Франц Ніссль (9 вересня 1860, Франкенталь — 11 серпня 1919, Мюнхен) — німецький невропатолог і психіатр XIX сторіччя.
| Франц Нісль | |
|---|---|
| нім. Franz Nissl | |
| | |
| Народився | 9 вересня 1860 Франкенталь, Баварія |
| Помер | 11 серпня 1919 (58 років) Мюнхен, Баварія |
| Поховання | |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | невролог, нейронауковець, психіатр, викладач університету |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Галузь | психіатрія |
| Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Науковий ступінь | професор Гейдельберзького університету |
| Вчителі | Bernhard von Guddend і Алоїз Альцгеймер |
| Відомі учні | Otto Ranked Карл Ясперс |
| Членство | Гайдельберзька академія наук Гайдельберзька академія наук |
| Батько | Georg Joseph Michael Theodor Nissld |
| Автограф | |
Франц Ніссль у Вікісховищі |
Відомий своїм методом забарвлення нервових волокон (метод Ніссля), винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дендритах нейронів (хроматофільна субстанція).
Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів, змін глії, елементів крові та кровоносних судин. Головна заслуга Ф. Ніссля — співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та психіатричною патологією.
Ввів люмбальну пункцію спинного мозку, винайдену Генріхом Квінке, в широке застосування в неврології, за що отримав прізвисько «Великий пунктатор» (лат. Punctator Maximus).
Наприкінці XIX сторіччя був особистим лікарем баварського короля Оттона. З 1904 року — професор Гейдельберзького університету і завідувач кафедри. У роки Першої світової війни начальник великого військового шпиталю. З 1918 року працював у Мюнхені.
Найближчий друг та співавтор Алоїза Альцгеймера.
Франць Ніссль мав почуття гумору. Дуже любив сучасну йому музику.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франц Ніссль |
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117023159 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Who Named It?
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
Джерела Редагувати
- August W. Holldorf. Nissl, Franz. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 290 f. (Digitalisat).
- Karl Jaspers: Philosophische Autobiographie. Erweiterte Neuausgabe. (Serie Piper; Bd. 150). Piper, München 1977, 2. Auflage 1984, ISBN 3-492-00450-4, S. 17-31.
| Це незавершена стаття про психіатра. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |