Український науково-дослідний інститут авіаційної технології — науково-виробниче підприємство оборонно-промислового комплексу України, яке займається розробкою програмних, прогнозно-аналітичних матеріалів й нормативної документації в галузі авіабудування, виконує технологічне проектування літаків й авіабудівних підприємств, а також прогнозування й визначення трудових і матеріальних витрат на виробництво авіатехніки.
| Тип | відкрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Форма власності | відкрите акціонерне товариство |
| Галузь | авіаційна промисловість |
| Засновано | 1964 |
| Штаб-квартира | Україна Київ, вул. Фрунзе, 19 |
| Холдингова компанія | Укроборонпром |
| www.ukrniat.com | |
Крім того, НДІ поставляє комплекси механізованого інструменту для авіаційної й інших галузей промисловості.
Входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України.
Історія ред.
Київська філія Науково-дослідного інституту авіаційної технології була створена в червні 1964 року.
Після відновлення незалежності України, НДІ було перетворено на Український науково-дослідний інститут авіаційної технології (УкрНДІАТ).
В 1996 році УкрНДІАТ став відкритим акціонерним товариством, в якому доля державної власності склала 50 % акцій + одна акція.
27 липня 1998 року УкрНДІАТ було внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України.
12 липня 2001 року уряд України прийняв закон про державну підтримку підприємств авіаційної галузі України, до переліку підприємств було включено УкрНДІАТ.
В липні 2005 року у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України було створено державну літакобудівну корпорацію "Антонов", до складу якої було включено УкрНДІАТ.
В квітні 2008 року чисельність співробітників УкрНДІАТ складала 57 осіб.
На замовлення ЗАТ "Авіастар-СП" УкрНДІАТ провів експериментальні дослідження в галузі відпрацювання технології кріплення елементів конструкції під час виробництва літака МС-21 й видав рекомендації з вибору режимів обробки й інструменту.
9 червня 2010 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 405, у відповідності до якої УкрНДІАТ було включено до складу підприємств авіапромисловості України, які отримують державну підтримку.
Також, в 2010 році УкрНДІАТ було залучено до участі в програмі розробки конструкції легкого (масою не більше 6 тон) українського гелікоптера.
Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», УкрНДІАТ було включено до його складу.
Див. також ред.
Посилання ред.
- ↑ Украинский научно-исследовательский институт авиационной технологии, ОАО «УкрНИИАТ» // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.380
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 15 жовтня 2017.
- Закон України № 2660 від 12.07.2001 "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні"
- Создан «единый кулак» украинского авиастроения [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // "Зеркало недели" от 15 июля 2005
- ФГИУ 7 мая закрепит в госсобственности на три года контрольный пакет акций "УкрНИИАТ" [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // "РБК - Украина" от 24 апреля 2008
- С. П. Савин. Применение современных полимерных композиционных материалов в конструкции планера самолётов семейства МС-21 // журнал "Известия Самарского научного центра Российской академии наук", том 14, № 4(2), 2012. стр.686-693
- Кабмин утвердил перечень самолетостроительных предприятий, которым будет предоставлена господдержка [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.] // РБК - Украина от 10 июня 2010
- Украина создает пассажирский вертолет [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] // LB.UA от 10 сентября 2010
- Украина ведет разработку пассажирского вертолета [ 7 вересня 2017 у Wayback Machine.] // "Сегодня.UA" от 10 сентября 2010
- Андрей Баевский. Укролет: правительственная авантюра [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // LB.UA от 5 мая 2011
Зовнішні посилання ред.
- УкрНИИАТ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // интернет-сайт "Army Guide"