Фреза комір Фре за від фр fraise або брижі вид старовинного коміра зі складками поширений у XVI XVII століттях Був елеме

Фре́за (від фр. fraise) або брижі — вид старовинного коміра зі складками, поширений у XVI—XVII століттях. Був елементом чоловічого, жіночого і дитячого костюму.

Фреза кінця XVI ст.

Іспанський капітан. Карикатура А. Босса

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фреза (значення).

Назва пов'язана з фр. fraise («потрух», «теляча брижа»): через складчасту структуру коміра.

Історія Редагувати

За походженням фреза являла собою верхню частину сорочки, зібрану у дрібні складки. Близько 1560 р. вони набувають характерної для фрези форми, стають великими й округлими (godrons) і вже пристібуються до сорочки як окремий аксесуар. На думку Мішеля Серреса, моді на фрези сприяло поширення венеричних хвороб у цю добу: пишні коміри приховували виразки і нариви на шиї.^{[джерело?]}

У Західній Європі фрези з'явилися під час релігійних воєн наприкінці XVI ст. Фрези відомі у великому розмаїтті форм, залежно від країни, періоду та статусу власника. Форма коміра постійно змінювалася. У 1570 фрези стають частиною розкішного придворного вбрання, а в 1580-х вони отримують надмірну пишність і претенціозність. Їх роблять дедалі більшими, оздоблюють вирізами і мереживом. Фреза збільшується у висоту, під час правління Генріха III — і в ширину. У 1578 році, коли вони досягли рекордних розмірів, ця непомірність була предметом глузування: так, П'єр Делетуаль (Pierre de L'Estoile) писав у своєму щоденнику: «Якщо глянути на голову чоловіка, лежачу на його фрезах, здається, що це голова Івана Хрестителя на тарелі».

У Франції у XVI ст. фрези носили переважно католики. Протестанти залишалися вірними простим комірам, але під час правління Генріха IV серед протестантів Північної Європи (включаючи Францію) поширився різновид фрези de confusion: ненакрохмалений, складений з кількох шарів, а крайки коміра, що спадали на плечі, могли бути облямовані мереживом.

У XVII ст. фреза стає одним з характерних елементів іспанської моди. У Франції ж за Людовика XIII ці коміри опинилися під забороною і вийшли з ужитку. Сприйняття французами фрези як виключно іспанського одягу проявлялося у французьких карикатурах, де іспанці були неодмінно зображені у цих комірах.

Наприкінці XVII ст. фреза витісняється коміром-жабо. У добу Імперії і Реставрації Бурбонів вона тимчасово повертається у моду.

Сучасність Редагувати

Зараз фрези залишаються частиною богослужбового облачення єпископів і служителів Данської церкви (включаючи Гренландію), а також Фарерських островів. У Норвезькій церкві фрези скасовані у 1980 р., хоча деякі консервативні служителі (наприклад, Берре Кнудсен) продовжують носити їх. Фрези можуть надівати хлопчики-півчі англіканських церковних хорів.

Галерея Редагувати

XVI ст. Редагувати

XVII ст. Редагувати

Сучасність Редагувати

Див. також Редагувати

Жабо

Примітки Редагувати

fraise. www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Процитовано 15 листопада 2017.

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фреза (комір)

Viviane Aubry. Costumes, t. II Sculptures de l'éphémère, 1340-1670. — Paris : Rempart/Desclée de Brouwer, coll. « Patrimoine vivant », 1998. — 111 с. — ISBN 2-904365-33-8 et 978-2-904365-33-1.
François Boucher et Yvonne Deslandres. Histoire du costume en Occident : de l'Antiquité à nos jours. — Paris : Flammarion, 1996 (1^re éd. 1965). — 477 с. — ISBN 2-08-010157-9 et 978-2-08-010157-0.
Isabelle Paresys. «Fraise(s) à profusion», dans Plein les Yeux le spectacle de la mode / A Feast for the Eyes: Spectacular Fashions, éd. par/ ed. by Shazia Boucher, Anne-Claire-Laronde et Isabelle Paresys. — Milano : Silvana Editoriale SPA, 2012. — С. 12-21.
La fraise en image

[1] raise. www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Процитовано 15 листопада 2017.