Франц Голер (1 квітня 1943) — швейцарський поет, прозаїк, драматург, артист кабаре та автор пісень. Лауреат багатьох літературних та художніх премій Швейцарії та Німеччини, почесний доктор Фрібурзького університету, член Швейцарського товариства письменників та міжнародного ПЕН-клубу .
| Франц Голер | |
|---|---|
| Народився | 1 березня 1943[…] (80 років) Біль, Швейцарія[…] |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | сценарист, поет, письменник, актор, Liedermacher, артист кабаре, музикант |
| Галузь | германістика і романістика |
| Alma mater | Цюрихський університет |
| Знання мов | німецька |
| Роки активності | 1965 — тепер. час |
| У шлюбі з | Ursula Hohlerd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0002443 |
| Сайт | franzhohler.ch |
|
Біографія Редагувати
Франц Голер народився в Білі, його дитинство пройшло в Північній Швейцарії, в Ольтені, в 1963 році він закінчив кантональну школу в Арау. Вивчав германістику і романістику в Цюріхському університеті. Визнаний непридатним для несення військової служби. У 1965 році, ще бувши студентом, пробує свої сили на сцені зі своєю першою соло-програмою pizzicato. Після ряду успішних виступів Голер кидає університет, щоб повністю присвятити себе мистецтву. До теперішнього часу він є автором численних кабаре-постановок, п'єс для театру, романів і збірок оповідань для дорослих і дітей, кіно- і телефільмів.
Для створених Францом Голером творів притаманні поєднання політичної, актуальної тематики з гумористичною, часом гротескною фабулою. Найчастіше автор починає розповідь зі звичайних, щоденних життєвих замальовок, які переходять раптово в якусь абсурдну картину. При виконанні на сцені своїх монологів автор іноді супроводжує їх грою на віолончелі. Часто при своїх сценічних виступах і на телебаченні — в тандемі з іншими артистами, наприклад з пантомімістами Рене Квелле.
Франц Голер — лауреат численних літературних і мистецьких премій Швейцарії та Німеччини, почесний доктор Фрібурзького університету. Член Швейцарського товариства письменників (Autorinnen und Autoren der Schweiz) і міжнародного ПЕН-клубу.
Одружений з 1969 року з філологинею та психологинею Урсулою Нагель, в цьому шлюбі має двох синів. Проживає в Ерліконі, передмісті Цюриха
Твори Редагувати
Літературні твори Редагувати
- Ідилії (Idyllen). Luchterhand, Neuwied und Berlin 1970
- Питання до інших (Fragen an andere). інтерв'ю, Zytglogge, Gümligen 1973
- Можна, я вам почитаю? (Darf ich Ihnen etwas vorlesen?) Pfaffenweiler Presse, Badenweiler тисячі дев'ятсот сімдесят вісім
- Особливий день (Ein eigenartiger Tag). Luchterhand, Darmstadt 1979
- Третя колона (Die dritte Kolonne). П'єса для двох жінок і автоматичного розмовного пристрою, Stiftung Pro Mente Sana, Weinfelden 1984
- Книга кабарретіста (Das Kabarettbuch). Luchterhand, Darmstadt тисячі дев'ятсот вісімдесят сім
- Продавець і лось. Вірші, пісні, сцени (Der Verkäufer und der Elch. Geschichten, Lieder, Szenen) Henschel, Berlin 1987
- Минуло сорок. Вірші. Luchterhand, Darmstadt 1988, ISBN 3-630-86676-X
- Нова вершина (Der neue Berg). Роман. Luchterhand, Frankfurt 1989, ISBN 3-630-86710-3
- Полювання на драконів. Нова книга кабаретіста (Drachenjagen. Das neue Kabarettbuch). Luchterhand, München +1996
- З'їдена книга (Das verspeiste Buch). Schöffling, Frankfurt 1996 року, ISBN 3-89561-051-8
- Кам'яний потоп (Die Steinflut). Новела. Luchterhand, München 1998 ISBN 3-630-86994-7
- До гирла (Zur Mündung). 37 історій про життя і смерті. Luchterhand, München 2000, ISBN 3-630-87067-8
- Про правильне використання часу (Vom richtigen Gebrauch der Zeit). Вірші. Luchterhand, München 2006, ISBN 978-3-630-62083-1
- Стукають (Es klopft). Роман. Luchterhand, München 2007, ISBN 978-3-630-87266-7
- Камінь (Der Stein). Розповіді. Luchterhand, München 2011, ISBN 978-3-630-87361-9
- Платформа 4 (Gleis 4). Роман. Luchterhand, München 2013, ISBN 978-3-630-87420-3
- Все вище (Immer höher). Розповіді. AS Verlag, Zürich 2014 року, ISBN 978-3-906055-19-0
Дитячі книги Редагувати
- Чіпо (Tschipo). Дитячий роман. Luchterhand, Darmstadt 1 978
- Маленький привид з шотландського замку (In einem Schloss in Schottland lebte einmal ein junges Gespenst). ілюстрації Werner Maurer. Sauerländer, Aarau 1979
- Доктор Стоянка (Dr. Parkplatz). Walter, Olten 1980
- Нічна гавань (Der Nachthafen). Benziger, Zürich 1984
- Чіпо і пінгвіни (Tschipo und die Pinguine). Дитячий роман. Luchterhand, Darmstadt 1985
- Розбійник Бум (Der Räuber Bum). Sauerländer, Aarau 1987
- Велетень і полуничне варення (Der Riese und die Erdbeerkonfitüre), та інші історії. Ravensburger, Ravensburg 1993
- Письмовий стіл з Дрімучого лісу (Der Urwaldschreibtisch). Sauerländer, Aarau 1994
- Чіпо в кам'яному столітті (Tschipo in der Steinzeit). Ravensburger, Ravensburg 1 995
- Три садівники (Die drei Gärtner). Berliner Handpresse, Berlin 1994
- Великий гном і інші історії (Der grosse Zwerg und andere Geschichten). Dtv, München 2003
- Танець в затонулому селі (Der Tanz im versunkenen Dorf). Hanser, München 2005
- Жив-був їжачок (Es war einmal ein Igel). Вірші для дітей. Hanser, München 2011
Кабаре-програми Редагувати
- Pizzicato (1965)
- Економна арфа (Die Sparharfe), 9. Oktober 1967 192 виступи
- Кабаре на 8 мовах (Kabarett in 8 Sprachen), UA 23. Juni 1969 Базель
- Нічні заняття (Die Nachtübung), 30. Oktober 1973 Люцерн, 217 виступів
- Шубертівський вечір (Schubert-Abend), 6. März 1979 Берн, 139 виступів
- Пісні без музики (Lieder ohne Musik), 28. März 1981 Берн
- Політ в Мілан (Der Flug nach Milano), 26. Januar 1985 Баден (Ааргау), 159 виступів
- Вечір з Францем холери (Ein Abend mit Franz Hohler), 1990 (змінюється програма)
- Полювання на драконів (Drachenjagd), 1994 148 постановок
- Звідки у Швейцарії гори.. (Wie die Berge in die Schweiz kamen), 1995
- Крокодил-вегетаріанець (Das vegetarische Krokodil), 1999
П'єси для театру Редагувати
- Боско мовчить (Bosco schweigt). Гротеск. 13. November 1968 Цюріх
- Добрий день, пане Мейєр! (Grüss Gott, Herr Meier!) Одноактна. 6. Dezember 1968 Баден-Баден
- Про страхи, сварки і їжі (Vom Angsthaben, Streiten und Essen). 1974
- Велетень (Der Riese). одноактна. 10. April одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість Нюрнберг
- Давид і Голіаф (David und Goliath). П'єса для дітей. 19. Februar 1977 Базель
- Чи не ті двері (Die falsche Türe). 31. Oktober 1995 Санкт-Галлен
- Три мови (Die drei Sprachen). П'єса для дітей, 1997 у Дитячому театрі, Сараєво
- На щастя (Zum Glück). Комедія. 2002 Вінтертур
Переклади українською Редагувати
- 1986 — оповідання «Реванш». Переклад Аркадія Плюто (журнал «Всесвіт» № 4(688), квітень 1986, с. 127-133)
- 1988 — оповідання «Околиця Остермундіґена». Переклад Ростислава Нємцева (журнал «Всесвіт» № 10(718), жовтень 1988, с. 190-192)
- 2017 — «Велика Книжка. Історії для дітей». Переклад Нелі Ваховської (видавництво «Чорні вівці»)
Нагороди, премії Редагувати
- Премія Конрада Фердинанда Мейєра (1968)
- Deutscher Kleinkunstpreis в категорії кабаре (1973)
- Премія Ганса Сакса міста Нюрнберга (1976)
- Ольденбургська дитяча книжкова премія. «Для Чіпо» (1978)
- Премія літератури в Алеманні (1987). Процитовано 11 лютого 2019.
- Список честі IBBY «Для Чіпо та Пінгвінів» (1988)
- Cornichon Днів Кабаре Ольтнера (1990)
- Загальний приз Швейцарського Фонду Шиллера (1991)
- Швейцарська молодіжна премія для гігантів та полуниці (1994)
- Premio Mundial Хосе Марті де Література Інфантильний (1995)
- Пісенна премія SWF (1997)
- Prix Enfantaisie (2000)
- Премія мистецтва міста Ольтен (2000)
- Присвоєння премії за захист природи та навколишнього середовища (2001)
- Премія культури Ааргау (2002)
- Kasseler Literaturpreis. «Для гротескного гумору» (2002)
- Премія мистецтва міста Цюріха (2005)
- Премія Шіллера Zürcher Kantonalbank для Die Torte (2005)
- «Зальцбурзький Бик». «Для життєвої роботи» (2008)
- Почесний доктор університету Фрібурга(2009)
- Гейдельберг Ліндер. «Адже колись був їжак» (2011)
- Почесна нагорода ktv (Асоціація художників — театр — організатори, Швейцарія) (2013)Ehrenpreis der KTV ATP. Процитовано 11 лютого 2019.
- Літературна премія Золотурн (2013)
- Почесна нагорода Держави Рейнланд-Пфальц Німецькій Kleinkunstpreis (2014)Den DEUTSCHEN KLEINKUNSTPREIS 2014. Процитовано 11 лютого 2019.
- Премія поезії Еліс Саломон (2014)
- Премія імені Йогана Петера Гебеля (2014)
Примітки Редагувати
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- http://www.ibna.ir/vdcefe8zojh8wwi.1kbj.html
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119190400 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://muse.jhu.edu/journals/bookbird/v050/50.2.kokkola22.html
- http://www.ibna.ir/vdcbfsb8frhbw5p.4eur.html
- http://web.archive.org/web/20170324033437/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/franz-hohler
- LIBRIS — 2013.
- ↑ Catalog of the German National Library
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Франц Голер: «Переклад – це робота зі створення миру». Процитовано 11 лютого 2019.
- Fernsehdokumentation «Hohler, Franz» auf SRF 1 vom 10. März 2013.
- Geschichtenerzähler (Memento des Originals vom 14. März 2013 im Internet Archive))(Zwischen Zwergen und Wölfen (Memento des Originals vom 14. März 2013 im Internet Archive))
- 1986, №04 (688) - «Всесвіт» - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 20 жовтня 2020.
- 1988, №10 (718) - «Всесвіт» - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 20 жовтня 2020.
- Велика Книжка. Історії для дітей [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті видавництва «Чорні вівці»
- Dies Academicus 2009. In: Universität Fribourg.
Література Редагувати
- Michael Bauer, Klaus Siblewski (вид.): Franz Hohler: Texte, Daten, Bilder. Luchterhand (SL 1038), Darmstadt 1993, ISBN 3-630-71038-7.
- Roman Bucheli: Der Wiederverwerter: Der Erzähler Franz Hohler. (Neue Zürcher Zeitung, 4. Mai 2013).
- Martin Hauzenberger: Franz Hohler. Der realistische Fantast. Römerhof, Zürich 2015, ISBN 978-3-905894-33-2.
Посилання Редагувати
- Франц Голер на сайті дитячого арт-видавництва «Чорні вівці»
- Франц Голер: «Переклад – це робота зі створення миру». Процитовано 11 лютого 2019.
- Ehrenpreis der KTV ATP. Процитовано 11 лютого 2019.
- Den Deutschen Kleinkunstoreis 2014. Процитовано 11 лютого 2019.