www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фон Дітмар Микола Федорович Микола Федорович фон Дітмар 10 травня 1865 Москва 18 липня 1 1919 Харків російський промисло

Фон Дітмар Микола Федорович

Микола Федорович фон Дітмар (10 травня 1865, Москва — 18 липня 1919, Харків) — російський промисловець, підприємець, громадський і політичний діяч, учасник Громадянської війни в Росії, голова Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії в 1906–1917 рр.

Фон Дітмар Микола Федорович
Народився 10 травня 1865(1865-05-10)
Москва, Російська імперія
Помер 5 липня 1919(1919-07-05) (54 роки)
Харків, Українська СРР
·тиф
Поховання Івано-Усікновенське кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, бізнесмен
Alma mater Перший Московський кадетський корпус
Посада член Державної ради Російської імперії[d]
Батько Q117787634?
Нагороди

Біографія Редагувати

М. Ф. фон Дітмар

З потомствених дворян. Закінчив Перший Московський кадетський корпус, Санкт-Петербурзький державний гірничий університет (1889). Як вільний слухач — фізико-математичний і юридичний факультети Санкт-Петербурзього державного університету. Учень Д. І. Менделєєва.

У званні гірського інженера працював на Путиловскому заводі (Санкт-Петербург, 1889-91), будівництві Рязансько-Казанської залізниці (1891-93). У 1893 р заснував механічну майстерню (Харків), брав участь у будівництві Рязансько-Казанської і Балашовсько-Харківської залізниці. До 1914 р підприємство М. Ф. фон Дітмара включало два машинобудівних заводи (Харків), які спеціалізувалися на виробництві обладнання для гірничодобувної та металургійної промисловості. Входив до правління Олексіївського акціонерного товариства та Новосільцевського кам'яновугільного товариства, займав пост голови ради Петроградського торговельного банку.

Обіймав адміністративні та виборні посади в апараті Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії (керівник Статистичного бюро, секретар ради, член Харківського порайонного комітету з вивезення гірничозаводських вантажів, керуючий справами). З 1906 року — голова Ради. З 1915 голова комітету Харківської кам'яновугільної та залізоторговельної біржі.

З 1902 р. постійно обирався гласним Харківської міської думи, будучи діяльним членом її комісій. 25 жовтня 1912 обраний членом Державної Ради Російської імперії від промисловців.

У 1912—1916 рр. обіймав посади Товариша голови Ради з'їзду представників промисловості і торгівлі, члена Ради по залізничних справ Міністерства шляхів сполучення, голови Харківського відділення Російсько-італійської торгової палати, Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства і його бухгалтерського відділу, члена піклувальних рад ряду навчальних закладів. Входив до складу Особливої наради з оборони держави (1915), Економічної ради при Тимчасовому уряді (1917), керівних органів Центрального воєнно-промислового комітету.

У 1917 р очолював боротьбу гірничопромисловців Донбасу проти направленого лівими партіями радикального робітничого руху. Зокрема, представляв інтереси гірничо-металургійних підприємств на Харківській конференції представників робітників і підприємців 27 квітня — 2 травня 1917 За підсумками якої представниками гірничо-металургійних компаній була представлена Тимчасовому уряду відома Декларація, що описує становище промисловості Донецького басейну та оцінку економічної ситуації в разі продовження робітничих виступів. Провал Харківської конференції став етапом т.з. Донецького конфлікту — протистояння об'єднаних в громадські організації-союзи підприємців та радикального робітничого руху навесні — восени 1917 р.

У 1918 році був головою на З'їзді промисловців, банкірів і землевласників (Київ), був обраний товаришем голови Спілки промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства (Протофіс) князя Голіцина. Після падіння Української Держави виступив одним з лідерів Білого руху, організатором Добровольчої армії, брав участь в Ясський нараді в листопаді 1918 року.

Помер 18 липня 1919 року від тифу, можливо епідемічного висипного, який тоді був поширений в регіоні, по дорозі з Ростова-на-Дону до Харкова. Похований у Харкові. Кладовище на Пушкінській вулиці було знищене за рішенням міської влади в 1970-ті рр., точне місце поховання досі не встановлено.

Нагороди та звання Редагувати

Нагороджений низкою нагород Російської імперії та іноземних держав, у тому числі орденом Корони Італії в ступені Командора (1911 рік).

Стипендії імені М. Ф. фон Дітмара були засновані в Петроградському та Катеринославському гірничих інститутах.

Погляди Редагувати

Робітниче питання Редагувати

Виступив послідовним прихильником встановлення цивілізованих відносин між підприємцями і робітниками. Ініціював створення гірничорятувальних станцій на Донбасі, школи гірських десятників; Медико-механічного інституту та клініки для поранених робітників (1907 — нині Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка, Харків), сейсмічної та метеорологічної станцій, хімічної лабораторії. Координував роботи РЗГПР в питаннях розвитку соціального страхування, очолював Товариство допомоги гірникам півдня Росії. Створив і очолив Південно-Російське суспільство нагляду за паровими котлами (1910).

Підприємництво Редагувати

Виступив з ідеєю «нової великої справи — виходу промисловості і торгівлі на арену активного політичного життя» (1912), поліпшення образу підприємця в російській культурі та суспільній думці. Був прихильником децентралізації державної влади і створення відповідального перед Думою Кабінету міністрів, в той же час, був активним противником конфронтації з існуючою владою.

Промислова політика Редагувати

Люк міської каналізації заводу Дітмара, Харків, 1910-е

Підтримував курс активної економічної політики з метою розвитку «продуктивних сил країни». Як голова РЗГПР координував дії промислових концернів півдня Росії на внутрішньому і зовнішньому ринках, організував прорив гірничометалургійної галузі на ринки Південної Європи і Близького Сходу. Ініціював ряд програм з вивчення виробничих потужностей, ринків збуту, транспортної інфраструктури, фінансового стану підприємств. У 1912-13 рр. виступив з думкою про обмежувальну роль у гірничо-металургійному виробництві пропускної здатності залізничної мережі Донецького басейну. Координував розробку програм залізничного будівництва в регіоні, я оформлялись у вигляді доповідних записок РЗГПР міністрам торгівлі і промисловості і шляхів сполучення.

Економічна наука Редагувати

Працював у напрямку рахівництва і статистики; видав перший в Росії підручник «Основи рахівництва». Виступив з ідеєю створення інституту присяжних рахівників, що забезпечували б незалежний контроль за господарською діяльністю і достовірність бухгалтерського обліку. Учасник створення Харківського комерційного інституту та член його Піклувальної ради та Навчального комітету. У роки Першої світової війни очолював роботи «Російського технічного товариства» по створенню імпортозамінних виробництв, брав участь у розробці військово-промислових і мобілізаційних програм.

Твори (російською мовою) Редагувати

  • «О налогах и сборах, уплачиваемых промышленностью и сельским хозяйством».
  • «К вопросу о недостатке рабочих на каменноугольных копях Донецкого бассейна в 1899 г.: (Опыт исследования спроса и предложения рабочих рук)». Харьков, 1899.
  • «Материалы по вопросу о портах, пристанях и вообще об отношении южной горной промышленности к водным путям сообщения». Харьков, 1899.
  • «Деятельность доменных заводов Юга России за 1899 г. и предполагаемое производство металлов и потребление сырых материалов заводами Юга России в 1901 г.» Харьков, 1900.
  • «О земском обложении горнопромышленных предприятий Юга России». СПб., 1902.
  • «Доклад XXVIII съезду горнопромышленикою Юга России по вопросу: во что обойдется каменноугольной промышленности осуществление нового закона о вознаграждении увечных». Харьков, 1903.
  • «Основы счетоводства (по новой форме)». Харьков, 1907.
  • «Неожиданный отказ и ожидание» // Горнозаводское дело. — 1912. — № 2-3. — С. 3439.
  • «Кто мы?» // Горнозаводское дело. — 1912. — № 36. — С. 5752.
  • «Проекты аграрной реформы и их значение для горной промышленности». Х. б. г.
  • «Задачи промышленности в связи с войной: Доклад Харьковского Отделения Императорского Русского Технического Общества». Харьков, 1915.

Примітки Редагувати

  1. ↑ 5 липня — дата смерті за юліанським календарем, офіційно використовувалася адміністрацією Збройних сил Півдня Росії
  2. Чорний Д.
  3. Волобуев П. В. Пролетариат и буржуазия России в 1917 г. — М., 1964. — С. 126, 164 и далее.
  4. Экономическое положение России накануне Великой Октябрьсокй социалистической революции: Документы и материалы. Т.1. — М. — Л., 1957. — С. 175.
  5. Н. Ф. фон-Дитмар: (Некролог) // Новая Россия. — 1919. — № 41. — 6 июля. (рос.)
  6. «Третьего дня состоялись похороны Николая Фёдоровича фон-Дитмара. Проводить останки покойного собралась масса народу, среди них все члены Съезда горнопромышленников юга России, представители городского самоуправления, различных учреждений, представителем и активным работником которых состоял покойный. Гроб с телом Николая Фёдоровича утопал в венках. Городская депутация явилась со стягом городского самоуправления. В 9 1/2 часов утра в Мироносицкой церкви началось архиерейское служение. Протоиерей проф. Буткевич произнёс речь о значении Н. Ф. фон-Дитмара как общественного и государственного деятеля, по окончании поздней литургии тело покойного было вынесено из Мироносицкой церкви и процессия двинулась по направлению к городскому кладбищу. В 3 1/2 часов тело было предано земле». Новая Россия. — № 43. — 9 июля 1919 г.
  7. Шандра, Ірина (2020). Заснування Харківського медико-механічного інституту на початку ХХ ст.. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки» (укр.) 31. с. 101–108. ISSN 2524-2288. doi:10.26565/2227-6505-2020-31-09. Процитовано 4 жовтня 2021. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikola Fedorovich fon Ditmar 10 travnya 1865 Moskva 18 lipnya 1 1919 Harkiv rosijskij promislovec pidpriyemec gromadskij i politichnij diyach uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi golova Radi z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi v 1906 1917 rr Fon Ditmar Mikola FedorovichNarodivsya 10 travnya 1865 1865 05 10 Moskva Rosijska imperiyaPomer 5 lipnya 1919 1919 07 05 54 roki Harkiv Ukrayinska SRR tifPohovannya Ivano Usiknovenske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist politik biznesmenAlma mater Pershij Moskovskij kadetskij korpusPosada chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Batko Q117787634 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi ta zvannya 3 Poglyadi 3 1 Robitniche pitannya 3 2 Pidpriyemnictvo 3 3 Promislova politika 3 4 Ekonomichna nauka 4 Tvori rosijskoyu movoyu 5 Primitki 6 LiteraturaBiografiya Redaguvati nbsp M F fon DitmarZ potomstvenih dvoryan Zakinchiv Pershij Moskovskij kadetskij korpus Sankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitet 1889 Yak vilnij sluhach fiziko matematichnij i yuridichnij fakulteti Sankt Peterburzogo derzhavnogo universitetu Uchen D I Mendelyeyeva U zvanni girskogo inzhenera pracyuvav na Putilovskomu zavodi Sankt Peterburg 1889 91 budivnictvi Ryazansko Kazanskoyi zaliznici 1891 93 2 U 1893 r zasnuvav mehanichnu majsternyu Harkiv brav uchast u budivnictvi Ryazansko Kazanskoyi i Balashovsko Harkivskoyi zaliznici Do 1914 r pidpriyemstvo M F fon Ditmara vklyuchalo dva mashinobudivnih zavodi Harkiv yaki specializuvalisya na virobnictvi obladnannya dlya girnichodobuvnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti Vhodiv do pravlinnya Oleksiyivskogo akcionernogo tovaristva ta Novosilcevskogo kam yanovugilnogo tovaristva zajmav post golovi radi Petrogradskogo torgovelnogo banku Obijmav administrativni ta viborni posadi v aparati Radi z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi kerivnik Statistichnogo byuro sekretar radi chlen Harkivskogo porajonnogo komitetu z vivezennya girnichozavodskih vantazhiv keruyuchij spravami Z 1906 roku golova Radi Z 1915 golova komitetu Harkivskoyi kam yanovugilnoyi ta zalizotorgovelnoyi birzhi Z 1902 r postijno obiravsya glasnim Harkivskoyi miskoyi dumi buduchi diyalnim chlenom yiyi komisij 25 zhovtnya 1912 obranij chlenom Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi vid promislovciv U 1912 1916 rr obijmav posadi Tovarisha golovi Radi z yizdu predstavnikiv promislovosti i torgivli chlena Radi po zaliznichnih sprav Ministerstva shlyahiv spoluchennya golovi Harkivskogo viddilennya Rosijsko italijskoyi torgovoyi palati Harkivskogo viddilennya Imperatorskogo Rosijskogo tehnichnogo tovaristva i jogo buhgalterskogo viddilu chlena pikluvalnih rad ryadu navchalnih zakladiv Vhodiv do skladu Osoblivoyi naradi z oboroni derzhavi 1915 Ekonomichnoyi radi pri Timchasovomu uryadi 1917 kerivnih organiv Centralnogo voyenno promislovogo komitetu U 1917 r ocholyuvav borotbu girnichopromislovciv Donbasu proti napravlenogo livimi partiyami radikalnogo robitnichogo ruhu Zokrema predstavlyav interesi girnicho metalurgijnih pidpriyemstv na Harkivskij konferenciyi predstavnikiv robitnikiv i pidpriyemciv 27 kvitnya 2 travnya 1917 3 Za pidsumkami yakoyi predstavnikami girnicho metalurgijnih kompanij bula predstavlena Timchasovomu uryadu vidoma Deklaraciya sho opisuye stanovishe promislovosti Doneckogo basejnu ta ocinku ekonomichnoyi situaciyi v razi prodovzhennya robitnichih vistupiv 4 Proval Harkivskoyi konferenciyi stav etapom t z Doneckogo konfliktu protistoyannya ob yednanih v gromadski organizaciyi soyuzi pidpriyemciv ta radikalnogo robitnichogo ruhu navesni voseni 1917 r U 1918 roci buv golovoyu na Z yizdi promislovciv bankiriv i zemlevlasnikiv Kiyiv buv obranij tovarishem golovi Spilki promislovosti torgivli finansiv i silskogo gospodarstva Protofis knyazya Golicina Pislya padinnya Ukrayinskoyi Derzhavi vistupiv odnim z lideriv Bilogo ruhu organizatorom Dobrovolchoyi armiyi brav uchast v Yasskij naradi v listopadi 1918 roku Pomer 18 lipnya 1 1919 roku vid tifu mozhlivo epidemichnogo visipnogo yakij todi buv poshirenij v regioni po dorozi z Rostova na Donu do Harkova Pohovanij u Harkovi 5 6 Kladovishe na Pushkinskij vulici bulo znishene za rishennyam miskoyi vladi v 1970 ti rr tochne misce pohovannya dosi ne vstanovleno Nagorodi ta zvannya RedaguvatiNagorodzhenij nizkoyu nagorod Rosijskoyi imperiyi ta inozemnih derzhav u tomu chisli ordenom Koroni Italiyi v stupeni Komandora 1911 rik Stipendiyi imeni M F fon Ditmara buli zasnovani v Petrogradskomu ta Katerinoslavskomu girnichih institutah Poglyadi RedaguvatiRobitniche pitannya Redaguvati Vistupiv poslidovnim prihilnikom vstanovlennya civilizovanih vidnosin mizh pidpriyemcyami i robitnikami Iniciyuvav stvorennya girnichoryatuvalnih stancij naDonbasi shkoli girskih desyatnikiv Mediko mehanichnogo institutu ta kliniki dlya poranenih robitnikiv 7 1907 nini Institut patologiyi hrebta ta suglobiv imeni profesora M I Sitenka Harkiv sejsmichnoyi ta meteorologichnoyi stancij himichnoyi laboratoriyi Koordinuvav roboti RZGPR v pitannyah rozvitku socialnogo strahuvannya ocholyuvav Tovaristvo dopomogi girnikam pivdnya Rosiyi Stvoriv i ocholiv Pivdenno Rosijske suspilstvo naglyadu za parovimi kotlami 1910 Pidpriyemnictvo Redaguvati Vistupiv z ideyeyu novoyi velikoyi spravi vihodu promislovosti i torgivli na arenu aktivnogo politichnogo zhittya 1912 polipshennya obrazu pidpriyemcya v rosijskij kulturi ta suspilnij dumci Buv prihilnikom decentralizaciyi derzhavnoyi vladi i stvorennya vidpovidalnogo pered Dumoyu Kabinetu ministriv v toj zhe chas buv aktivnim protivnikom konfrontaciyi z isnuyuchoyu vladoyu Promislova politika Redaguvati nbsp Lyuk miskoyi kanalizaciyi zavodu Ditmara Harkiv 1910 ePidtrimuvav kurs aktivnoyi ekonomichnoyi politiki z metoyu rozvitku produktivnih sil krayini Yak golova RZGPR koordinuvav diyi promislovih koncerniv pivdnya Rosiyi na vnutrishnomu i zovnishnomu rinkah organizuvav proriv girnichometalurgijnoyi galuzi na rinki Pivdennoyi Yevropi i Blizkogo Shodu Iniciyuvav ryad program z vivchennya virobnichih potuzhnostej rinkiv zbutu transportnoyi infrastrukturi finansovogo stanu pidpriyemstv U 1912 13 rr vistupiv z dumkoyu pro obmezhuvalnu rol u girnicho metalurgijnomu virobnictvi propusknoyi zdatnosti zaliznichnoyi merezhi Doneckogo basejnu Koordinuvav rozrobku program zaliznichnogo budivnictva v regioni ya oformlyalis u viglyadi dopovidnih zapisok RZGPR ministram torgivli i promislovosti i shlyahiv spoluchennya Ekonomichna nauka Redaguvati Pracyuvav u napryamku rahivnictva i statistiki vidav pershij v Rosiyi pidruchnik Osnovi rahivnictva Vistupiv z ideyeyu stvorennya institutu prisyazhnih rahivnikiv sho zabezpechuvali b nezalezhnij kontrol za gospodarskoyu diyalnistyu i dostovirnist buhgalterskogo obliku Uchasnik stvorennya Harkivskogo komercijnogo institutu ta chlen jogo Pikluvalnoyi radi ta Navchalnogo komitetu U roki Pershoyi svitovoyi vijni ocholyuvav roboti Rosijskogo tehnichnogo tovaristva po stvorennyu importozaminnih virobnictv brav uchast u rozrobci vijskovo promislovih i mobilizacijnih program Tvori rosijskoyu movoyu Redaguvati O nalogah i sborah uplachivaemyh promyshlennostyu i selskim hozyajstvom K voprosu o nedostatke rabochih na kamennougolnyh kopyah Doneckogo bassejna v 1899 g Opyt issledovaniya sprosa i predlozheniya rabochih ruk Harkov 1899 Materialy po voprosu o portah pristanyah i voobshe ob otnoshenii yuzhnoj gornoj promyshlennosti k vodnym putyam soobsheniya Harkov 1899 Deyatelnost domennyh zavodov Yuga Rossii za 1899 g i predpolagaemoe proizvodstvo metallov i potreblenie syryh materialov zavodami Yuga Rossii v 1901 g Harkov 1900 O zemskom oblozhenii gornopromyshlennyh predpriyatij Yuga Rossii SPb 1902 Doklad XXVIII sezdu gornopromyshlenikoyu Yuga Rossii po voprosu vo chto obojdetsya kamennougolnoj promyshlennosti osushestvlenie novogo zakona o voznagrazhdenii uvechnyh Harkov 1903 Osnovy schetovodstva po novoj forme Harkov 1907 Neozhidannyj otkaz i ozhidanie Gornozavodskoe delo 1912 2 3 S 3439 Kto my Gornozavodskoe delo 1912 36 S 5752 Proekty agrarnoj reformy i ih znachenie dlya gornoj promyshlennosti H b g Zadachi promyshlennosti v svyazi s vojnoj Doklad Harkovskogo Otdeleniya Imperatorskogo Russkogo Tehnicheskogo Obshestva Harkov 1915 Primitki Redaguvati a b 5 lipnya data smerti za yulianskim kalendarem oficijno vikoristovuvalasya administraciyeyu Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi Chornij D Volobuev P V Proletariat i burzhuaziya Rossii v 1917 g M 1964 S 126 164 i dalee Ekonomicheskoe polozhenie Rossii nakanune Velikoj Oktyabrsokj socialisticheskoj revolyucii Dokumenty i materialy T 1 M L 1957 S 175 N F fon Ditmar Nekrolog Novaya Rossiya 1919 41 6 iyulya ros Tretego dnya sostoyalis pohorony Nikolaya Fyodorovicha fon Ditmara Provodit ostanki pokojnogo sobralas massa narodu sredi nih vse chleny Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii predstaviteli gorodskogo samoupravleniya razlichnyh uchrezhdenij predstavitelem i aktivnym rabotnikom kotoryh sostoyal pokojnyj Grob s telom Nikolaya Fyodorovicha utopal v venkah Gorodskaya deputaciya yavilas so styagom gorodskogo samoupravleniya V 9 1 2 chasov utra v Mironosickoj cerkvi nachalos arhierejskoe sluzhenie Protoierej prof Butkevich proiznyos rech o znachenii N F fon Ditmara kak obshestvennogo i gosudarstvennogo deyatelya po okonchanii pozdnej liturgii telo pokojnogo bylo vyneseno iz Mironosickoj cerkvi i processiya dvinulas po napravleniyu k gorodskomu kladbishu V 3 1 2 chasov telo bylo predano zemle Novaya Rossiya 43 9 iyulya 1919 g Shandra Irina 2020 Zasnuvannya Harkivskogo mediko mehanichnogo institutu na pochatku HH st Visnik HNU imeni V N Karazina Seriya Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki ukr 31 s 101 108 ISSN 2524 2288 doi 10 26565 2227 6505 2020 31 09 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Literatura RedaguvatiN F fon Ditmar K 25 letiyu deyatelnosti Yuzhnyj kraj 3 dekabrya 1914 g 12417 Chestvovanie pochetnogo chlena Soveta Sezda gornopromyshlenikov Yuga Rossii Predsedatelya Soveta Sezda Chlena Gosudarstvennogo Soveta Nikolaya Fedorovicha fon Ditmara po povodu 25 letiya ego deyatelnosti Gornozavodskoe delo 1914 40 N F fon Ditmar Nekrolog Novaya Rossiya 1919 41 6 iyulya Chornij D M Dosvid kulturnogo pidpriyemnictva Mikola Fedorovich fon Ditmar Harkiv pochatku XX st istoriya mista doli lyudej H 1995 Narisi z istoriyi Harkivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu Monografiya D Yu Mihajlichenko V Ye Yermachenko O A Sahno Pid zag red V S Ponomarenka H 2005 Inna Simonova On stoyal u istokov vossoedineniya Cerkvej i vozvrasheniya Danilovskogo zvona Pravoslavie ru 3 yanvarya 2008 goda Belikov Yu A Ditmar Ditmar Nikolaj Fedorovich fon Ekonomicheskaya istoriya Rossii s drevnejshih vremen do 1917 g Enciklopediya M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya 2008 Tom 1 A M S 692 693 Medyanik V Yu M F fon Ditmar yaskravij predstavnik girnichopromislovoyi burzhuaziyi Pivdnya Ukrayini ostannya chvert HIH pochatok HH st arh 10 zhovtnya 2013 Gumanitarnij zhurnal 2012 Vip 2 3 S 215 223 ISSN 0130 5247 Medyanik V Yu M F fon Ditmar malovidomi storinki zhittya ta diyalnosti V Yu Medyanik Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Red S I Svitlenko vidp red ta in Vip 19 Istoriya ta arheologiya D Vid vo DNU 2011 S 59 64 Medyanik V Yu Sankt Peterburzkij girnichij institut u dzerkali biografichnoyi reprezentaciyi pidpriyemcya M F fon Ditmara nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Gileya naukovij visnik Zb nauk pr 2013 Vip 70 K VIR UAN 2013 S 281 286 Medyanik V Yu Vnesok pidpriyemcya M F fon Ditmara u rozvitok girnichozavodskoyi statistiki Ukrayini kinec HIH pochatok HH st nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Grani 2013 Vip 6 98 D 2013 S 42 47 Medyanik V Yu Pidpriyemec M F fon Ditmar ta mobilizaciya rosijskoyi promislovosti u roki Pershoyi svitovoyi vijni V Yu Medyanik Somi Bogdanivski chitannya Materiali Vseukr nauk konf zb nauk pr Cherkasi Vid vo Yu A Chabanenko 2013 S 401 404 Korzh M O Dinnik O A Nikolchenko O A Istoriya zasnuvannya mediko mehanichnogo institutu v Harkovi klyuchovi postati Mikola fon Ditmar Oleksandr Fenin Karl Vegner Mihajlo Sitenko Shidnoyevropejskij zhurnal vnutrishnoyi ta simejnoyi medicini 2020 2 B specvipusk S 104 121 DOI 10 15407 internalmed2020 02b 104 URL http www internalmed journal in ua wp content uploads 2020 12 Zhurnal 3 2020 S 104 121 pdf Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fon Ditmar Mikola Fedorovich amp oldid 38220204