Фарнаджом (груз. ფარნაჯომი) — четвертий цар Іберії (109—90 до н. е.) з династії Фарнавазідів, якого згадували середньовічні грузинські літописці. Вважається, що він успадкував своєму батькові Міріану 109 року до н. е. За реконструкцією Мелікішвілі він був сучасником царя Великої Вірменії Арташеса I та правив у першій половині II століття до н. е.
| Фарнаджом груз. ფარნაჯომი | |
| |
|---|---|
| 109 — 90 до н. е. | |
| Попередник: | Міріан I |
| Спадкоємець: | Аршак I |
| Народження: | 2 століття до н. е. |
| Смерть: | 90 до н. е. |
| Країна: | Іберія |
| Рід: | Фарнавазіди |
| Батько: | Міріан I |
| Діти: | Міріан II |
Фарнаджом запам'ятався своєю прихильністю до культу божества Задені та будівництвом храму на його честь. Його релігійні реформи спричинили повстання, під час якого Фарнаджом загинув, а корона перейшла до його зятя Аршака I — сина царя Великої Вірменії. Його син Мірван, вихований при парфянському дворі, повернув собі престол за 60 років після загибелі батька.
Примітки Редагувати
- Сичов. Книга династій. стор. 612. — М.: Видавництво «АСТ: Восток-Запад», 2005. — С. 959. — ISBN 5-17-032496-0
- Леонті Мровелі. Життя картлійських царів. М., 1979. С.68