Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феофано Склірена (грец. Θεοφανώ Σκλήραινα; нар. бл. 960, Константинополь — 15 червня 991, Неймеген) — імператриця Священної Римської імперії у 972—983 роках, регентка імперії у 984—991 роках.
| Феофано Склірена | |
|---|---|
| грец. Θεοφανώ лат. Theophanu | |
 | |
| Народилася | бл. 960 Константинополь |
| Померла | 15 червня 991 Неймеген |
| Поховання | d |
| Країна |  Візантійська імперія |
| Національність | вірменка |
| Діяльність | суверен |
| Титул | імператриця Священної Римської імперії |
| Посада | d |
| Термін | 972—983 роки |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | |
| Батько | Костянтин Склір |
| Мати | Софія Фокена |
| У шлюбі з | Оттон II |
| Діти | 1 син і 4 доньки |
 | |
| |
Життєпис
Походила з аристократичного візантійського роду . Донька Костянтина Скліра, вестарха, та Софії Фокени (доньки куропалата Льва Фоки Молодшого). Народилася між 955 та 960 роках. Сучасники характеризували її як красиву, розумну, красномовну і освічену дівчину. Вона вільно володіла грецькою, латиною, була знавцем античних літераторів, знала твори поетів і філософів свого часу.
З 969 року почалися перемовини між Оттоном I, імператором Священної Римської імперії, та Іоанном I Цимісхієм, візантійським імператором, за результатами яких було домовлено про шлюб між сином Оттона I та візантійською принцесою Анною, натомість Візантія отримувала Апулію. У 972 році відбувся шлюб, але дружиною Оттона Молодшого стала Феофано, небога Іоанна I.
14 квітня того року в Соборі Святого Петра в Римі Феофано була повінчана з Оттоном II папою римським Іоанном XIII, який також коронував її імператорською короною. З цього часу Феофано з'являється в офіційних паперах як його співволодарка («consors regni» або «coimperatrix»). Вона постійно супроводжувала чоловіка в його походах і мала на нього неабиякий вплив. Доволі швидко вивчила німецьку мову.
Разом з тим викликала критику з боку церковників та знаті через різницю в культурі: Феофано слідкувала за власною гігієною, регулярно купалася, носила чудові шати й прикраси, користувалася виделкою, а не рукою. Саме вона стала першою, хто привніс до Західної Європи правило користування цим столовим начинням.
Після смерті чоловіка 7 грудня 983 року від малярії, новим імператором став їх малолітній син, Оттон III, коронований на 25 грудня 983 року в Аахені королівською короною. Оскільки Феофано і мати Оттона II, Адельгейда, ще не повернулися з Італії, 3-річного короля тимчасово передали на піклування Варина, архієпископа Кельна. Про зазіхання на опіку над Оттоном відразу ж заявив Генріх II Норовливий, найближчий родич Оттона III по чоловічій лінії. У 984 році той підняв повстання проти Оттона III, але завдяки діям Віллігіза, архієпископа Майнца, заколот було придушено, а регентшею стала Феофано.
Феофано поділила регентське керування з Адельгедою, своєю свекрухою (вони не ладнали через власні амбіції), яка стала регенткою Італійського королівства. У 985 році задля встановлення миру в Німеччині передала Генріху Норовливому герцогство Баварське. Завдяки чому найнебезпечнішого аристократа було нейтралізовано. На Великдень 986 року в Кведлінбурзі Феофано провела збори знаті, які підтвердили королівські права Оттона III.
Феофано відмовилася від активної зовнішньої політики, зосередивши зусилля на збереження миру із сусідами. Особливо гарні стосунки були з Візантійською імперією. Водночас Феофано Склірині вдалося зберегти Лотарингію, яку намагалися захопити королі Західно-Франкського королівства Лотар і Людовик V Лінивий.
У 987 році уклала мирний договір з Гуго I Капетом, королем Франції, за яким Лотарингія залишилася за імперією. В результаті поїздки до Італії в 989—990 роках їй вдалося змусити місцеву знать зважати на пануванням свого сина, де його влада спочатку не сприймали всерйоз. Для цього в Римі, влада в якому знаходилася у роду Кресцентіїв. При цьому підтвердила владу імператора в Равеннському екзархаті, де вона скористалася імператорськими правами, а в паперах вона названа чоловічим титулом «імператор Август» («imperator augustus»)
Померла 15 червня 991 року в Неймегені. Управління імперією перейшло до свекрухи Адельгейди та майнцького архієпископа Віллігіза. Поховали Феофано в монастирській церкві Святого Пантелеймона в Кельні.
Родина
Чоловік — Оттон II, імператор Священної Римської імперії
Діти:
- Адельгейда (977—1044), абатиса в Кведлінбурзі з 999 року
- Софія (978—1039), абатиса в Гандерсґаймі з 1002 року і Ессені з 1011 року
- Матильда (979—1025), дружина Еццо, пфальцграфа Лотарингії
- Оттон (980—1002), імператор Священної Римської імперії у 983—1002 роках
- донька (980), сестра-близнючка Оттона III, померла немовлям.
Джерела
- Davids, Adelbert. The Empress Theophano: Byzantium and the West at the turn of the first millennium. — Cambridge University Press, 2002. — 344 p. — .
- Settipani, Christian, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle, Boccard, Paris 2006.
- Hans K. Schulze. Die Heiratsurkunde der Kaiserin Theophanu: Die griechische Kaiserin und das römisch-deutsche Reich 972—991. — Hannover: Hahnsche Buchhandlung, 2007. — P. 119. —
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Феофано Склірина |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feofano Sklirena grec 8eofanw Sklhraina nar bl 960 Konstantinopol 15 chervnya 991 Nejmegen imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 972 983 rokah regentka imperiyi u 984 991 rokah Feofano Sklirenagrec 8eofanw lat TheophanuNarodilasyabl 960 KonstantinopolPomerla15 chervnya 991 NejmegenPohovannyadKrayina Vizantijska imperiyaNacionalnistvirmenkaDiyalnistsuverenTitulimperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPosadadTermin972 983 rokiKonfesiyapravoslav yaRidBatkoKostyantin SklirMatiSofiya FokenaU shlyubi zOtton IIDiti1 sin i 4 donki Mediafajli u Vikishovishi Div takozh FeofanoZhittyepisPohodila z aristokratichnogo vizantijskogo rodu Donka Kostyantina Sklira vestarha ta Sofiyi Fokeni donki kuropalata Lva Foki Molodshogo Narodilasya mizh 955 ta 960 rokah Suchasniki harakterizuvali yiyi yak krasivu rozumnu krasnomovnu i osvichenu divchinu Vona vilno volodila greckoyu latinoyu bula znavcem antichnih literatoriv znala tvori poetiv i filosofiv svogo chasu Z 969 roku pochalisya peremovini mizh Ottonom I imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Ioannom I Cimishiyem vizantijskim imperatorom za rezultatami yakih bulo domovleno pro shlyub mizh sinom Ottona I ta vizantijskoyu princesoyu Annoyu natomist Vizantiya otrimuvala Apuliyu U 972 roci vidbuvsya shlyub ale druzhinoyu Ottona Molodshogo stala Feofano neboga Ioanna I 14 kvitnya togo roku v Sobori Svyatogo Petra v Rimi Feofano bula povinchana z Ottonom II papoyu rimskim Ioannom XIII yakij takozh koronuvav yiyi imperatorskoyu koronoyu Z cogo chasu Feofano z yavlyayetsya v oficijnih paperah yak jogo spivvolodarka consors regni abo coimperatrix Vona postijno suprovodzhuvala cholovika v jogo pohodah i mala na nogo neabiyakij vpliv Dovoli shvidko vivchila nimecku movu Razom z tim viklikala kritiku z boku cerkovnikiv ta znati cherez riznicyu v kulturi Feofano slidkuvala za vlasnoyu gigiyenoyu regulyarno kupalasya nosila chudovi shati j prikrasi koristuvalasya videlkoyu a ne rukoyu Same vona stala pershoyu hto privnis do Zahidnoyi Yevropi pravilo koristuvannya cim stolovim nachinnyam Pislya smerti cholovika 7 grudnya 983 roku vid malyariyi novim imperatorom stav yih malolitnij sin Otton III koronovanij na 25 grudnya 983 roku v Aaheni korolivskoyu koronoyu Oskilki Feofano i mati Ottona II Adelgejda she ne povernulisya z Italiyi 3 richnogo korolya timchasovo peredali na pikluvannya Varina arhiyepiskopa Kelna Pro zazihannya na opiku nad Ottonom vidrazu zh zayaviv Genrih II Norovlivij najblizhchij rodich Ottona III po cholovichij liniyi U 984 roci toj pidnyav povstannya proti Ottona III ale zavdyaki diyam Villigiza arhiyepiskopa Majnca zakolot bulo pridusheno a regentsheyu stala Feofano Feofano podilila regentske keruvannya z Adelgedoyu svoyeyu svekruhoyu voni ne ladnali cherez vlasni ambiciyi yaka stala regentkoyu Italijskogo korolivstva U 985 roci zadlya vstanovlennya miru v Nimechchini peredala Genrihu Norovlivomu gercogstvo Bavarske Zavdyaki chomu najnebezpechnishogo aristokrata bulo nejtralizovano Na Velikden 986 roku v Kvedlinburzi Feofano provela zbori znati yaki pidtverdili korolivski prava Ottona III Feofano vidmovilasya vid aktivnoyi zovnishnoyi politiki zoseredivshi zusillya na zberezhennya miru iz susidami Osoblivo garni stosunki buli z Vizantijskoyu imperiyeyu Vodnochas Feofano Sklirini vdalosya zberegti Lotaringiyu yaku namagalisya zahopiti koroli Zahidno Frankskogo korolivstva Lotar i Lyudovik V Linivij U 987 roci uklala mirnij dogovir z Gugo I Kapetom korolem Franciyi za yakim Lotaringiya zalishilasya za imperiyeyu V rezultati poyizdki do Italiyi v 989 990 rokah yij vdalosya zmusiti miscevu znat zvazhati na panuvannyam svogo sina de jogo vlada spochatku ne sprijmali vserjoz Dlya cogo v Rimi vlada v yakomu znahodilasya u rodu Krescentiyiv Pri comu pidtverdila vladu imperatora v Ravennskomu ekzarhati de vona skoristalasya imperatorskimi pravami a v paperah vona nazvana cholovichim titulom imperator Avgust imperator augustus Pomerla 15 chervnya 991 roku v Nejmegeni Upravlinnya imperiyeyu perejshlo do svekruhi Adelgejdi ta majnckogo arhiyepiskopa Villigiza Pohovali Feofano v monastirskij cerkvi Svyatogo Pantelejmona v Kelni RodinaCholovik Otton II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Diti Adelgejda 977 1044 abatisa v Kvedlinburzi z 999 roku Sofiya 978 1039 abatisa v Gandersgajmi z 1002 roku i Esseni z 1011 roku Matilda 979 1025 druzhina Ecco pfalcgrafa Lotaringiyi Otton 980 1002 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 983 1002 rokah donka 980 sestra bliznyuchka Ottona III pomerla nemovlyam DzherelaDavids Adelbert The Empress Theophano Byzantium and the West at the turn of the first millennium Cambridge University Press 2002 344 p ISBN 0 521 52467 9 Settipani Christian Continuite des elites a Byzance durant les siecles obscurs Les princes caucasiens et l Empire du VIe au IXe siecle Boccard Paris 2006 ISBN 978 2 7018 0226 8 Hans K Schulze Die Heiratsurkunde der Kaiserin Theophanu Die griechische Kaiserin und das romisch deutsche Reich 972 991 Hannover Hahnsche Buchhandlung 2007 P 119 ISBN 978 3 7752 6124 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Feofano Sklirina