Фрідріх Вільгельм I (нім. Friedrich Wilhelm I. von Sachsen-Weimar; 25 квітня 1562 — 17 липня 1602) — другий герцог Саксен-Веймарський у 1573—1602 роках.
| Герб | |
| Громадянство | Німеччина |
|---|---|
| Титул | Duke of Saxe-Weimard |
| Дата народження | 25 квітня 1562 |
| Місце народження | Веймар |
| Дата смерті | 7 липня 1602 (40 років) |
| Місце смерті | Веймар |
| Місце поховання | St. Peter und Pauld |
| Батько | Йоганн Вільгельм (герцог Саксен-Веймару) |
| Мати | Доротея Сусанна Пфальцька |
| Брат/сестра | Йоганн III (герцог Саксен-Веймару) і Maria, Abbess of Quedlinburgd |
| У шлюбі з | Софія Вюртемберзька (1563—1590) і Анна Марія Пфальц-Нойбурзька |
| Дитина | Dorothea Sophia, Abbess of Quedlinburgd, John Philip, Duke of Saxe-Altenburgd, Frederick William II, Duke of Saxe-Altenburgd, Duke Frederick of Saxe-Altenburgd, Dorothea of Saxe-Altenburgd, Duke John William of Saxe-Altenburgd, Anna Sophie of Saxe-Altenburgd, Dorothea Marie von Sachsen-Altenburgd, Johann Wilhelm von Sachsen-Altenburgd, Friedrich von Sachsen-Altenburgd і Anne Marie von Sachsen-Altenburgd |
| Рід | Ернестинська лінія Веттінів |
| Рід діяльності | регент |
| Посада | регент |
| Фрідріх Вільгельм I у Вікісховищі |
Старший син герцога Йоганна Вільгельма та Доротеї Сусанни Пфальцької. Народився 1562 року у Веймарі. Спочатку здобув ґрунтовну домашню освіту. 1573 року на час смерті батька Фрідріх Вільгельм був ще занадто малий, тому було призначено регентство. Щоб ізолювати дітей від впливу матері регентом став саксонський курфюрст Август. 1573 року поступив до Єнського університету. Під впливом регента приєднався до Формули Злагоди і Книги злагоди. Фрідріх Вільгельм досяг повноліття у 1583 році, проте правити самостійно зміг лише після смерті опікуна у 1586 році. У 1589 році він видав нові поліцейські та державні норми, 1590 року видав наказ проти зловживання іменами Бога.
1591 року став регентом (адміністратором) при малолітньому саксонському курфюрсті Крістіані II. Перебравшись до Торгау, він передав управління Саксен-Веймару молодшому брату Йоганну. Того ж року поновив привілеї Єнському університету. Виступав проти криптокальвінізму, який переслідував в Саксонії та Саксен-Веймарі.
У 1601 році Крістіан II досяг повноліття, регентство Фрідріха Вільгельма закінчилося, і він повернувся до Веймара, проте через свою смерть наступного року він не залишив помітного сліду в подальшій історії свого герцогства. Владу перебрав брат Йоганн III.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #102030081 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Vgl. BSLK, S. 15 und S. 763
Джерела ред.
- Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, S. 791 f.