Углува́тка — село в Україні, в Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Канелька (притока Конели) за 13 км на південь від міста Христинівка. Населення становить 473 особи.
село Углуватка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Христинівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71060230250067733 |
Облікова картка | Углуватка |
Основні дані | |
Засноване | кінець XVI століття |
Населення | 791 (на 2001 рік) |
Територія | 24,42 км² |
Площа | 2,19 км² |
Поштовий індекс | 20011 |
Телефонний код | +380 4745 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°53′29″ пн. ш. 29°58′28″ сх. д. / 48.89139° пн. ш. 29.97444° сх. д.Координати: 48°53′29″ пн. ш. 29°58′28″ сх. д. / 48.89139° пн. ш. 29.97444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 216 м |
Водойми | річки: Канелька, Босівка |
Відстань до обласного центру | 225 км |
Найближча залізнична станція | Христинівка |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20011, Черкаська обл., р-н.Уманський, с.Углуватка, вул. Забенкова 10 |
Сільський голова | Мазур Людмила Станіславівна |
Карта | |
Углуватка | |
Углуватка | |
Мапа | |
Углуватка у Вікісховищі |
Історія
За адміністративним поділом XVI століття село належало до Брацлавського воєводства. З кінця XVII століття село належало магнатам Потоцьким. 1831 року Углуватка перейшла до володінь поміщиків Веселовських і Русецьких. В 1864 р. в селі проживало 587 осіб, воно належало поміщику Агафону Павливочу Пухальському 1782 р. народження. 1893 року населення села становило 586 осіб. З 1905 року село належало поміщицям Октавії Казимирівні Вишницькій та Юлії Казимирівні Веселовській. Ці відомості взяли з літописа «Колгосп». В селі Угловата була церква, денна школа грамоти, де був учителем дяк-п'яниця, один водяний млин.
Жителів було більш як 784 особи.
Основне заняття селян це землеробство. Багато селян ходило на заробітки до панів в села: Пеніжкове, Верхнячку.
Письменними в селі були поміщик, піп, дяк, частина селян. Основним предметом в школі був «Закон божий».
На початку XX ст. входило до Сарнівської волості Липовецького повіту Київської губернії.
Після Жовтневого перевороту в селі Угловата була обрана рада депутатів трудящих та комітет незаможних селян. Першим головою сільради був Паламарчук Антін Давидович.
Головою комнезаму був Паламарчук Павло Ількович.
В роки Української революції в селі були махновці та денікінці, а в 1920 р. в селі було остаточно встановлено радянську окупаційну владу.
В 1920 році була відкрита початкова школа в якій навчались майже всі діти шкільного віку.
З роками збільшилась кількість учнів в школі, збільшилась і кількість вчителів. Також стала налагоджуватися освіта для жителів.
Було організовано товариство «Геть неписемність» завданням якого було за кілька років ліквідувати неписьменність серед населення, навчити грамоти всіх дорослих.
Була утворена хата-читальниця, де проводились читання газет, книжок, організувались гуртки художньої самодіяльності. Цю роботу проводили учителі та комуністичний актив села. Першими активістами села були Дахненко І. О., Паламарчук І. П., Синьковська В.М, і ін.
З 1927 в селі почали організовувати кооперативне товариство та товариство по спільному обробітку землі (ТСОЗ). Першим організаторами в цій роботі були Парамарчук Ф. О., Миронюк Лаврентій Федорович, Багачевський Р. Г. та Бобошко Гурій Дмитрович, якого було обрано головою товариства.
У 1929 році в селі примусово організовано колгосп «Працівник», першим колгоспниками були Дахненко Г. О., Маринич Я. Д., Паламарчук Г. Н., Бобошко Г. Д., Руденко О. Г.
Головою колгоспу був з числа дванадцятитисячників комуніст Крук Ф. І., заступником голови Бобошко Г. Д., який в 1934 році був обраний головою колгоспу.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 139 мешканців села.
В 1935 р. колгосп «Перемога» змінив назву на колгосп ім. Димитрова, який розвивається і підвищується урожайність, стали рости передовики колгоспу.
Хату-читальню перетворили в клуб, де стала проводитися культурно-освітня, ідеологічна робота серед населення вчителями, демонструються кінокартини.
У 1950 р. колгоспники сіл Угловата і Притика об'єдналися в один колгосп ім. Димитрова в якому було 1260 га орної землі.
З 1954 р. по 1976 р. головою колгоспу працював Польовий Іван Профирович.
За цей період добудували клуб, дитячий садок, радіовузол, електрифіковані будинки селян, збудований сільмаг, в селі працювала восьмирічна школа, навчалася сільська молодь у вечірній школі.
Колгоспники побудували нові житлові будинки. Село дало з вищою освітою багато вчителів, лікарів, агрономів, зоотехніків, механізаторів.
На території села зараз знаходиться Углуватський відділок Корпорації «Украгротех», земля орендується підприємствами «Агротрейдгруп», СТОВ «Чайківське», ПП «Дніпро», ПП «Латагроінвест» та 4 фермерськими господарствами. Земля, що належить територіально до Углуватської сільської ради, розпайована між жителями, колишніми працівниками колгоспу ім. Димитрова. Також село має в користування 125,3 га земель державної власності.
Село має 7 вулиць, усі мають тверде покриття: асфальт, бруківка. В центрі села — 1 площа, кількість будинків — 402, пустуючих — 12
Громадські споруди: школа, будинок культури, 5 крамниць та 2 кафе, їдальня, поштове відділення «Укрпошти», фельдшерсько-акушерський пункт, збудована церква українського патріархату, сільрада. Пам'ятки — пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули в Другій світовій війні, пам'ятник жертвам Голодомору, братська могила часів Другої світової війни, могила-перепоховання бійців, пам'ятна дошка Дмитру Кузьміну, учаснику АТО, який загинув в 2014 році, два цвинтарі.
Село має автобусне з'єднання з м. Христинівка та м. Умань.
Населення
Населення за даними перепису 2001 року становило 791 особа.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 776 | 98,10 % |
Російська | 15 | 1,90 % |
Разом | 791 | 100,00 % |
Галерея
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- ФАП
- Магазин і пошта
- Церква
- Ставок на річці Канелька
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Братська могила радянських воїнів
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Див. також
Примітки
- Село Углуватка - Міста і села України. Черкащина. 2009.
- Величина земельної площі // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2807. Оп. 4. Од. зб. 47. Арк. 80 (Угловата).
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
Посилання
- Погода в селі Углуватка
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugluva tka selo v Ukrayini v Hristinivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Kanelka pritoka Koneli za 13 km na pivden vid mista Hristinivka Naselennya stanovit 473 osobi selo UgluvatkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonGromada Hristinivska miska gromadaKod KATOTTG UA71060230250067733Oblikova kartka Ugluvatka Osnovni daniZasnovane kinec XVI stolittyaNaselennya 791 na 2001 rik Teritoriya 24 42 km Plosha 2 19 km Poshtovij indeks 20011Telefonnij kod 380 4745Geografichni daniGeografichni koordinati 48 53 29 pn sh 29 58 28 sh d 48 89139 pn sh 29 97444 sh d 48 89139 29 97444 Koordinati 48 53 29 pn sh 29 58 28 sh d 48 89139 pn sh 29 97444 sh d 48 89139 29 97444Serednya visota nad rivnem morya 216 mVodojmi richki Kanelka BosivkaVidstan do oblasnogo centru 225 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya HristinivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi 20011 Cherkaska obl r n Umanskij s Ugluvatka vul Zabenkova 10Silskij golova Mazur Lyudmila StanislavivnaKartaUgluvatkaUgluvatkaMapa Ugluvatka u VikishovishiIstoriyaZa administrativnim podilom XVI stolittya selo nalezhalo do Braclavskogo voyevodstva Z kincya XVII stolittya selo nalezhalo magnatam Potockim 1831 roku Ugluvatka perejshla do volodin pomishikiv Veselovskih i Ruseckih V 1864 r v seli prozhivalo 587 osib vono nalezhalo pomishiku Agafonu Pavlivochu Puhalskomu 1782 r narodzhennya 1893 roku naselennya sela stanovilo 586 osib Z 1905 roku selo nalezhalo pomishicyam Oktaviyi Kazimirivni Vishnickij ta Yuliyi Kazimirivni Veselovskij Ci vidomosti vzyali z litopisa Kolgosp V seli Uglovata bula cerkva denna shkola gramoti de buv uchitelem dyak p yanicya odin vodyanij mlin Zhiteliv bulo bilsh yak 784 osobi Osnovne zanyattya selyan ce zemlerobstvo Bagato selyan hodilo na zarobitki do paniv v sela Penizhkove Verhnyachku Pismennimi v seli buli pomishik pip dyak chastina selyan Osnovnim predmetom v shkoli buv Zakon bozhij Na pochatku XX st vhodilo do Sarnivskoyi volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Pislya Zhovtnevogo perevorotu v seli Uglovata bula obrana rada deputativ trudyashih ta komitet nezamozhnih selyan Pershim golovoyu silradi buv Palamarchuk Antin Davidovich Golovoyu komnezamu buv Palamarchuk Pavlo Ilkovich V roki Ukrayinskoyi revolyuciyi v seli buli mahnovci ta denikinci a v 1920 r v seli bulo ostatochno vstanovleno radyansku okupacijnu vladu V 1920 roci bula vidkrita pochatkova shkola v yakij navchalis majzhe vsi diti shkilnogo viku Z rokami zbilshilas kilkist uchniv v shkoli zbilshilas i kilkist vchiteliv Takozh stala nalagodzhuvatisya osvita dlya zhiteliv Bulo organizovano tovaristvo Get nepisemnist zavdannyam yakogo bulo za kilka rokiv likviduvati nepismennist sered naselennya navchiti gramoti vsih doroslih Bula utvorena hata chitalnicya de provodilis chitannya gazet knizhok organizuvalis gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti Cyu robotu provodili uchiteli ta komunistichnij aktiv sela Pershimi aktivistami sela buli Dahnenko I O Palamarchuk I P Sinkovska V M i in Z 1927 v seli pochali organizovuvati kooperativne tovaristvo ta tovaristvo po spilnomu obrobitku zemli TSOZ Pershim organizatorami v cij roboti buli Paramarchuk F O Mironyuk Lavrentij Fedorovich Bagachevskij R G ta Boboshko Gurij Dmitrovich yakogo bulo obrano golovoyu tovaristva U 1929 roci v seli primusovo organizovano kolgosp Pracivnik pershim kolgospnikami buli Dahnenko G O Marinich Ya D Palamarchuk G N Boboshko G D Rudenko O G Golovoyu kolgospu buv z chisla dvanadcyatitisyachnikiv komunist Kruk F I zastupnikom golovi Boboshko G D yakij v 1934 roci buv obranij golovoyu kolgospu Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv tilki za oficijnimi danimi vid golodu pomerlo 139 meshkanciv sela V 1935 r kolgosp Peremoga zminiv nazvu na kolgosp im Dimitrova yakij rozvivayetsya i pidvishuyetsya urozhajnist stali rosti peredoviki kolgospu Hatu chitalnyu peretvorili v klub de stala provoditisya kulturno osvitnya ideologichna robota sered naselennya vchitelyami demonstruyutsya kinokartini U 1950 r kolgospniki sil Uglovata i Pritika ob yednalisya v odin kolgosp im Dimitrova v yakomu bulo 1260 ga ornoyi zemli Z 1954 r po 1976 r golovoyu kolgospu pracyuvav Polovij Ivan Profirovich Za cej period dobuduvali klub dityachij sadok radiovuzol elektrifikovani budinki selyan zbudovanij silmag v seli pracyuvala vosmirichna shkola navchalasya silska molod u vechirnij shkoli Kolgospniki pobuduvali novi zhitlovi budinki Selo dalo z vishoyu osvitoyu bagato vchiteliv likariv agronomiv zootehnikiv mehanizatoriv Na teritoriyi sela zaraz znahoditsya Ugluvatskij viddilok Korporaciyi Ukragroteh zemlya orenduyetsya pidpriyemstvami Agrotrejdgrup STOV Chajkivske PP Dnipro PP Latagroinvest ta 4 fermerskimi gospodarstvami Zemlya sho nalezhit teritorialno do Ugluvatskoyi silskoyi radi rozpajovana mizh zhitelyami kolishnimi pracivnikami kolgospu im Dimitrova Takozh selo maye v koristuvannya 125 3 ga zemel derzhavnoyi vlasnosti Selo maye 7 vulic usi mayut tverde pokrittya asfalt brukivka V centri sela 1 plosha kilkist budinkiv 402 pustuyuchih 12 Gromadski sporudi shkola budinok kulturi 5 kramnic ta 2 kafe yidalnya poshtove viddilennya Ukrposhti feldshersko akusherskij punkt zbudovana cerkva ukrayinskogo patriarhatu silrada Pam yatki pam yatnik voyinam odnoselcyam sho zaginuli v Drugij svitovij vijni pam yatnik zhertvam Golodomoru bratska mogila chasiv Drugoyi svitovoyi vijni mogila perepohovannya bijciv pam yatna doshka Dmitru Kuzminu uchasniku ATO yakij zaginuv v 2014 roci dva cvintari Selo maye avtobusne z yednannya z m Hristinivka ta m Uman NaselennyaNaselennya za danimi perepisu 2001 roku stanovilo 791 osoba Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 776 98 10 Rosijska 15 1 90 Razom 791 100 00 GalereyaSilska rada Shkola Budinok kulturi FAP Magazin i poshta Cerkva Stavok na richci Kanelka Pam yatnik voyinam odnoselcyam Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiSelo Ugluvatka Mista i sela Ukrayini Cherkashina 2009 Velichina zemelnoyi ploshi Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti F R 2807 Op 4 Od zb 47 Ark 80 Uglovata Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 8 chervnya 2013 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli UgluvatkaCe nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi