Французька конституція 1791 року (фр. Constitution de 1791) — прийнята установчими зборами конституція Франції. Установчі збори 3 вересня 1791 р. затвердили першу в історії Франції конституцію, підготовлену ще наприкінці 1789 р. Король майже два роки затягував її затвердження, оскільки вважав конституцію занадто радикальною, але згодом підписав Основний Закон країни.
| Французька конституція 1791 року | |
|---|---|
| Французька конституція 1791 року. | |
| Оригінальна назва: | Constitution française du 3 september 1791 (фр.) |
Преамбулою (вступом) до конституції стала «Декларація прав людини і громадянина», згідно з якою усі громадянини Франції оголошувалися рівними у правах. Конституція 1791 закріплювала конституційну монархію як форму державного правління. Вища законодавча влада надавалася парламенту – однопалатним Законодавчим зборам, що обиралися шляхом двоступеневого голосування терміном на два роки. Його депутати обиралися «активними громадянами» (чоловіками у віці від 25 років) відповідно до майнового цензу.
Національним девізом, закріпленим в Конституції стала фраза: "Нація, Закон, Король".
Депутатами могли бути обрані тільки землевласники. Виконавча влада передавалася королю й міністрам, які призначалися королем і звітували тільки перед ним. Король не міг розпускати Законодавчі збори, але одержував право тимчасового вето (заборони) на рішення парламенту. У Конституції Франції були закріплені закони, прийняті Установчими зборами у 1789–1791 роках.
Джерела Редагувати
- , University of California - Santa Cruz (лише частина) (англ.)
- Constitution of 1791: повний текст (англ.)