Френк Бухзер (нім. Frank Buchser; 15 серпня 1828 — 22 листопада 1890) — швейцарський художник і мандрівник.
Френк Бухзер (Франс Бухзер) | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Frank Buchser | ||||
графічний портрет художника | ||||
Народження | 15 серпня 1828 Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн | |||
Смерть | 22 листопада 1890 (62 роки) | |||
, Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн | ||||
Національність | швейцарець | |||
Країна | Швейцарія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Генріх фон Аг, римська академія св. Луки | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роботи в колекції | Художній музей, Музей мистецтв, Kunst Museum Winterthur | Reinhart am Stadtgarten[d], d і Художній музей Базеля | |||
| ||||
Френк Бухзер у Вікісховищі |
Біографія
Народився в місті Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн. Мав просте походження, його батько та мати були селянами-фермерами. Батьки віддали його в учні до майстра музичних інструментів (котрий виготовляв органи та клавесини). Юнак водночас почав навчатися малюванню і живопису, його вчителем був художник Генріх фон Аг (1802—1858).
Навчання в Римі
1847 року в нього зміцніло бажання стати художником і він відправився в Італію. В Римі, би заробляти на життя, влаштувався у Швейцарську гвардію по охороні папи римського та Ватикану. Водночас він не полишав художніх вправ і виклопотав собі право навчатися у римській Академії св. Луки. 1848 року він залишив Рим і приєднався до вояків Джузеппе Гарібальді.
Навчання і подорожі по Європі
Він покинув Італію і в період 1849—1850 років навчався в Парижі, а потім перебрався у Антверпен, де працював у 1850-1852 роках. До 1853 року працював у Іспанії, що надзвичайно збагатило його досвідом і новими враженнями.
Праця в Сполучених Штатах. Афроамериканці
В Сполучені Штати він відбув у 1866 р. Його привабила можливість заробити гроші на створенні портретів громадських та військових діячів. Офіційно він мав завдання створити картину примирення у США, але для офіційної установи в столиці Швейцарії, котра теж пережила громадянську війну через міжконфесійний конфлікт між католиками та протестантами. Військовий конфлікт у США мав зовсім інший характер.
Серед творів цього періоду — парадний портрет генерала Вільяма Текумзе Шермана. Спілкувався художник і з емігрантами-швейцарцями, що оселились у США (Джон Саттер та інші).
Але далися екзотичні ознаки розбурханої реальності Сполучених Штатів, що важко виходили з громадянської війни. В країні розпочалися реформи. Аби залучити на власний бік негритянське населення південних штатів, столичні політики північних штатів скасували рабство та рабовласництво, чим суттєво підірвали економіку південних штатів, переважно сільськогосподарських і без розвиненої промисловості, зосередженої на півночі країни. Розпочався масовий перехід афроамериканців на північ США. Залучення афроамериканців до військового і громадянського життя йшло через надзвичайний спротив агресивно-консервативних білих мешканців. На появу афроамериканців у військовому та громадянському житті жваво відгукнувся і швейцарський художник. В творчості західноєвропейського майстра це була нова і надзвичайно цікава тема.
Не схильний і раніше ідеалізувати напівфеодальну реальність країн Західної Європи ХІХ століття та цілком середньовічну реальність арабських країн, він цілком реалістично підійшов і до відтворення життя та побуту афроамериканців, цих «забутих» мешканців країни. Серед творів цього періоду або пов'язаних з цим періодом — «Аскеза і розкоші життя для небагатьох» на західноєвропейську тематику, «Пісня про страждання Мері Блейн», «Така солодка, як кавуни», «Афроамериканський художник-початківець». Картина «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни» стане програмним твором швейцарського художника американського періоду.
Жебракуючі і неприбрані, в подертому одязі, цілком небуржуазні і щойно залучені до нового періоду життя, афроамериканці на картинах художника справили приголомшливе враження на буржуазну публіку, котра була головним споживачем мистецтва і живопису у США і орієнтувалась лише на приємні, побутові твори, бажано безсюжетні і безтривожні. Про картини з афроамериканцями доволі точно висловився один з небагатьох аналітиків-критиків зі США, котрий писав про майже лякаючий реалізм швейцарця, здатного бачити більше, ніж будь-який художник у Сполучених Штатах о ту пору.
- Френк Бухзер. «Штудія фігури афроамериканця»
- Френк Бухзер. «Афроамериканець художник-початківець»
- Френк Бухзер. «Ню» або «Африканка-рабиня»
Щоденник і вивчення творчості художника
Про декотрі сторінки життя швейцарського художника (особливо періоду праці у США) дізнались з його щоденника.
На кінець ХХ ст. продовжувалось повільне вивчення творчості художника. Схильність митця до демократичних сюжетів в картинах з персонажами низьких суспільних станів (фермерів, мандрівних музик, жебраків, маргіналів, викинутих з життя) призвела до звинувачень в друкованій літературі у авантюризмі.
Серед тих, хто вивчав твори художника, Готфрід Волчлі (1899—1960). Повного переліку творів художника не існувало. Його творче надбання окреслюють в одну тисячу картин олійними фарбами, серед котрих лише приблизно триста (300) із закінченими сюжетами. Всі інші — численні ескізи, замальовки, малюнки різної художньої вартості (як і у більшості художників).
Обрані твори (неповний перелік)
- «Автопортрет з рукою на грудях», 1852 р.
- « Два приятелі перед портретом невідомого», 1853 р.
- «Іспанська танцівниця»
- « Солодке дозвілля», 1857 р.
- " Вулиця у місті Фес ", 1858 р.
- " Повернення додому гірським шляхом ", 1859 р.
- "Томас Хоувелл та його син Тимоті ", 1861 р.
- «Пані художниця під парасолькою», 1862 р.
- «Бідні мандрівні музи́ки в Іспанії», 1862 р.
- «Три мандрівні музики, що просять милостиню», 1862 р., другий варіант
- « Іспанський безхатько»
- «Аскеза і розкоші життя для небагатьох», 1865 р.
- «Портрет Іди Фішер», 1865 р.
- "Йоган Август Шуттер ", 1866 р.
- «Мандрівний цирк у місті Вудсток», 1867 р.
- «Халупка афроамериканців у Вірджинії»
- " Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни ", 1867 р.
- «Генерал Вільям Текамсе Шерман»
- «Генерал Роберт Едвард Лі»
- «Вільям Каллен Байант» (1868 р.), поет зі Сполучених Штатів
- «Джон Харт в офіційному вбранні мера»
- «Річка Сент Мері», 1868 р.
- «Така солодка, як кавуни», бл. 1869 р.
- «Стара Вірджинія, США», 1870 р.
- «Бедуїн біля річки»
- «Сценка з іспанською танцівницею»
- «Портрет Петера Борена», 1873 р.
- «Портрет Бенджаміна Бруннера», 1875 р.
- «Портрет мулатки», 1875 р.
- "Афроамериканський художник-початківець ", 1878 р.
- « Портрет Майкла Вейтлі», 1879 р.
- "Італієць з волинкою на узбережжі "
- «Старий жебрак в Гранаді»
- « Милосердя двох чорниць»
- « Штудія фігури афроамериканця»
- «Пастух, привабливий як божество», 1882 р.
- «Пастух в тірольському вбранні»
- "Портрет юнака в полі "
- "Портрет Генрі Таубла "
- «Рейдер, що сховався у хащах»
- «Індіанці в кущах»
- «Пейзаж з кафедральним собором (у Англії)»
- «Пейзаж з деревами біля шляху»
- "Зайці на схилі пагорба ", недатовано
- «Дівчина марокканка», 1880 р.
- " Дервіш в пустелі ", 1880 р.
- " Пісня про страждання Мері Блейн ", 1880 р.
- «Ринок у місті Танжер», 1880 р.
- "Пастушка ", 1881 р.
- " Портрет невідомого з острова Корфу ", 1883 р.
- «Жіноча модель, художник і критик», 1888 р.
- " "
Портрети роботи художника
- Френк Бухзер. « Два приятелі перед портретом невідомого», 1853 р.
- Френк Бухзер. «Портрет Томаса Хоупвелла з сином Тимоті», 1861 р.
- Френк Бухзер. «Портрет молодички», 1868 р.
- Френк Бухзер. «Поет Вільям Каллен Брайант», 1868 р.
- Френк Бухзер. «Портрет Петера Борена», 1873 р.
- Френк Бухзер. «Літній селянин», недатовано
Обрані твори (галерея)
- Френк Бухзер. « Солодке дозвілля», 1857 р.
- Френк Бухзер. «Мандрівний цирк у місті Вудсток», 1867 р.
- Френк Бухзер. «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни », 1867 р.
- Френк Бухзер. «Оливи біля Олімпії», 1885 р., Художній музей (Вінтертур)
- Френк Бухзер. «Така солодка, як кавуни» (Відвідини в'язня), бл. 1869 р.
- Френк Бухзер. «Стара Вірджинія, США», 1870 р.
- Френк Бухзер. «Поцілунок», 1878 р.
- Френк Бухзер. «Пастух, привабливий як божество», 1882 р.
- Френк Бухзер. «Пані художниця під парасольою». 1862 р.
- Френк Бухзер. «Ринок у місті Танжер». 1880 р.
- Френк Бухзер. «Жіноча модель. художник і критик», 1888 р.
Див. також
Джерела
- Gottfried Wälchli: Frank Buchser 1828—1890. Leben und Werk, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1941
- Gottfried Wälchli: Frank Buchser. Mein Leben und Streben in Amerika. Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers. 1866—1871, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1942
- Roman Hollenstein, Petra ten-Doesschate Chu u. a.: Frank Buchser. 1828—1890, Ausst.-Kat. Kunstmuseum Solothurn, 9. Juni bis 16. Sept. 1990, Solothurn: Kunstmuseum 1990
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frenk Buhzer nim Frank Buchser 15 serpnya 1828 22 listopada 1890 shvejcarskij hudozhnik i mandrivnik Frenk Buhzer Frans Buhzer nim Frank Buchsergrafichnij portret hudozhnikaNarodzhennya 15 serpnya 1828 1828 08 15 Feldbrunnen San Niklaus Shvejcariya kanton ZoloturnSmert 22 listopada 1890 1890 11 22 62 roki Feldbrunnen San Niklaus Shvejcariya kanton ZoloturnNacionalnist shvejcarecKrayina ShvejcariyaZhanr zhivopisNavchannya Genrih fon Ag rimska akademiya sv LukiDiyalnist hudozhnikNapryamok realizmRoboti v kolekciyi Hudozhnij muzej Muzej mistectv Kunst Museum Winterthur Reinhart am Stadtgarten d d i Hudozhnij muzej Bazelya Frenk Buhzer u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v misti Feldbrunnen San Niklaus Shvejcariya kanton Zoloturn Mav proste pohodzhennya jogo batko ta mati buli selyanami fermerami Batki viddali jogo v uchni do majstra muzichnih instrumentiv kotrij vigotovlyav organi ta klavesini Yunak vodnochas pochav navchatisya malyuvannyu i zhivopisu jogo vchitelem buv hudozhnik Genrih fon Ag 1802 1858 Navchannya v Rimi1847 roku v nogo zmicnilo bazhannya stati hudozhnikom i vin vidpravivsya v Italiyu V Rimi bi zaroblyati na zhittya vlashtuvavsya u Shvejcarsku gvardiyu po ohoroni papi rimskogo ta Vatikanu Vodnochas vin ne polishav hudozhnih vprav i viklopotav sobi pravo navchatisya u rimskij Akademiyi sv Luki 1848 roku vin zalishiv Rim i priyednavsya do voyakiv Dzhuzeppe Garibaldi Navchannya i podorozhi po YevropiVin pokinuv Italiyu i v period 1849 1850 rokiv navchavsya v Parizhi a potim perebravsya u Antverpen de pracyuvav u 1850 1852 rokah Do 1853 roku pracyuvav u Ispaniyi sho nadzvichajno zbagatilo jogo dosvidom i novimi vrazhennyami Pracya v Spoluchenih Shtatah AfroamerikanciV Spolucheni Shtati vin vidbuv u 1866 r Jogo privabila mozhlivist zarobiti groshi na stvorenni portretiv gromadskih ta vijskovih diyachiv Oficijno vin mav zavdannya stvoriti kartinu primirennya u SShA ale dlya oficijnoyi ustanovi v stolici Shvejcariyi kotra tezh perezhila gromadyansku vijnu cherez mizhkonfesijnij konflikt mizh katolikami ta protestantami Vijskovij konflikt u SShA mav zovsim inshij harakter Sered tvoriv cogo periodu paradnij portret generala Vilyama Tekumze Shermana Spilkuvavsya hudozhnik i z emigrantami shvejcarcyami sho oselilis u SShA Dzhon Satter ta inshi Ale dalisya ekzotichni oznaki rozburhanoyi realnosti Spoluchenih Shtativ sho vazhko vihodili z gromadyanskoyi vijni V krayini rozpochalisya reformi Abi zaluchiti na vlasnij bik negrityanske naselennya pivdennih shtativ stolichni politiki pivnichnih shtativ skasuvali rabstvo ta rabovlasnictvo chim suttyevo pidirvali ekonomiku pivdennih shtativ perevazhno silskogospodarskih i bez rozvinenoyi promislovosti zoseredzhenoyi na pivnochi krayini Rozpochavsya masovij perehid afroamerikanciv na pivnich SShA Zaluchennya afroamerikanciv do vijskovogo i gromadyanskogo zhittya jshlo cherez nadzvichajnij sprotiv agresivno konservativnih bilih meshkanciv Na poyavu afroamerikanciv u vijskovomu ta gromadyanskomu zhitti zhvavo vidguknuvsya i shvejcarskij hudozhnik V tvorchosti zahidnoyevropejskogo majstra ce bula nova i nadzvichajno cikava tema Ne shilnij i ranishe idealizuvati napivfeodalnu realnist krayin Zahidnoyi Yevropi HIH stolittya ta cilkom serednovichnu realnist arabskih krayin vin cilkom realistichno pidijshov i do vidtvorennya zhittya ta pobutu afroamerikanciv cih zabutih meshkanciv krayini Sered tvoriv cogo periodu abo pov yazanih z cim periodom Askeza i rozkoshi zhittya dlya nebagatoh na zahidnoyevropejsku tematiku Pisnya pro strazhdannya Meri Blejn Taka solodka yak kavuni Afroamerikanskij hudozhnik pochatkivec Kartina Povernennya afroamerikancya volontera z gromadyanskoyi vijni stane programnim tvorom shvejcarskogo hudozhnika amerikanskogo periodu Zhebrakuyuchi i nepribrani v podertomu odyazi cilkom neburzhuazni i shojno zalucheni do novogo periodu zhittya afroamerikanci na kartinah hudozhnika spravili prigolomshlive vrazhennya na burzhuaznu publiku kotra bula golovnim spozhivachem mistectva i zhivopisu u SShA i oriyentuvalas lishe na priyemni pobutovi tvori bazhano bezsyuzhetni i beztrivozhni Pro kartini z afroamerikancyami dovoli tochno vislovivsya odin z nebagatoh analitikiv kritikiv zi SShA kotrij pisav pro majzhe lyakayuchij realizm shvejcarcya zdatnogo bachiti bilshe nizh bud yakij hudozhnik u Spoluchenih Shtatah o tu poru Frenk Buhzer Shtudiya figuri afroamerikancya Frenk Buhzer Afroamerikanec hudozhnik pochatkivec Frenk Buhzer Nyu abo Afrikanka rabinya Shodennik i vivchennya tvorchosti hudozhnikaPro dekotri storinki zhittya shvejcarskogo hudozhnika osoblivo periodu praci u SShA diznalis z jogo shodennika Na kinec HH st prodovzhuvalos povilne vivchennya tvorchosti hudozhnika Shilnist mitcya do demokratichnih syuzhetiv v kartinah z personazhami nizkih suspilnih staniv fermeriv mandrivnih muzik zhebrakiv marginaliv vikinutih z zhittya prizvela do zvinuvachen v drukovanij literaturi u avantyurizmi Sered tih hto vivchav tvori hudozhnika Gotfrid Volchli 1899 1960 Povnogo pereliku tvoriv hudozhnika ne isnuvalo Jogo tvorche nadbannya okreslyuyut v odnu tisyachu kartin olijnimi farbami sered kotrih lishe priblizno trista 300 iz zakinchenimi syuzhetami Vsi inshi chislenni eskizi zamalovki malyunki riznoyi hudozhnoyi vartosti yak i u bilshosti hudozhnikiv Obrani tvori nepovnij perelik Frenk Buhzer Askeza i rozkoshi zhittya dlya nebagatoh 1865 r Avtoportret z rukoyu na grudyah 1852 r Dva priyateli pered portretom nevidomogo 1853 r Ispanska tancivnicya Solodke dozvillya 1857 r Vulicya u misti Fes 1858 r Povernennya dodomu girskim shlyahom 1859 r Tomas Houvell ta jogo sin Timoti 1861 r Pani hudozhnicya pid parasolkoyu 1862 r Bidni mandrivni muzi ki v Ispaniyi 1862 r Tri mandrivni muziki sho prosyat milostinyu 1862 r drugij variant Ispanskij bezhatko Askeza i rozkoshi zhittya dlya nebagatoh 1865 r Portret Idi Fisher 1865 r Jogan Avgust Shutter 1866 r Mandrivnij cirk u misti Vudstok 1867 r Halupka afroamerikanciv u Virdzhiniyi Povernennya afroamerikancya volontera z gromadyanskoyi vijni 1867 r General Vilyam Tekamse Sherman General Robert Edvard Li Vilyam Kallen Bajant 1868 r poet zi Spoluchenih Shtativ Dzhon Hart v oficijnomu vbranni mera Richka Sent Meri 1868 r Taka solodka yak kavuni bl 1869 r Stara Virdzhiniya SShA 1870 r Beduyin bilya richki Scenka z ispanskoyu tancivniceyu Portret Petera Borena 1873 r Portret Bendzhamina Brunnera 1875 r Portret mulatki 1875 r Afroamerikanskij hudozhnik pochatkivec 1878 r Portret Majkla Vejtli 1879 r Italiyec z volinkoyu na uzberezhzhi Starij zhebrak v Granadi Miloserdya dvoh chornic Shtudiya figuri afroamerikancya Pastuh privablivij yak bozhestvo 1882 r Pastuh v tirolskomu vbranni Portret yunaka v poli Portret Genri Taubla Rejder sho shovavsya u hashah Indianci v kushah Pejzazh z kafedralnim soborom u Angliyi Pejzazh z derevami bilya shlyahu Zajci na shili pagorba nedatovano Divchina marokkanka 1880 r Dervish v pusteli 1880 r Pisnya pro strazhdannya Meri Blejn 1880 r Rinok u misti Tanzher 1880 r Pastushka 1881 r Portret nevidomogo z ostrova Korfu 1883 r Zhinocha model hudozhnik i kritik 1888 r Portreti roboti hudozhnikaFrenk Buhzer Dva priyateli pered portretom nevidomogo 1853 r Frenk Buhzer Portret Tomasa Houpvella z sinom Timoti 1861 r Frenk Buhzer Portret molodichki 1868 r Frenk Buhzer Poet Vilyam Kallen Brajant 1868 r Frenk Buhzer Portret Petera Borena 1873 r Frenk Buhzer Litnij selyanin nedatovanoObrani tvori galereya Frenk Buhzer Solodke dozvillya 1857 r Frenk Buhzer Mandrivnij cirk u misti Vudstok 1867 r Frenk Buhzer Povernennya afroamerikancya volontera z gromadyanskoyi vijni 1867 r Frenk Buhzer Olivi bilya Olimpiyi 1885 r Hudozhnij muzej Vintertur Frenk Buhzer Taka solodka yak kavuni Vidvidini v yaznya bl 1869 r Frenk Buhzer Stara Virdzhiniya SShA 1870 r Frenk Buhzer Pocilunok 1878 r Frenk Buhzer Pastuh privablivij yak bozhestvo 1882 r Frenk Buhzer Pani hudozhnicya pid parasoloyu 1862 r Frenk Buhzer Rinok u misti Tanzher 1880 r Frenk Buhzer Zhinocha model hudozhnik i kritik 1888 r Div takozhShodennik Realizm Kritichnij realizm Oriyentalizm mistectvo Pejzazh Pobutovij zhanr Animalistichnij zhanr Paradnij portret Hudozhnij muzej Zoloturn DzherelaGottfried Walchli Frank Buchser 1828 1890 Leben und Werk Zurich Leipzig Orell Fussli Verlag 1941 Gottfried Walchli Frank Buchser Mein Leben und Streben in Amerika Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers 1866 1871 Zurich Leipzig Orell Fussli Verlag 1942 Roman Hollenstein Petra ten Doesschate Chu u a Frank Buchser 1828 1890 Ausst Kat Kunstmuseum Solothurn 9 Juni bis 16 Sept 1990 Solothurn Kunstmuseum 1990