Ульва Морський салат Ulva lactuca Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Зелені рослини Viridiplantae Від

?

Ульва

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас:	Ульвофіцієві (Ulvophyceae)
Порядок:	Ульвальні (Ulvales)
Родина:	Ульвові (Ulvaceae)
Рід:	Ульва (Ulva) Linnaeus, 1753

Синоніми

Enteromorpha Link in Nees, 1820

Посилання

Вікісховище:	Ulva
Віківиди:	Ulva
EOL:	9919
ITIS:	6559
NCBI:	3118

Ульва (Ulva) — рід зелених водоростей родини ульвові (Ulvaceae). Поширені в морях помірного і субтропічного поясу. В Україні в Чорному та Азовському морях.

Біологічний Опис Редагувати

Багатоклітинна світло-зелена слань цієї водорості пластинчаста, може бути цільна, розсічена або гілляста. Довжина таллома становить, в середньому, 0,3-1,5 метра. У його структурі розрізняють два ряди тісно прилеглих один до одного клітин. У підставі слані є великі клітини з ризоїдами, що утворюють підошву, за допомогою якої водорость прикріплюється до підводного субстрату.

Найсприятливіші умови для рослин цього роду — невеликі бухти і затоки, що добре прогріваються сонцем. Досягають довжини 0,3-1,5 м. В основі є клітини з ризоїдами, що створюють підошву, якою водорість прикріплюється до дна.

Спорофіти та гаметофіти водорості морфологічно однакові і мають вигляд двошарової платівки з гофрованими краями, довжина якої становить кілька сантиметрів. Кожна клітина містить одне ядро, пристінний пластинчастий хлоропласт з одним-кількома піреноïдами.

Таломи гаметофітів розвиваються із чотириджгутикових зооспор, спорофітів - із щойно утворених зигот, які зберігають джгутики гамет, тобто із планозигот. Розвиток пластин спорофітів та гаметофітів відбувається із зооспор або планозигот однаковим способом: монадна клітина прикріплюється до субстрату, втрачає джгутики і ділиться спочатку в поперечній площині, утворюючи однорядну нерозгалужену первинну нитку, яка нагадує талом улотриксу. Далі клітини нитки діляться повздовжньо-радіально, утворюючи одношарову трубку з порожниною в центрі. Стінки трубки змикаються, і крайові клітини про довжують ділитися, внаслідок чого утворюється двошарова платівка зі складчастими краями.

Хоча таломи спорофітів та гаметофітів морфологічно однакові, проте плоїдність їх різна, і тому зооспори і гамети ніколи не утворюються на одному й тому ж таломі. Зооспори утворюються шляхом послідовного поділу протопласта будь-якої клітини на чотири-вісім клітин, причому перший поділ є редукційним, і, таким чином, спорофіти є диплоїдними, зооспори - гаплоїдними. Статеве розмноження відбувається за допомогою дводжгутикових гамет. Статевий процес, залежно від виду, може бути ізогамним або гетерогамним. Для ульви характерна гетероталічність - гаметофіти відрізняються в статевому відношенні: одні продукують гаметитзі знаком «+», інші - зі знаком «-». Копуляція відбувається лише між гаметами різних статевих знаків. Якщо статевий процес ізогамний, «+» та «-» таломи розрізнити не вдається. У випадку гетерогамії таломи різних статевих знаків розпізнаються навіть неозброєним оком, за забарвленням плодючих ділянок. Так, у чоловічих таломів ці ділянки жовтуваті, у жіночих – темно-зелені. Зигота, що утворюється внаслідок копуляції гамет, містить диплоїдне ядро і без періоду спокою одразу проростає в диплоїдний спорофіт. Таким чином, в ульви спостерігається правильне чергування ізоморфних поколінь: диплоїдного спорофіта та гаплоїдного гаметофіта.

Види роду Ulva мешкають в морях теплого та помірного поясів, зокрема в Чорному морі. Водорість є їстівною, в деяких країнах навіть введена в аквакультуру і вирощується на спеціалізованих морських фермах.

Значення Редагувати

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато видів риб (атериноподібні, сарганоподібні та ін.) метають на них ікру. Морський салат (Ulva lactuca) в багатьох країнах, зокрема Японії, Кореї вживається в їжу, зокрема йде на приправи. Вони багаті залізом, марганцем, йодом, іншими мікроелементами, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах по зниженню ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

Небезпека для здоров'я Редагувати

При гнитті водоростей виділяється багато сірководню та інших токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, і через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник знепритомнів, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив гнилі водорості з узбережжя.

Види Редагувати

Список видів згідно World Register of Marine Species (2012):

Ulva acanthophora (Kützing) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva anandii Amjad & Shameel, 1993
Ulva arasakii Chihara, 1969
Ulva atroviridis Levring, 1938
Ulva beytensis Thivy & Sharma, 1966
Ulva bifrons Ardré, 1967
Ulva brevistipita V.J. Chapman, 1956
Ulva burmanica (Zeller) De Toni, 1889
Ulva californica Wille, 1899
Ulva chaetomorphoides (Børgesen) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva clathrata (Roth) C. Agardh, 1811
Ulva compressa Linnaeus, 1753
Ulva conglobata Kjellman, 1897
Ulva cornuta Lightfoot, 1777
Ulva covelongensis V. Krishnamurthy & H. Joshi, 1969
Ulva crassa V.J. Chapman, 1956
Ulva crassimembrana (V.J. Chapman) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva curvata (Kützing) De Toni, 1889
Ulva denticulata P.J.L. Dangeard, 1959
Ulva diaphana Hudson, 1778
Ulva elegans Gayral, 1960
Ulva enteromorpha Le Jolis, 1863
Ulva erecta (Lyngbye) Fries
Ulva expansa (Setchell) Setchell & N.L. Gardner, 1920
Ulva fasciata Delile, 1813
Ulva flexuosa Wulfen, 1803
Ulva geminoidea V.J. Chapman, 1956
Ulva gigantea (Kützing) Bliding, 1969
Ulva grandis Saifullah & Nizamuddin, 1977
Ulva hookeriana (Kützing) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland
Ulva hopkirkii (M'Calla ex Harvey) P. Crouan & H. Crouan
Ulva howensis (A.H.S. Lucas) Kraft, 2007
Ulva indica Roth, 1806
Ulva intestinalis Linnaeus, 1753
Ulva intestinaloides (R.P.T. Koeman & Hoek) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva javanica N.L. Burman, 1768
Ulva kylinii (Bliding) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva lactuca Linnaeus, 1753
Ulva laetevirens J.E. Areschoug, 1854
Ulva laingii V.J. Chapman, 1956
Ulva linearis P.J.L. Dangeard, 1957
Ulva linza Linnaeus, 1753
Ulva lippii Lamouroux
Ulva litoralis Suhr ex Kützing
Ulva littorea Suhr
Ulva lobata (Kützing) Harvey, 1855
Ulva marginata (J. Agardh) Le Jolis
Ulva micrococca (Kützing) Gobi
Ulva neapolitana Bliding, 1960
Ulva nematoidea Bory de Saint-Vincent, 1828
Ulva ohnoi Hiraoka & Shimada, 2004
Ulva olivascens P.J.L. Dangeard
Ulva pacifica Endlicher
Ulva papenfussii Pham-Hoang Hô, 1969
Ulva parva V.J. Chapman, 1956
Ulva patengensis Salam & Khan, 1981
Ulva percursa (C. Agardh) C. Agardh
Ulva pertusa Kjellman, 1897
Ulva phyllosa (V.J. Chapman) Papenfuss
Ulva polyclada Kraft, 2007
Ulva popenguinensis P.J.L. Dangeard, 1958
Ulva porrifolia (S.G. Gmelin) J.F. Gmelin
Ulva profunda W.R. Taylor, 1928
Ulva prolifera O.F.Müller, 1778
Ulva pseudocurvata Koeman & Hoek, 1981
Ulva pseudolinza (R.P.T. Koeman & Hoek) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva pulchra Jaasund, 1976
Ulva quilonensis Sindhu & Panikkar, 1995
Ulva radiata (J. Agardh) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva ralfsii (Harvey) Le Jolis, 1863
Ulva ranunculata Kraft & A.J.K. Millar, 2000
Ulva reticulata Forsskål, 1775
Ulva rhacodes (Holmes) Papenfuss, 1960
Ulva rigida C. Agardh, 1823
Ulva rotundata Bliding, 1968
Ulva saifullahii Amjad & Shameel, 1993
Ulva serrata A.P.de Candolle
Ulva simplex (K.L. Vinogradova) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva sorensenii V.J. Chapman, 1956
Ulva spinulosa Okamura & Segawa, 1936
Ulva stenophylla Setchell & N.L. Gardner, 1920
Ulva sublittoralis Segawa, 1938
Ulva subulata (Wulfen) Naccari
Ulva taeniata (Setchell) Setchell & N.L. Gardner, 1920
Ulva tanneri H.S. Hayden & J.R. Waaland, 2003
Ulva tenera Kornmann & Sahling
Ulva torta (Mertens) Trevisan, 1841
Ulva tuberosa Palisot de Beauvois
Ulva uncialis (Kützing) Montagne, 1850
Ulva uncinata Mohr
Ulva uncinata Mertens
Ulva usneoides Bonnemaison
Ulva utricularis (Roth) C. Agardh
Ulva utriculosa C. Agardh
Ulva uvoides Bory de Saint-Vincent
Ulva ventricosa A.P.de Candolle

Не виключено й відношення до цього роду ентероморфи азовської (Enteromorpha maeotica), назва якої вважається валідною^[ким?], в той час як рід Enteromorpha зведений в синонім до ульви.

Примітки Редагувати

Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.
Seaweed suspected in French death. BBC. September 7, 2009. Процитовано September 7, 2009.
M.D. Guiry (2012). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012. Проігноровано невідомий параметр |veditors= (довідка)
M.D. Guiry (2013). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko, 1945. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 16 вересня 2013. Проігноровано невідомий параметр |veditors= (довідка)

[1] Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.

[bbc-2] Seaweed suspected in French death. BBC. September 7, 2009. Процитовано September 7, 2009.

[worms-3] M.D. Guiry (2012). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012. Проігноровано невідомий параметр |veditors= (довідка)

[4] M.D. Guiry (2013). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko, 1945. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 16 вересня 2013. Проігноровано невідомий параметр |veditors= (довідка)