Франсіско Ігнасіо Мадеро (30 жовтня 1873, d, Коауїла — 22 лютого 1913, Мехіко) — мексиканський державний і політичний діяч ліберального спрямування, президент Мексики з 6 листопада 1911 до 19 лютого 1913 року під час Мексиканської революції.
Франсіско Ігнасіо Мадеро | |
---|---|
Народився | 30 жовтня 1873[1][2][…] d, Коауїла, Мексика |
Помер | 22 лютого 1913[1][2][3](39 років) Мехіко, Мексика ·вогнепальне поранення |
Поховання | d |
Країна | Мексика |
Діяльність | політик, письменник, музикант, військовослужбовець, підприємець |
Alma mater | HEC Paris (1892), Lycée Hoche, d і Університет Каліфорнії (Берклі) (1893) |
Знання мов | іспанська[5] |
Учасник | Мексиканська революція |
Членство | d |
Посада | президент Мексики |
Партія | d і d |
Батько | d |
Брати, сестри | d, d, d, d, d і d |
У шлюбі з | d |
IMDb | ID 1747784 |
|
Біографія
Франсіско Мадеро народився в сім'ї великого землевласника; сім'я Мадеро була однією з найбагатших в Мексиці. Навчався в єзуїтському колегіумі, а потім за кордоном — в Балтіморі, Версалі і Каліфорнійському університеті в Берклі. З 1904 року почав займатися політикою, показавши себе противником диктатури Порфіріо Діаса. У 1908 році організував Антиреелексіоніську партію, яка виступала проти переобрання Діаса.
Був одним з кандидатів на президентських виборах 1910 року, але під час виборів Мадеро і 5000 його прихильників були заарештовані. Після втечі з в'язниці, Мадеро прибув в Сан-Антоніо (Техас), де оголосив результати виборів недійсними і закликав народ Мексики до повстання, початок якого було намічено на 20 серпня 1910 г. (план «Сан-Луїс-Потосі»). У лютому 1911 році Мадеро приєднався до революційного загону Панчо Вільї в штаті Чіуауа. У травні 1911 року владу Діаса було повалено, а 6 листопада 1911 року президентом країни став Мадеро. Хоча він провів кілька важливих реформ (наприклад, санкціонував створення близького до анархо-синдикалізму Будинку робочих світу), помірно-ліберальна політика, яку він проподив на посаді президента, призвела до розбіжностей між Мадеро і його колишніми союзниками — радикальнішими революціонерами, такими, як Еміліано Сапата. У підсумку, ці чвари зробили і помірних, і радикальних революціонерів легкою здобиччю консервативних реакціонерів.
18 лютого 1913 року генерал Вікторіано Уерта вчинив переворот, в ході якого Мадеро і віце-президент Суарес були відсторонені від влади і через чотири дні застрелені.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Elsa Aguilar Casas. De la caída de Madero al ascenso de Carranza. — 1.ª. — Instituto Nacional de Estudios Históricos de las Revoluciones de México, 2014. — С. 47-58. — .
- Javier Garciadiego Dantán. La revolución mexicana, crónicas, documentos, planes y testimonios. — Universidad Nacional Autónoma de México, 2005. — .
- Adolfo Gilly. Cada quien morirá por su lado. Una historia militar de la decena trágica. — 1.ª. — Ediciones Era, 2013. — .
- Fernando Paz Sánchez. La política económica de la Revolución mexicana 1911-1924. — Facultad de Contaduría y Administración, Universidad Nacional Autónoma de México, 2006. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransisko Ignasio Madero 30 zhovtnya 1873 1873 10 30 d Koauyila 22 lyutogo 1913 1913 02 22 Mehiko meksikanskij derzhavnij i politichnij diyach liberalnogo spryamuvannya prezident Meksiki z 6 listopada 1911 do 19 lyutogo 1913 roku pid chas Meksikanskoyi revolyuciyi Fransisko Ignasio MaderoNarodivsya 30 zhovtnya 1873 1873 10 30 1 2 d Koauyila MeksikaPomer 22 lyutogo 1913 1913 02 22 1 2 3 39 rokiv Mehiko Meksika vognepalne poranennyaPohovannya dKrayina MeksikaDiyalnist politik pismennik muzikant vijskovosluzhbovec pidpriyemecAlma mater HEC Paris 1892 Lycee Hoche d i Universitet Kaliforniyi Berkli 1893 Znannya mov ispanska 5 Uchasnik Meksikanska revolyuciyaChlenstvo dPosada prezident MeksikiPartiya d i dBatko dBrati sestri d d d d d i dU shlyubi z dIMDb ID 1747784 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFransisko Madero narodivsya v sim yi velikogo zemlevlasnika sim ya Madero bula odniyeyu z najbagatshih v Meksici Navchavsya v yezuyitskomu kolegiumi a potim za kordonom v Baltimori Versali i Kalifornijskomu universiteti v Berkli Z 1904 roku pochav zajmatisya politikoyu pokazavshi sebe protivnikom diktaturi Porfirio Diasa U 1908 roci organizuvav Antireeleksionisku partiyu yaka vistupala proti pereobrannya Diasa Buv odnim z kandidativ na prezidentskih viborah 1910 roku ale pid chas viboriv Madero i 5000 jogo prihilnikiv buli zaareshtovani Pislya vtechi z v yaznici Madero pribuv v San Antonio Tehas de ogolosiv rezultati viboriv nedijsnimi i zaklikav narod Meksiki do povstannya pochatok yakogo bulo namicheno na 20 serpnya 1910 g plan San Luyis Potosi U lyutomu 1911 roci Madero priyednavsya do revolyucijnogo zagonu Pancho Vilyi v shtati Chiuaua U travni 1911 roku vladu Diasa bulo povaleno a 6 listopada 1911 roku prezidentom krayini stav Madero Hocha vin proviv kilka vazhlivih reform napriklad sankcionuvav stvorennya blizkogo do anarho sindikalizmu Budinku robochih svitu pomirno liberalna politika yaku vin propodiv na posadi prezidenta prizvela do rozbizhnostej mizh Madero i jogo kolishnimi soyuznikami radikalnishimi revolyucionerami takimi yak Emiliano Sapata U pidsumku ci chvari zrobili i pomirnih i radikalnih revolyucioneriv legkoyu zdobichchyu konservativnih reakcioneriv 18 lyutogo 1913 roku general Viktoriano Uerta vchiniv perevorot v hodi yakogo Madero i vice prezident Suares buli vidstoroneni vid vladi i cherez chotiri dni zastreleni PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaElsa Aguilar Casas De la caida de Madero al ascenso de Carranza 1 ª Instituto Nacional de Estudios Historicos de las Revoluciones de Mexico 2014 S 47 58 ISBN 978 607 9419 02 8 Javier Garciadiego Dantan La revolucion mexicana cronicas documentos planes y testimonios Universidad Nacional Autonoma de Mexico 2005 ISBN 970 32 0685 9 Adolfo Gilly Cada quien morira por su lado Una historia militar de la decena tragica 1 ª Ediciones Era 2013 ISBN 978 607 445 212 9 Fernando Paz Sanchez La politica economica de la Revolucion mexicana 1911 1924 Facultad de Contaduria y Administracion Universidad Nacional Autonoma de Mexico 2006 ISBN 970 32 3710 X