Сергій Аполлонович Уваров (15 квітня 1847, Емільчин — 21 грудня 1900, Петербург) — дійсний статський радник, гофмейстер.
| Уваров Сергій Аполлонович | |
|---|---|
| Народився | 15 квітня 1847 Ємільчине |
| Помер | 21 грудня 1900 (53 роки) Петербург |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | предводитель дворянства Бердичівського повіту |
| Титул | дворянин |
| Родичі | батько — Уваров Аполлон Іванович, мати — Уварова Анна Сергіївна, брати — Михайло, Федір, Аполлон, сестра — Віра. |
| У шлюбі з | княжна Яшвіль Софія Володимирівна |
| Діти | Анна, Михайло, Володимир, Сергій, Параскева |
| | |
Життєпис ред.
Народився 15 квітня 1847 року у містечку Емільчин Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії в родині статського радника Уварова Аполлона Івановича та Уварової Анни Сергіївни, доньки колезького радника Сергія Волочкова. Уваров Аполлон Іванович свого часу пожертвував кошти на будівництво церкви (знищена у 1930-х роках), а також виділив гроші на створення парку, що частково зберігся донині. Тут у родовому маєтку Уварових пройшло дитинство Сергія Уварова.
Навчався в 1-й класичній гімназії міста Санкт-Петербурга. Навчання закінчив у 1869 році та повернувся в рідні пенати.
3 17 червня 1869 року вступив на службу в канцелярію предводителя дворянства Новоград-Волинського повіту.
1872 року заступив на посаду директора Новоград-Волинського тюремного відділення і того ж року переведений на посаду почесного наглядача Новоград-Волинського двокласного міського училища.
1878 року його призначили мировим суддею Новоград-Волинського судового округу.
З 1880 року предводитель дворянства Новоград-Волинського повіту.
1881 року обраний представником Новоград-Волинського з`їзду мирових суддів.
Упродовж 1882—1900 років — предводитель дворянства Волинської губернії.
У 1885 році отримав перший придворний чин — камер-юнкера, а 1899 року — камергера Двору Його Величності.
З 1898 року почесний громадянин міста Новоград-Волинського. З 1896 року присвоєно черговий придворний чин — гофмейстера.
Нагороджений орденами Святого. Станіслава 1-го ступеня та Святого Володимира 3-го ступеня.
Сергій Аполлонович Уваров помер передчасно 21 грудня 1900 року, під час тимчасового перебування у Петербурзі. Тіло покійного було доставлено в його маєток, в містечко Емільчине. Його поховали на місцевому цвинтарі поряд з рідними, які на той час уже переступили поріг вічності.
Родина ред.
У 1877 році Уваров Сергій Аполлонович одружився з княжною Яшвіль Софією Володимирівною (нар. 1854), донькою генерал-майора князя Володимира Володимировича Яшвіля. У шлюбі народилося п'ятеро дітей:
- Анна (23.03.1878 — 31.12.1899);
- Михайло (нар. 7 квітня 1879);
- Володимир (нар. 23 листопада 1881);
- Сергій (23.11.1885 — 1932);
- Параскева (нар. 24 серпня 1891).
Уваров С. А. разом з дружиною були великими землевласниками Волинської губернії, оскільки у їх власності перебувало 72000 десятин землі у Новоград-Волинському та 1800 десятин у Старокостянтинівському повітах.
Вшанування ред.
Нинішні населені пункти Ємільчинського району — Аполлонівка, Вірівка, Уварівка (нині Льонівка) та Ємільчине, свого часу були названі на представників великої родини Уварових.
Примітки ред.
- Синицкий Н. Слобода Веровка. proza.ru. Процитовано 26 квітня 2020.
Джерела та література ред.
- Ваховський В. С. С. А. Уваров — почесний громадянин Новограда-Волинського // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Житомирщина крізь призму століть», 17-19 вересня 1997 р. — Житомир: Журфонд, 1997. — С. 123—124. — ISBN 686868-014-6.
- Вольський А. П. Слобода Вєровка / А. Вольський; упоряд.: В. С. Герасименко, Р. Є. Грабовська, М. Й. Синицький. — Житомир, 2015. — 242 с.
- Грабовський В. Квітка на камені: вірші та поеми / В. Грабовський. — Київ: Радянський письменник, 1988. — 175 с. — ISBN 5-333-00111-1.
- Костриця М. М. Благодійник і меценат // Житомирщина туристична: краєзнавчі нариси / М. М. Костриця; М. Ю.Костриця; за ред. М. Ю. Костриці. — Житомир: Полісся, 2009. — С. 155—159. — ISBN 978-966-655-406-5.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |