www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тітас Нарсінгді Дакка один з перших газопроводів у історії Бангладеш споруджений для видачі продукції найбільшого родови

Тітас – Нарсінгді – Дакка

Тітас – Нарсінгді – Дакка – один з перших газопроводів у історії Бангладеш, споруджений для видачі продукції найбільшого родовища країни Тітас.

Горасал
Дакка
Нарсінгді
Тітас
Джойдевпур
Пункти сполучені трубопроводом

Розробка Тітаса почалась у 1968 році. У підсумку частину видобутого ресурсу використали на зведених поруч об’єктах – ТЕС Ашугандж (почала роботу в 1970-му) та заводі азотних добрив у Ашуганджі (став до ладу в 1981-му), втім, перш за все організували поставки у південно-східному напрямку до Дакки, для чого в 1968-му ввели в дію трубопровід довжиною 82 км та діаметром 350 мм.  Перехід цієї споруди через потужну річку Мегхна облаштували з використанням залізничного моста. Первісно єдиним великим споживачем блакитного палива в районі Дакки була ТЕС Сиддгіргандж, до якої з 1987-го приєдналась ТЕС Харіпур компанії BPDB.

До кінця 20 століття першу ділянку траси до Нарсінгді підсилили другою ниткою довжиною 46 км та діаметром 400 мм. Крім того, до Нарсінгді вивели перемичку довжиною 25 км та діаметром 500 мм від Монохарді, що дозволило отримувати ресурс із газотранспортного коридору Ашугандж – Бхерамара (пройшов через Монохарді у 1992-му). Що стосується ділянки від Нарсінгді до Дакки, то вона у підсумку була підсилена другою ниткою довжиною 41 км з діаметром 500 мм. При цьому в Дацці продовжували нарощувати електроенергетичні потужності – в 1999-му стала до ладу плавуча ТЕС Харіпур, в 2001-му запустили велику ТЕС Харіпур від Pendekar Energy, а в 2010-х роках стали до ладу ТЕС Сиддгіргандж  та ТЕС Харіпур, споруджені компанією EGCB (варто відзначити, що ще з середини 1980-х сюди вивели газопровід Бахрабад – Дакка, тому маршрут від Тітаса був не єдиним джерелом живлення).

Від Нарсінгді проклали відгалуження на захід до Горасалу, яке первісно мало дві нитки довжиною по 12 км з діаметром 350 мм, а потім було підсилене третьою ниткою з діаметром 400 мм. Це дозволило подати ресурс для горасальського заводу азотних добрив Urea Fertilizer Factory  (став до ладу в 1974-му) та ТЕС Горасал (перший блок ввели в експлуатацію у 1974-му). В 1985-му у Горасалі почав роботу ще один завод азотної хімії Polash Urea Fertilizer Factory. Крім того, подали ресурс далі на захід по трубопроводу Горасал – Джойдевпур довжиною 25 км та діаметром 350 мм (в середині 2000-х у цьому районі стала до ладу ТЕС Тонгі, яка також споживає блакитне паливо).

Примітки ред.

  1. তিতাস গ্যাস :: তিতাস ইতিহাস. www.titasgas.org.bd. Процитовано 1 січня 2022. 
  2. Result of Pipeline Network Analysis. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Titas Narsingdi Dakka odin z pershih gazoprovodiv u istoriyi Bangladesh sporudzhenij dlya vidachi produkciyi najbilshogo rodovisha krayini Titas Gorasal Dakka Narsingdi Titas DzhojdevpurPunkti spolucheni truboprovodom Rozrobka Titasa pochalas u 1968 roci U pidsumku chastinu vidobutogo resursu vikoristali na zvedenih poruch ob yektah TES Ashugandzh pochala robotu v 1970 mu ta zavodi azotnih dobriv u Ashugandzhi stav do ladu v 1981 mu vtim persh za vse organizuvali postavki u pivdenno shidnomu napryamku do Dakki dlya chogo v 1968 mu vveli v diyu truboprovid dovzhinoyu 82 km ta diametrom 350 mm Perehid ciyeyi sporudi cherez potuzhnu richku Meghna oblashtuvali z vikoristannyam zaliznichnogo mosta Pervisno yedinim velikim spozhivachem blakitnogo paliva v rajoni Dakki bula TES Siddgirgandzh do yakoyi z 1987 go priyednalas TES Haripur kompaniyi BPDB Do kincya 20 stolittya pershu dilyanku trasi do Narsingdi pidsilili drugoyu nitkoyu dovzhinoyu 46 km ta diametrom 400 mm Krim togo do Narsingdi viveli peremichku dovzhinoyu 25 km ta diametrom 500 mm vid Monohardi sho dozvolilo otrimuvati resurs iz gazotransportnogo koridoru Ashugandzh Bheramara projshov cherez Monohardi u 1992 mu Sho stosuyetsya dilyanki vid Narsingdi do Dakki to vona u pidsumku bula pidsilena drugoyu nitkoyu dovzhinoyu 41 km z diametrom 500 mm Pri comu v Dacci prodovzhuvali naroshuvati elektroenergetichni potuzhnosti v 1999 mu stala do ladu plavucha TES Haripur v 2001 mu zapustili veliku TES Haripur vid Pendekar Energy a v 2010 h rokah stali do ladu TES Siddgirgandzh ta TES Haripur sporudzheni kompaniyeyu EGCB varto vidznachiti sho she z seredini 1980 h syudi viveli gazoprovid Bahrabad Dakka tomu marshrut vid Titasa buv ne yedinim dzherelom zhivlennya Vid Narsingdi proklali vidgaluzhennya na zahid do Gorasalu yake pervisno malo dvi nitki dovzhinoyu po 12 km z diametrom 350 mm a potim bulo pidsilene tretoyu nitkoyu z diametrom 400 mm Ce dozvolilo podati resurs dlya gorasalskogo zavodu azotnih dobriv Urea Fertilizer Factory stav do ladu v 1974 mu ta TES Gorasal pershij blok vveli v ekspluataciyu u 1974 mu V 1985 mu u Gorasali pochav robotu she odin zavod azotnoyi himiyi Polash Urea Fertilizer Factory Krim togo podali resurs dali na zahid po truboprovodu Gorasal Dzhojdevpur dovzhinoyu 25 km ta diametrom 350 mm v seredini 2000 h u comu rajoni stala do ladu TES Tongi yaka takozh spozhivaye blakitne palivo 1 2 Primitki red ত ত স গ য স ত ত স ইত হ স www titasgas org bd Procitovano 1 sichnya 2022 Result of Pipeline Network Analysis Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Titas Narsingdi Dakka amp oldid 35345803