столітті ця купецька сім'я знесла велику частину замку Червений камінь і побудувала новий ренесансний замок.
Образ у літературі Редагувати
Контора Фуггерів згадується у трилогії Анджея Сапковського «Сага про Рейневана».
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Література та інтернет-ресурси Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фуггери |
- Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Fugger family website (multilingual)
- Сапковський Анджей. Lux perpetua: Роман / Пер. А. Поритко. — К.: Гамазин, 2007. — 632 с. — ISBN 978-966-2938-55-5 [1].
- Гайко Г. Промислово-фінансова імперія Фуггерів як перша спроба монополізації гірничо-металургійного виробництва Європи / Г. Гайко, В. Білецький, П. Салуга // Схід: Серія «Історичні науки». — 2015. — № 7 (139). — С. 3-6.