Українці в Болгарії — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Болгарії.
Історія ред.
Перші українці в Болгарії з'явилися в епоху Київської держави 9-12 століть. Це були переважно члени християнських місій, які їздили до Першого та Другого Болгарського царства на навчання.
Постійна українська еміграція на території Болгарії з'явилася у часи Запорізької та Задунайської Січі, зокрема у 1820-х роках велика група козаків оселилася в приморському селі Бяла, нащадки яких жили тут до початку XX століття.
З відновленням болгарської державності 1878 року тут постійно перебувають українці — члени торгових та військових місій Російської імперії. Після перемоги в Болгарії германофільських сил тут оселився відомий український вчений Михайло Драгоманов, де викладав у софійському університеті, та й похований у Софії. Тут же неодноразово бувала поетеса Леся Українка.
Стала українська громада сформувалася у Болгарії після Першої світової війни. У міжвоєнний час тут видавалися українські часописи, діяли товариства, тут же творив видатний український скульптор Михайло Паращук (допомагав у скульптурному оздоблені фасаду будівлі Софійського державного університету). Українська громада була налаштована антиросійськи та антибільшовицьки, що обумовило її участь у придушенні комуністичних заколотів. У 1930-х роках частина українського офіцерства емігрувало до Югославії.
Про громаду після 1991 ред.
За даними перепису населення 2000-х років, на території Болгарії проживає 4853 українців, з яких 1789 є болгарськими громадянами, а 3064 — громадянами України, тобто, мають право на постійне або тривале перебування, які здебільшого розрізнено мешкають у великих містах Болгарії (Софія, Варна, Бургас).
В Болгарії офіційно існувало 7 місцевих болгарський організацій, які займаються українцями або таке декларують у свої статутах написаних болгарською мовою:
- Болгарсько-українська фундація «Мати-Україна», м. Софія. Голова — Олена Коцева. Адреса: м. Софія, вул. Владайска, 44
- Співдружність Українців у Болгарії Українська Діаспора, м. Варна. ukrvarna.com Голова — Євгенія Волкова Адреса: 9000, Варненська область, м. Варна, вул. Детеліна 4Б, пов.1
- Товариство «Українська діаспора Балканська Січ» м. Бургас. Голова — Сергій Москальов Адреса: м. Бургас, вул. Славянська, 31.
- Товариство «Діаспора-Україна», м. Бургас. Голова — Мар'ян Горбань, заступник голови — Алла Раєнко. Адреса: м. Бургас -8000, жк Възраждане, бл.10, вх.3, ет.4
- Товариство «Добруджа-Україна», м. Добрич. Голова — Олена Дімітрова Адреса: 9303, м. Добріч, Ж.к."Христо Ботев", Бл.9, Вх. А, ап.3
- Товариство «Український дім», м. Сілістра. Голова — Тамара Коларова Адреса: м. Сілістра-7500, бульвар «Македонія», № 173, кв.5
- Українсько-болгарська асоціація «Пловдів». Голова — Мар'яна Імреорова. Адреса: м. Пловдів, вул. Цар Калоян, 8.
З жовтня 2002 р. при фундації «Мати Україна» функціонує недільна школа.
На сьогодні в Болгарії існує одне електронне видання українською мовою: «Болгарсько-українські вісті», в якому подається інформація про бізнес, політику, історію, культуру та спорт. Матеріали з України і про Україну публікуються болгарською мовою, а з Болгарії та про Болгарію — українською. Випускаються «Вісті» з літа 1998 р.
З початку 90-х років у Софійському університеті з'явилась спеціальність — українська філологія. У 2001 р. вдова відомого україніста Петко Атанасова подарувала бібліотеку свого чоловіка для фундації «Мати Україна», чим було закладено основу української бібліотеки в Софії.
З 2005 року при Посольстві України в Республіці Болгарія організовано «Український клуб», головним завданням якого є сприяння проведенню зустрічей представників української діаспори в Болгарії.
Частина українців Болгарії (переважно із етнічно мішаних родин) після вступу країни до ЄС переселюється до Німеччини та США.
Перепис населення 2001 ред.
Число і частка українців областів, за даними перепису населення в 2001 році:
| Область | Кількість | Частка (у %) |
|---|---|---|
| Болгарія | 2 489 | 0.031 |
| Благоєвградська область | 78 | 0.022 |
| Бургаська область | 185 | 0.043 |
| Варненська область | 208 | 0.045 |
| Великотирновська область | 113 | 0.038 |
| Видинська область | 40 | 0.030 |
| Врачанська область | 55 | 0.022 |
| Габровська область | 45 | 0.031 |
| Добрицька область | 74 | 0.034 |
| Кирджалійська область | 20 | 0.012 |
| Кюстендильська область | 34 | 0.020 |
| Ловецька область | 29 | 0.017 |
| Монтанська область | 46 | 0.025 |
| Пазарджицька область | 61 | 0.019 |
| Перницька область | 44 | 0.029 |
| Плевенська область | 72 | 0.023 |
| Пловдивська область | 197 | 0.027 |
| Разградська область | 23 | 0.015 |
| Русенська область | 93 | 0.034 |
| Сілістринська область | 32 | 0.022 |
| Сливенська область | 35 | 0.016 |
| Смолянська область | 27 | 0.019 |
| Софійська область | 59 | 0.021 |
| Софія-місто | 571 | 0.048 |
| Старозагорська область | 109 | 0.029 |
| Тирговиштська область | 21 | 0.015 |
| Хасковська область | 51 | 0.018 |
| Шуменська область | 95 | 0.046 |
| Ямбольська область | 72 | 0.046 |
Примітки ред.
- (болг.). miris.eurac.edu. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 16-07-2017.
Джерела ред.
Посилання ред.
- В. В. Павленко. БОЛГАРІЯ ТА УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 330. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.