Дмитро Лукич Федорів (9 лютого 1895, м. Канів, Черкаська область — † 1926, с. Пекарів, Сосницький район, Чернігівська область) — підполковник Армії УНР.
| Дмитро Лукич Федорів | |
|---|---|
| | |
| Народження | 9 лютого 1895 м. Канів, Черкаська область |
| Смерть | 1926 с. Пекарів, Сосницький район, Чернігівська область |
| Країна | УНР |
| Приналежність | Армія УНР |
| Звання | підполковник |
| Командування | командир 1-го куреня ім. УНР 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР |
| Війни / битви | Українсько-радянська війна |
Життєпис ред.
Народився у м. Канів Київської губернії. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
У березні 1918 р. вступив до Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради. Командував 3-м куренем, згодом — 1-м куренем 2-го Запорізького полісу Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, згодом — Армії Української Держави.
У 1919 р. — помічник командира 1-го Республіканського полку Дієвої армії УНР. У 1920–1921 рр. — командир 1-го куреня ім. Української Народної Республіки 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.
У 1923 р. повернувся в Україну, де продовжив боротьбу проти більшовиків, був членом підпільної Всеукраїнської Козачої ради. Схоплений ЧК та розстріляний біля с. Пекарів.
Література ред.
- Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921) . — К.: Темпора, 2007. ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1 — Спр. 98 — С 36,
- Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців Помд Болбочана на Крим — Аьвів. — 1928 — С 262.