Феодосій II (дав.-гр. Θεοδόσιος 10 квітня 401 — 28 липня 450) — імператор Східної Римської імперії з 402 (разом з батьком, з 408 — одноосібно).
| Святий Феодосій ІІ лат. Flavius Theodosius Iunior Augustus | |
| 1 травня 408 — 28 липня 450 | |
|---|---|
| Попередник: | Аркадій |
| Наступник: | Маркіан |
| 10 січня 402 — 28 липня 450 | |
| Ім'я при народженні: | лат. Flavius Theodosius |
| Народження: | 10 квітня 401 Константинополь |
| Смерть: | 28 липня 450 (49 років) Константинополь |
| Країна: | Візантійська імперія |
| Рід: | Династія Теодосіяd |
| Батько: | Аркадій |
| Мати: | Елія Євдоксія |
| Шлюб: | Афінаїда |
| Діти: | Ліцінія Євдоксія |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Основні турботи Феодосія і його міністрів складалися у відбитті нападів варварів з півночі (гуни), заходу (вандали) і сходу (перси). В 422 й 447 р. імперія зуміла відбити наступ сасанидів, однак у 429 р. вандали зайняли більшу частину візантійської Північної Африки, а вождь гунів Аттіла, незважаючи на примирливу політику Феодосія, в 441-43 й 447 р. спустошив дунайські провінції імперії. Із західним імператором Валентиніаном ІІІ Феодосій намагався підтримувати дружні відносини і видав за нього свою дочку Ліцинию Євдоксію.
431 року Феодосій II став ініціатором скликання Ефеського собору християнської церкви, на якому було позбавлено сану Константинопольського патріарха Несторія та засуджено його вчення (несторіанство)
У 450 р. Феодосія на полюванні скинув його кінь, і він помер від ушкодження хребта. На ньому закінчилася династія його діда, Феодосія Великого.
Канонізація Редагувати
Канонізований у Православ'ї як Святий Благовірний Римський Імператор Феодосій ІІ. День пам'яті - 28 липня.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Любкер Ф. Eudoxia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 501.