Ферна́ндо I (ісп. Ferrando I, 27 листопада (1380) — 2 квітня 1416) — (король Арагону), (Валенсії), (Майорки), (Сардинії), (Сицилії), (граф Барселони) ((1412)—1416). Представник (Трастамарського дому). Народися в (Медіні), (Кастилія). Син кастильського короля (Хуана I) й арагонської інфанти (Леонори). Одружився із альбуркеркською графинею (Леонорою) ((1394)). Зайняв арагонський трон внаслідок ((1412)). Прізвисько — Чесний.
Фернандо I ісп. Fernando I de Aragón араг. Ferrando I кат. Ferran I | ||
| ||
---|---|---|
(1412) — 2 квітня 1416 | ||
Попередник: | (Мартин I) | |
Наступник: | (Альфонсо V) | |
Народження: | 27 листопада (1380) або 2 листопада (1380)[1] (Медіна-дель-Кампо), (Кастильське королівство), (Кастильська Корона) | |
Смерть: | 2 квітня 1416[1](35 років) (Ігуалаза), (Барселонське графство), (Арагонське королівство) | |
Поховання: | d і (Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет) | |
Країна: | (Арагонське королівство) | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | (Трастамарська) | |
Батько: | (Хуан I) | |
Мати: | (Леонора Арагонська)[2] | |
Шлюб: | (Леонора Альбуркеркська) | |
Діти: | 5 синів та 3 доньки | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
В Кастилії
Фернандо І народився 27 листопада (1380) року в (Медіні), (Кастилія). Він був сином кастильського короля (Хуана I) й арагонської інфанти (Леонори).
За умовами (Елваського договору) (1382) року Фернандо мусив одружитися із португальською інфантою (Беатрисою), щоб зміцнити міждержавний союз. Проте зі смертю матері Леонори батько Хуан овдовів й змінив положення договору новою (Салватеррською угодою) (1383) року, згідно з якою він сам мусив стати чоловіком Беатриси.
Після смерті брата (Енріке III) у 1406 році інфант Фернандо відмовився від кастильської корони, ставши регентом при малолітньому племіннику (Хуану II) разом з удовою (Катериною Ланкастер). На цій посаді виявив себе як вельми розсудливий правитель. Намагався обмежити владу грандів, втім досяг значних успіхів.
1407 року вдерся у межі (Гранадського емірату), але при облозі фортеці Сетеніль зазнав невдачі, тому уклав з маврами перемир'я. У 1410 році очолив нове військо проти Гранадського емірату, захопивши стратегічне місто Антекера (звідси походить його прізвисько). Тим часом, того ж року помер король (Мартин I Арагонський), не залишивши законних нащадків чоловічої статі. Арагонський порядок успадкування престолу був вельми нечітким і ґрунтувався більше на традиціях ніж на писаних законах. Відразу з'явилися кілька претендентів на трон.
Обговорення кандидатур шляхтою Арагону, Валенсії і графства Барселонського протікало дуже важко з огляду на амбіції прихильників Хайме, графа Уржель і загрози військового втручання з боку Кастилії. 1410 року вдалося здобути перемогу над антикастильською коаліцію арагонської знаті у битві при Морведре. Водночас підтримку надав антипапа (Бенедикт XIII).
15 лютого 1412 року в Конкордії-де-Альканьіс була сформована комісія з дев'яти компромісаров — авторитетних представників знаті, духовенства і містян, які пізніше зібралися в Каспе (Компроміс в Каспе) і 28 червня 1412 обрали королем Фернандо. Водночас антипапа надав останньому інвеституру на королівство Сицилія.
Король
(1413) року Фернандо I розбив свого суперника, урхельського графа (Хайме ІІ), захопивши його у полон 31 жовтня. Було конфісковано землі й майно ворогів роду Трастамара. Того ж року на кортесах в Барселонії підтвердив усі права Каталонії. 1414 року урочисто (коронувався) в Сарагосі. У 1414 і 1416 уклав угоди зі знатю Сардинії, які у 1410 році здобули незалежність). Цим вдалося знову підпорядувати острів Арагону. У 1415 році остаточно встановлено владу на Сицилії, тоді ж регентом цього королівства Фернандо I призначив старшого сина Альфонсо.
Він був справедливим і добрим государем. Єдиною помітною справою, яку він встиг зробити, була згода на скинення у 1416 році антипапи Бенедикта XIII, що стало один з чинників завершення Великої схизми.
У 1414 році заснував титул принца Жирони для спадкоємця трону. Помер 1416 року. Владу успадкував його син Альфонсо.
Сім'я
Дружина
(Елеонора (3-тя графиня Альбукерке)) (вересень 1374 — 16 грудня (1435)) — графиня Альбукерке. Представниця династії (Івреїв). Народилася в (Альдеадавілі), (Кастилія). Донька альбуркеркського графа (Санчо), позашлюбного сина кастильського короля (Альфонсо XI), і португальської інфанти (Беатриси). Вийшла заміж за Фердинанда в 1394 році. Народила йому семеро дітей. Після смерті чоловіка виїхала до Кастилії, мешкала в (Медіні), де й померла. Похована у монастирі святої Марії.
Діти
- (Альфонсо) (24 лютого (1396) — 27 червня (1458)) — (король Арагону), (Валенсії), (Майорки), (Сардинії), (Сицилії); (граф Барселони) (з 2 квітня 1416); король Неаполю (з 2 червня 1442). Народився в (Медіні), (Кастилія).
- (Хуан II) (29 червня (1398) — 20 січня (1479)) — король-консорт Наварри (з 8 вересня 1425); (король Арагону), (Валенсії), (Майорки), (Сардинії), (Сицилії); (граф Барселони) (з 27 червня 1458). Один з королів-довгожителів середньовіччя.
- ((1400) — 15 червня 1445) — 6-й герцог Вільєни, кавалер (ордену Сантьяго).
- Санчо ((1400)/1 — березень 1416) — магістр (Алькантарського ордену) з 1408.
- (Елеонора) (2 травня (1402) — 19 лютого 1445) — (королева-консорт Португалії) (з 14 серпня 1433 по 9 вересня 1438). (Регент королівства) (1438—1439). Народилася у (Медіні-дель-Кампо), (Кастилія). Дружина португальського короля (Дуарте I) (з 22 вересня (1428)). Мати португальського короля (Афонсу V) та імператриці СРІ (Елеонори).
- (Марія) (24 лютого (1403) — 18 лютого 1445) — королева-консорт Кастилії (з 4 серпня (1420)). Дружина короля Кастилії (Іоанна II). Матір короля (Енріке IV).
- ((1406) — 17 жовтня (1438)) — 4-й граф Альбукерке.
Примітки
- BeWeB
- Kindred Britain
- Cawley, Charles. Leonor Urraca de Castilla. Kings of Castile and León 1217 — 1369 (англ.). www.fmg.ac. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28.8.2016.
Джерела
- Ludwig Vones: Geschichte der Iberischen Halbinsel im Mittelalter. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1993,
- T. N. Bisson, The Medieval Crown of Aragon.
- Rafael Altamira, Spagna, 1412—1516, in Storia del mondo medievale, vol. VII, 1999, pp. 546—575.
- Juan Torres Fontes, La regencia de don Fernando de Antequera y las relaciones castellano-granadinas (1407—1416), Cadis, Agrija, 1999.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фернандо I (король Арагону)
Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет