Флоран Сінама Понголь фр Florent Sinama Pongolle нар 20 жовтня 1984 Сен П єр французький футболіст що грав на позиції на

Флоран Сінама-Понголь (фр. Florent Sinama-Pongolle, нар. 20 жовтня 1984, Сен-П'єр) — французький футболіст, що грав на позиції нападника за низку європейських клубних команд. Один із найперспективніших французьких нападників початку 2000-х.

Флоран Сінама-Понголь

Особисті дані

Повне ім'я

Флорент Степане Сінама Понголле

Народження

20 жовтня 1984 (39 років)

Сен-П'єр, Франція

Зріст

176 см

Вага

71 кг

Громадянство

Франція

Позиція

нападник

Номер

10

Юнацькі клуби

1995-2001

«Сен-П'єрруаз»
«Гавр»

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
2001	«Ліверпуль»	0	(0)
2001–2003	→ «Гавр»	42	(7)
2003–2006	«Ліверпуль»	38	(4)
2006	→ «Блекберн Роверз»	10	(1)
2006–2008	«Рекреатіво»	68	(22)
2008–2010	«Атлетіко»	40	(5)
2010–2012	«Спортінг»	5	(1)
2010–2011	→ «Реал Сарагоса»	24	(5)
2011–2012	→ «Сент-Етьєн»	23	(4)
2012–2014	«Ростов»	18	(3)
2014–2015	«Чикаго Файр»	7	(1)
2015	→ «Лозанна»	0	(0)
2015–2016	«Данді Юнайтед»	4	(0)
2016–2018	«Чайнат»	62	(33)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
2001	Франція U-17	6	(9)
2005–2006	Франція U-21	37	(11)
2008	Франція	1	(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Флоран Сінама-Понголь у Вікісховищі

Клубна кар'єра Редагувати

Народився 20 жовтня 1984 року в місті Сен-П'єр на Реюньйоні. Починав займатися футболому у структурі місцевого клубу «Сен-П'єрруаз», а 1995 року перебрався до континентальної Франції, оселившись в Гаврі і продовживши футбольну підготовку в академії місцевого однойменного клубу, де займався разом зі своїм кузеном-однолітком Антоні Ле Таллеком.

2001 року обидва кузени стали переможцями тогорічного юнацького чемпіонату світу, де були лідерами нападу команди-чемпіона, після чого отримали запрошення приєднатися до англійського «Ліверпуля». За умовами домовленості обидва гравці залишилися в «Гаврі» на правах оренди. У складі його головної команди Флоран дебютував 2001 року і в першому сезоні отримував обмежений ігровий час, а команда зуміла пробитися до Ліги 1. У сезоні 2002/03, який «Гавр» проводив в еліті, вже був гравцем основного складу, хоча й не відзначався високою результативністю, забившв лише 5 голів у 31 грі.

Влітку разом із Ле Таллеком приєднався до команди «Ліверпуля», утім обидва мали проблеми з отримання ігрового часу через високу конкуренцію. Загалом за наступні два з половиною роки провів 38 ігор у Прем'єр-лізі, забивши чотири голи. Ще 5 голів забив у 27 іграх в інших турнірах. 2005 року став у складі мерсісайдців переможцем тогорічної Ліга чемпіонів УЄФА, а згодом — володарем Суперкубка УЄФА, у матчі за останній трофей навіть виходив на поле. Утім у плани тренерського штабу «Ліверпуля» француз не входив і почав шукати варіанти продовження кар'єри деінде.

Першу половину 2006 року провів в оренді у «Блекберн Роверз», після чого на умовах однорічного контракту приєднався до іспанського «Рекреатіво» (Уельва). У цій команді демонстрував результативно гру, і його контракт було подовжено. Після двох сезонів у «Рекреатіво» за орієнтовні 8 мільйонів фунтів перебрався до мадридського «Атлетіко». У Мадриді мав стати резервистом південноамериканської пари нападників Форлан—Агуеро, однак травма уругвайця надала йому шанс проявити себе в умовах регулярної ігрової практики. Цим шансом повною мірою скористатися не зумів — попри регулярні виходи на футбольне поле забивав досить рідко.

Провівши півтора сезони в «Атлетіко», на початку 2010 року за 6,5 мільйоів євро перебрався до лісабонського «Спортінга». У новій команді виглядав непереконливо і вже за півроку був відданий в оренду в іспанський «Реал Сарагоса», а сезон 2011/12 провів на батьківщині, граючи на аналогічних умовах за «Сент-Етьєн».

Влітку 2012 року розірвав контракт зі «Спортінгом» і уклав дворічну угоду з «Ростовом». Відіграв контрактний період в Росії, однак виходив на поле лише епізодично, хоча й відзначився трьома голами.

Згодом у кар'єрі нападника були нетривалі періоди, проведені за американський «Чикаго Файр», швейцарську «Лозанну» та шотландський «Данді Юнайтед».

Влітку 2016 року став гравцем таїландського «Чайната», де провів заключні два з половиною роки своєї професійної футбольної кар'єри, значно покращивши свою статистику забитих голів, забивши 33 голи у 62 іграх першості Таїланду.

Виступи за збірні Редагувати

2001 року був включений до заявку юнацької збірної Франції (U-17) для участі у тогорічному юнацькому чемпіонаті світі. Його команда стала переможцем турніру, а Сінама-Понголь став її головною зіркою, відзначившись сімома голама вже у трьох іграх групового етапу, а згодом додавши ще два на стадії плей-оф, і ставши таким чином найкращим бомбардиром змагання із 9-ма голами у 6-ти іграх. Його кузен Антоні Ле Таллек відзначився по ходу чемпіонату тричі.

Протягом 2005–2006 років залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні продовжував бути важливою частиною французької команди — зіграв у 37 офіційних матчах, забивши 11 голів. Був учасником молодіжного Євро-2006, де відзначився голом на груповому етапі, а його команда припинила боротьбу на стадії півфіналів.

Восени 2008 року, вийшовши на заміну у товариській грі проти Тунісу, дебютував в іграх за національної збірної Франції. В подальшому до її лав не залучався.