Митрополит Флавіан (в миру Микола Миколайович Городецький; 26 липня 1840, Орел — 4 (17) листопада 1915, Київ) — український, грузинський та російський релігійний діяч. Єпископ Російської православної церкви (синодальної), митрополит Київський і Галицький. Духовний письменник.
| Митрополит Флавіан | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Микола Миколайович Городецький |
| Народився | 26 липня 1840 Орел |
| Помер | 4 листопада 1915 (75 років) Київ |
| Діяльність | церковний діяч |
| Титул | митрополит київський |
| Посада | єпископ |
| Попередник | Феогност (Лебедєв) |
| Наступник | Володимир (Богоявленський) |
| Конфесія | православ'я |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Народився 26 липня 1840 в Орлі у дворянській родині. На четвертому році від народження він втратив батька, а на десятому — матір. Домашнє виховання отримав у будинку тітки. Середня освіта — в Орловській гімназії, куди вступив прямо в четвертий клас 1853 .
Навчався в Московському університеті і прийняв чернецтво.
Був начальником пекінської місії. Вивчивши китайську мову, Флавіан переклав нею «Пояснення православного богослужіння», ним самим складене, «Вказівку шляху в царство небесне» митрополита Московського Інокентія, «Короткий виклад християнської віри» прот. Волобуєва.
У 1884 році після повернення до Росії був зарахований до числа братії Олександро-Невської Лаври.
2 лютого 1885 хіротонізований на єпископа Аксайського, вікарія Донський єпархії, 29 червня того ж року переміщений на кафедру єпископа Люблінського, вікарія Холмсько-Варшавської єпархії.
У 1891 році призначений єпископом Холмсько-Варшавським (в 1892 році возведений в архієпископи), з 1898 року за 1901 році був екзархом Грузії.
З 10 листопада 1901 року — архієпископ Харківський і Охтирський.
З 8 грудня 1902 року — почесний член Київської духовної академії.
З 1 лютого 1903 року — митрополит Київський і Галицький і священно-архімандрит Києво-Печерської Успенської Лаври.
Помер 4 листопада 1915 від астми в Київсько-Печерській лаврі. Похований у Хрестовоздвиженському храмі на території монастиря.
Твори ред.
- Речь при встрече его в Киево-Софийском кафедральном соборе, 25 февраля 1903 года. «ТКДА» 1903, март, с. 1.
- Речь в Киево-Печерской Лавре 25 февраля 1907 г. «ТКДА» 1903, март, с. 5.
- «Послание пастырям Киевской епархии». «ТКДА» 1905, октябрь, с. 133.
- «Речи при вступлении царей в Киево-Софийский собор 29 августа 1911 года». "Приб. к «ЦВ» 1911, № 38, с. 1557.
- «Слово духовенству Киевской епархии». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 33, с. 1447.
- «Речь, сказанная при вручении жезла новохиротонисанному епископу Каневскому Василию, первому викарию Киевской епархии 6 августа 1914 года». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 34, с. 1499. «ТКДА» 1914, сентябрь-октябрь, с. 1.
- «Объяснение православного богослужения». Материалы для китайского словаря.
- Переводы на китайский язык:
- «Указания пути в Царство Небесное». Преосвящ. Иннокентия.
- «Краткое изложение христианской веры». Составлено прот. Н. Волубовым.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Білокінь С. І. Флавіан (Городецький) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 306. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- http://pamyatky.kiev.ua/streets/lavra/verhnya-teritoriya-lavri-1120-st/biblioteka-mitropolita-flaviana-190809-v-budinku-yakoyi-mistilasya-restavratsiyna-maysternya-vseukrayinskogo-muzeynogo-mistechka-de-pratsyuvali-kasperovich-m-i_-krzheminskiy-k-i
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (листопад 2017) |