www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх I герцог Вюртембергу Фрідріх I нім Friedrich I 19 серпня 1557 29 січня 1608 6 й герцог Вюртембергу в 1593 1608 р

Фрідріх I (герцог Вюртембергу)

Фрідріх I (нім. Friedrich I.; 19 серпня 1557 — 29 січня 1608) — 6-й герцог Вюртембергу в 1593—1608 роках.

Фрідріх I
Народився 19 серпня 1557
Монбельяр
Помер 29 січня 1608(1608-01-29) (50 років)
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Поховання Stuttgart Collegiate Churchd
Діяльність аристократ
Титул герцог
Посада герцог Вюртембергу[d]
Конфесія лютеранство
Рід Вюртемберзький дім
Батько George I of Württemberg-Mömpelgardd
Мати Барбара Гессенська
Брати, сестри Eva Christinad
У шлюбі з Сибілла Ангальтська
Діти Йоганн Фрідріх (герцог Вюртембергу), Юлій Фрідріх Вюртемберг-Вайльтінген, Фрідріх Ахілл (герцог Вюртемберг-Нойєнштадт), Sibylle Elisabeth of Württembergd, Людвіг Фрідріх (герцог Вюртемберг-Монбельяр), Магнус (герцог Вюртемберг-Нойєнбюрг), Барбара Вюртемберзька, Eva Christina of Württembergd, Аґнеса Вюртемберзька, Georg Friedrich Prinz von Württembergd, Elisabeth Prinzessin von Württembergd, Joachim Friedrich Prinz von Württembergd, Philipp Friedrich Prinz Württembergd, August Prinz von Württembergd і Anna Prinzessin von Württembergd
Нагороди

Життєпис ред.

Молоді роки ред.

Походив з Вюртемберзького дому, гілки Монбеляр. Другий син Георга I, графа Монбельяра, та Барбари (доньки ландграфа Філіппа I Гессенського). Народився 1557 року в м.Монбельяр. Вже 1558 року помирає його батько й Фрідріх стає новим графом Монбельяра. Разом з матір'ю перебирається до Штутгарта, де опинився при дворі свого родича Христофа, герцога Вюртембергу.

Здобув лютеранське виховання й домашню освіту. У 1571—1574 роках - в Придворній школі у Тюбінгені. Слідом за цим здійснив подорож Європою, відвідавши Данію, Угорщину, Австрію, Францію, Італію та Англію. Підписав Формулу злагоди і Книгу згоди в 1577 і 1580 роках відповідно.

Граф Монбельяр ред.

1581 року пошлюбив представницю Ангальтських Асканіїв. В тому ж році офіційно перебрав владу в графстві Монбельяр. Багато уваги приділяв розвитку своїх володінь, насамперед прокладанню шляхів, зведенню мостів, пілтримці торгівлі та ремесел. Запрошував до Монбельяра науковців, друкарів. створено велику бібліотеку. Йоганн Баугін створив в Монбельярі ботанічний сад, що став першим на північ від Альп.

1586 року провів колоквіум (релігійний диспут) між кальвіністами і лютеранами, після чого лютеранство було оголошено офіційною релігійєю графства Монбельяр.

Зміцнив систему освіти і підготовки широких верств суспільства і дбайливо контролював французьку школу Монбельяра й академічний коледж міста, де навчалися учні, що потім отримували стипендії для навчання в Тюбінгенському університеті.

У зовнішній політиці підтримував Генріха Бурбона, претендента, а потім короля Франнції, проти лідера Католицької ліги Карла де Гіза, герцога Майєнського.

1593 року після смерті триюрідного брата Людвіга I успадкував герцогство Вюртемберг.

Герцогування ред.

Зовнішня політика ред.

Прдовжив політику, спрямовану на союз з Генріхом IV Бурбоном, королем Франції. 1599 року викупив Вюртемберг з австрійської позики 1534 року. Тепер герцогство перестало бути залежним від Габсбургів, зрівнявшись в становищі з іншими монархіями Священної Римської імперії.

Втім основну увагу спрямував на захист протестантизму в Німеччині. В 1605 році приєднався до союзу лютеранських держав. 1607 року уклав союз з Пфальцом, що був лідером союзу кальвіністських держав. Багато зробив зусиль для об'єдання союзів в Протестантську лігу, яку було стфорено через 3,5 місяці після смерті Фрідріха I.

Внутрішня політика ред.

Намагався розбудовувати економіку герцогства, насамперед сільське господарство й ремесла, гірничу галузь. Надав низці цехових корпорацій привілеї, зокрема виготовленню паперу, заохочував розведеню великої і дрібної худоби, сприяв розвитку вівчарства та переробки вовни, розорювання цілинних земель.

Намагався перетворити Штутгарт на культурний центр, запрошуючи сюди митців та музик з Франції, Англії, інших держав Німеччини, Швейцарії. Особливо значний вплив тут отримала французька мода. 1596 року заснував Палату мистецтв та цікавинок.

В 1599 році наказав звести місто Фройденштадт, який планував перетворити на нову столицю своїх володінь.

Через значні борги та необхідність здійснення будівельних і культурних проектів герцог захопився алхімією з метою отримання золота. Втім не мав результату: з 10 алхіміків, що на нього працювали, було 5 страчено за брехню. Разом з тим під час досліджень було виявлено цілющі властивості мінеральної води в Бад-Болль.

1603 року стає кавалером Ордену підв'язки, рішення про що прийняла ще англійська королева Єлизавета I. Самі знаки належності до ордену отримав у 1604 році.

Помер Фрідріх I 1608 року в Штутгарті. Основну частину володінь успадкував син Йоганн Фрідріх, брати якого отримали титул герцога та менші частини родинних земель.

Родина ред.

Дружина — Сибілла, донька Йоганна Ернста Асканія, князя Ангальту

Діти:

  • Йоганн Фрідріх (1582—1628), герцог Вюртемберг
  • Георг Фрідріх (1583—1591)
  • Сибілла Єлизавета (1584—1606), дружина Йоганна Георга I Веттіна, курфюрста Саксонії
  • Єлизавета (1585)
  • Людвіг Фрідріх (1586—1631), герцог Вюртемберг-Монбельяр
  • Йоахім Фрідріх (1587)
  • Юліус Фрідріх (1588—1635), герцог Вюртемберг-Вайльтінген
  • Філіп Фрідріх (1589)
  • Єва Крістіна (1590—1657), дружина Йоганна Георга Гогенцолерна, герцога Бранденбург-Єгерндорфа
  • Фрідріх Ахілл (1591—1631), герцог Вюртемберг-Нойєнштадт
  • Агнеса (1592—1629), дружина Франца Юліуса, князя Саксен-Лауенбургу
  • Барбара (1593—1627), дружина Фрідріх V, маркграфа Баден-Дурлаху
  • Магнус (1594—1622), герцог Вюртемберг-Нойєнбюрг
  • Август (1596)
  • Анна (1597—1650)

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118535862 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела ред.

  • Dieter Stievermann: Friedrich I. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 138—142.
  • Paul Sauer: Herzog Friedrich I. von Württemberg 1557—1608. Ungestümer Reformer und weltgewandter Autokrat. DVA, München 2003, ISBN 3-421-05791-5.
  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 2: Das Haus Württemberg von Herzog Friedrich I. bis Herzog Eberhard III. Mit den Linien Stuttgart, Mömpelgard, Weiltingen, Neuenstadt am Kocher, Neuenbürg und Oels in Schlesien. 4. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-12-8, S. 4–55.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fridrih I nim Friedrich I 19 serpnya 1557 29 sichnya 1608 6 j gercog Vyurtembergu v 1593 1608 rokah Fridrih INarodivsya 19 serpnya 1557 1 Monbelyar 1 Pomer 29 sichnya 1608 1608 01 29 1 2 50 rokiv Shtutgart Gercogstvo Vyurtemberg Svyashenna Rimska imperiya 1 Pohovannya Stuttgart Collegiate ChurchdDiyalnist aristokratTitul gercogPosada gercog Vyurtembergu d Konfesiya lyuteranstvoRid Vyurtemberzkij dimBatko George I of Wurttemberg MompelgarddMati Barbara GessenskaBrati sestri Eva ChristinadU shlyubi z Sibilla AngaltskaDiti Jogann Fridrih gercog Vyurtembergu Yulij Fridrih Vyurtemberg Vajltingen Fridrih Ahill gercog Vyurtemberg Nojyenshtadt 2 Sibylle Elisabeth of Wurttembergd Lyudvig Fridrih gercog Vyurtemberg Monbelyar Magnus gercog Vyurtemberg Nojyenbyurg Barbara Vyurtemberzka Eva Christina of Wurttembergd Agnesa Vyurtemberzka Georg Friedrich Prinz von Wurttembergd 2 Elisabeth Prinzessin von Wurttembergd 2 Joachim Friedrich Prinz von Wurttembergd 2 Philipp Friedrich Prinz Wurttembergd 2 August Prinz von Wurttembergd 2 i Anna Prinzessin von Wurttembergd 2 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Graf Monbelyar 1 3 Gercoguvannya 1 3 1 Zovnishnya politika 1 3 2 Vnutrishnya politika 2 Rodina 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Molodi roki red Pohodiv z Vyurtemberzkogo domu gilki Monbelyar Drugij sin Georga I grafa Monbelyara ta Barbari donki landgrafa Filippa I Gessenskogo Narodivsya 1557 roku v m Monbelyar Vzhe 1558 roku pomiraye jogo batko j Fridrih staye novim grafom Monbelyara Razom z matir yu perebirayetsya do Shtutgarta de opinivsya pri dvori svogo rodicha Hristofa gercoga Vyurtembergu Zdobuv lyuteranske vihovannya j domashnyu osvitu U 1571 1574 rokah v Pridvornij shkoli u Tyubingeni Slidom za cim zdijsniv podorozh Yevropoyu vidvidavshi Daniyu Ugorshinu Avstriyu Franciyu Italiyu ta Angliyu Pidpisav Formulu zlagodi i Knigu zgodi v 1577 i 1580 rokah vidpovidno Graf Monbelyar red 1581 roku poshlyubiv predstavnicyu Angaltskih Askaniyiv V tomu zh roci oficijno perebrav vladu v grafstvi Monbelyar Bagato uvagi pridilyav rozvitku svoyih volodin nasampered prokladannyu shlyahiv zvedennyu mostiv piltrimci torgivli ta remesel Zaproshuvav do Monbelyara naukovciv drukariv stvoreno veliku biblioteku Jogann Baugin stvoriv v Monbelyari botanichnij sad sho stav pershim na pivnich vid Alp 1586 roku proviv kolokvium religijnij disput mizh kalvinistami i lyuteranami pislya chogo lyuteranstvo bulo ogolosheno oficijnoyu religijyeyu grafstva Monbelyar Zmicniv sistemu osviti i pidgotovki shirokih verstv suspilstva i dbajlivo kontrolyuvav francuzku shkolu Monbelyara j akademichnij koledzh mista de navchalisya uchni sho potim otrimuvali stipendiyi dlya navchannya v Tyubingenskomu universiteti U zovnishnij politici pidtrimuvav Genriha Burbona pretendenta a potim korolya Frannciyi proti lidera Katolickoyi ligi Karla de Giza gercoga Majyenskogo 1593 roku pislya smerti triyuridnogo brata Lyudviga I uspadkuvav gercogstvo Vyurtemberg Gercoguvannya red Zovnishnya politika red Prdovzhiv politiku spryamovanu na soyuz z Genrihom IV Burbonom korolem Franciyi 1599 roku vikupiv Vyurtemberg z avstrijskoyi poziki 1534 roku Teper gercogstvo perestalo buti zalezhnim vid Gabsburgiv zrivnyavshis v stanovishi z inshimi monarhiyami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vtim osnovnu uvagu spryamuvav na zahist protestantizmu v Nimechchini V 1605 roci priyednavsya do soyuzu lyuteranskih derzhav 1607 roku uklav soyuz z Pfalcom sho buv liderom soyuzu kalvinistskih derzhav Bagato zrobiv zusil dlya ob yedannya soyuziv v Protestantsku ligu yaku bulo stforeno cherez 3 5 misyaci pislya smerti Fridriha I Vnutrishnya politika red Namagavsya rozbudovuvati ekonomiku gercogstva nasampered silske gospodarstvo j remesla girnichu galuz Nadav nizci cehovih korporacij privileyi zokrema vigotovlennyu paperu zaohochuvav rozvedenyu velikoyi i dribnoyi hudobi spriyav rozvitku vivcharstva ta pererobki vovni rozoryuvannya cilinnih zemel Namagavsya peretvoriti Shtutgart na kulturnij centr zaproshuyuchi syudi mitciv ta muzik z Franciyi Angliyi inshih derzhav Nimechchini Shvejcariyi Osoblivo znachnij vpliv tut otrimala francuzka moda 1596 roku zasnuvav Palatu mistectv ta cikavinok V 1599 roci nakazav zvesti misto Frojdenshtadt yakij planuvav peretvoriti na novu stolicyu svoyih volodin Cherez znachni borgi ta neobhidnist zdijsnennya budivelnih i kulturnih proektiv gercog zahopivsya alhimiyeyu z metoyu otrimannya zolota Vtim ne mav rezultatu z 10 alhimikiv sho na nogo pracyuvali bulo 5 stracheno za brehnyu Razom z tim pid chas doslidzhen bulo viyavleno cilyushi vlastivosti mineralnoyi vodi v Bad Boll 1603 roku staye kavalerom Ordenu pidv yazki rishennya pro sho prijnyala she anglijska koroleva Yelizaveta I Sami znaki nalezhnosti do ordenu otrimav u 1604 roci Pomer Fridrih I 1608 roku v Shtutgarti Osnovnu chastinu volodin uspadkuvav sin Jogann Fridrih brati yakogo otrimali titul gercoga ta menshi chastini rodinnih zemel Rodina red Druzhina Sibilla donka Joganna Ernsta Askaniya knyazya AngaltuDiti Jogann Fridrih 1582 1628 gercog Vyurtemberg Georg Fridrih 1583 1591 Sibilla Yelizaveta 1584 1606 druzhina Joganna Georga I Vettina kurfyursta Saksoniyi Yelizaveta 1585 Lyudvig Fridrih 1586 1631 gercog Vyurtemberg Monbelyar Joahim Fridrih 1587 Yulius Fridrih 1588 1635 gercog Vyurtemberg Vajltingen Filip Fridrih 1589 Yeva Kristina 1590 1657 druzhina Joganna Georga Gogencolerna gercoga Brandenburg Yegerndorfa Fridrih Ahill 1591 1631 gercog Vyurtemberg Nojyenshtadt Agnesa 1592 1629 druzhina Franca Yuliusa knyazya Saksen Lauenburgu Barbara 1593 1627 druzhina Fridrih V markgrafa Baden Durlahu Magnus 1594 1622 gercog Vyurtemberg Nojyenbyurg Avgust 1596 Anna 1597 1650 Primitki red a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 118535862 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g d e zh i Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherela red Dieter Stievermann Friedrich I In Sonke Lorenz Dieter Mertens Volker Press Hrsg Das Haus Wurttemberg Ein biographisches Lexikon Kohlhammer Stuttgart 1997 ISBN 3 17 013605 4 S 138 142 Paul Sauer Herzog Friedrich I von Wurttemberg 1557 1608 Ungestumer Reformer und weltgewandter Autokrat DVA Munchen 2003 ISBN 3 421 05791 5 Gerhard Raff Hie gut Wirtemberg allewege Band 2 Das Haus Wurttemberg von Herzog Friedrich I bis Herzog Eberhard III Mit den Linien Stuttgart Mompelgard Weiltingen Neuenstadt am Kocher Neuenburg und Oels in Schlesien 4 Auflage Landhege Schwaigern 2014 ISBN 978 3 943066 12 8 S 4 55 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fridrih I gercog Vyurtembergu amp oldid 31600677