www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тучков Сергій Олексійович Сергій Олексійович Тучко в 1 12 жовтня 1767 Санкт Петербург 3 15 лютого 1839 Москва генерал ле

Тучков Сергій Олексійович

Сергій Олексійович Тучко́в (1 (12) жовтня 1767, Санкт-Петербург — 3 (15) лютого 1839, Москва) — генерал-лейтенант, сенатор з роду Тучкових. Відомий масон, скарбник кишинівської ложі «Овідій». Поет. Автор прототипу першої російської військової енциклопедії — «Військового словника».

Тучков Сергій Олексійович
Народження 1 (12) жовтня 1767
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 3 (15) лютого 1839 (71 рік)
Москва, Російська імперія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
Звання генерал-лейтенант
Війни / битви Російсько-шведська війна
Нагороди
 Тучков Сергій Олексійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тучков.

Біографія Редагувати

Народився у дворянській родині, був третім з п'яти братів (Микола, Олексій, Павло, Олександр).

Портрет роботи Дж. Сольферіно (1834 рік)
  • 1796 — 1797 — учасник Російсько-перської війни.
  • 1797 — за відзнаку при взятті Дербента став підполковником.
  • 11 грудня 1797 — за відзнаку у бою із перськими військами на річці Іорі став полковником.
  • 8 липня 1798 — командир Фанагорійського гренадерського полку[ru].
  • 10 листопада 1798 — генерал-майор за упокорення повстання гірських племен на кордонах Грузії із призначенням шефом Кавказького гренадерського полку[ru].
  • 21 квітня 1799 — розбив заколот черкесів та кабардинців у Тагаурському урочищі.
  • 1802 — голова цивільної адміністрації у щойно приєднаній до Росії Грузії.
  • 1804 — брав участь у штурмі Гянджи[ru], блокаді Єревану, взяв штурмом Ечмиадзін.
  • 18 листопада 1804 — пішов у відставку.
  • 24 серпня 1806 — шеф Камчатського мушкетерського полку із переведенням до Молдавської армії.
  • 1808 — учасник бойових дій із турками.
  • 1810 — потрапив під слідство за звинуваченням у навмисному відступі від Сілістри.
  • 1810 — черговий генерал Молдавської армії.
  • Жовтень 1812 — за наказом Павла Чічагова[ru] очолив 2-й резервний корпус у районі Мозиря, здійснив марш до Борисова та встиг взяти участь у битві на Березині.
  • 1813 — учасник облоги Модлина та Магдебурга.
  • 30 серпня 1814 — слідство у справі Тучкова припинено наказом імператора.
  • Липень 1826 — військовий губернатор Бабадагської області.
  • 27 грудня 1830 — градоначальник Ізмаїла.
  • 1836 — пішов у відставку за станом здоров'я. 

Помер у Москві 1839 року. Похований у Новодівичому монастирі. Могилу знищено за радянської доби.

Нагороди Редагувати

Твори Редагувати

  • Тучков, С. Военный словарь, заключающий наименования или термины, в Российском сухопутном войске употребляемые, с показанием рода науки, к которому принадлежат, из какого языка взяты, как могут быть переведены на российский, какое оных употребление и к чему служат / Соч. г. м. С. Тучкова. — Москва, 1818. (перевидано 2008-го року)
  • Нотатки 1766—1808
  • Собрание сочинений и переводов в стихах С. Тучкова (М., 1797).
  • Сочинения и переводы С. Тучкова (ч. 1—4. СПб., 1816—1817).
  • Признание или Открытая тайна. Одесса, 1833

Посилання Редагувати

  • Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг. // Российский архив. История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. : Сборник. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — Т. VII. — С. 585—586. — ISSN 0869-20011. (Комм. А. А. Подмазо)
  • Тучков 2, Сергей Алексеевич // Большая биографическая энциклопедия. 2009.
  • Глинка С. Н. «Из записок о 1812 годе. Очерки Бородинского сражения»
  • Тучков Сергей Алексеевич // Отечественная война 1812 года. Биографический словарь. М. Кучково поле, 2011
  • Залесский К. А. Наполеоновские войны 1799—1815. Биографический энциклопедический словарь, Москва, 2003
  • Сергій Тучков у проекті «Хронос»
  • Російські біографії
  • Тучков і Пушкин
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sergij Oleksijovich Tuchko v 1 12 zhovtnya 1767 Sankt Peterburg 3 15 lyutogo 1839 Moskva general lejtenant senator z rodu Tuchkovih Vidomij mason skarbnik kishinivskoyi lozhi Ovidij Poet Avtor prototipu pershoyi rosijskoyi vijskovoyi enciklopediyi Vijskovogo slovnika Tuchkov Sergij OleksijovichNarodzhennya 1 12 zhovtnya 1767 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert 3 15 lyutogo 1839 71 rik Moskva Rosijska imperiyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiyaZvannya general lejtenantVijni bitvi Rosijsko shvedska vijnaNagorodi Tuchkov Sergij Oleksijovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tuchkov Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Tvori 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u dvoryanskij rodini buv tretim z p yati brativ Mikola Oleksij Pavlo Oleksandr 15 lyutogo 1773 zapisanij fur yerom do 2 go fuzilernogo polku 4 lipnya 1783 prijnyatij na dijsnu sluzhbu do 2 go fuzilernogo polku serzhantom 24 veresnya 1783 shtik yunker 3 bereznya 1785 pidporuchnik 1788 1790 uchasnik rosijsko shvedskoyi vijni Perebuvayuchi na grebnij flotiliyi komanduvav rotoyu ta bataljonom morskoyi artileriyi za vidznaku u boyah otrimav zvannya kapitana poruchnika ta kapitana 13 14 serpnya 1789 bere uchast u morskomu boyu pri Rochensalmi buv poranenij kartechchyu v ruku nogu ta golovu buv kontuzhenij Nagorodzhenij Zolotoyu shpagoyu Pochatok 1794 u chini kapitana formuye kinno artilerijnij bataljon 12 kvitnya 1794 na pochatku Polskogo povstannya probivsya zi svoyeyu chastinoyu z otochennya u misto Vilna j poyednavsya iz zagonom general poruchika Igelstroma Viviz 11 znaryad ta viviv 2313 lyudej osobovogo skladu 19 travnya 1794 nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya Za uchast u vzyatti Vilni nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Volodimira 3 go stupenya Za vidznaku u shturmi Pragi otrimav chin prem yer majora nbsp Portret roboti Dzh Solferino 1834 rik 1796 1797 uchasnik Rosijsko perskoyi vijni 1797 za vidznaku pri vzyatti Derbenta stav pidpolkovnikom 11 grudnya 1797 za vidznaku u boyu iz perskimi vijskami na richci Iori stav polkovnikom 8 lipnya 1798 komandir Fanagorijskogo grenaderskogo polku ru 10 listopada 1798 general major za upokorennya povstannya girskih plemen na kordonah Gruziyi iz priznachennyam shefom Kavkazkogo grenaderskogo polku ru 21 kvitnya 1799 rozbiv zakolot cherkesiv ta kabardinciv u Tagaurskomu urochishi 1802 golova civilnoyi administraciyi u shojno priyednanij do Rosiyi Gruziyi 1804 brav uchast u shturmi Gyandzhi ru blokadi Yerevanu vzyav shturmom Echmiadzin 18 listopada 1804 pishov u vidstavku 24 serpnya 1806 shef Kamchatskogo mushketerskogo polku iz perevedennyam do Moldavskoyi armiyi 1808 uchasnik bojovih dij iz turkami 1810 potrapiv pid slidstvo za zvinuvachennyam u navmisnomu vidstupi vid Silistri 1810 chergovij general Moldavskoyi armiyi Zhovten 1812 za nakazom Pavla Chichagova ru ocholiv 2 j rezervnij korpus u rajoni Mozirya zdijsniv marsh do Borisova ta vstig vzyati uchast u bitvi na Berezini 1813 uchasnik oblogi Modlina ta Magdeburga 30 serpnya 1814 slidstvo u spravi Tuchkova pripineno nakazom imperatora Lipen 1826 vijskovij gubernator Babadagskoyi oblasti 27 grudnya 1830 gradonachalnik Izmayila 1836 pishov u vidstavku za stanom zdorov ya Pomer u Moskvi 1839 roku Pohovanij u Novodivichomu monastiri Mogilu znisheno za radyanskoyi dobi Nagorodi Redaguvati1789 Zolota shpaga Za horobrist 1789 19 travnya Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 1795 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 1795 Hrest Za vzyattya Pragi en 1796 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya almazni znaki do ordenu 1828 22 travnya Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 1834 28 sichnya Orden Bilogo orla Sribna medal V pam yat Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Medal Za turecku vijnu Tvori RedaguvatiTuchkov S Voennyj slovar zaklyuchayushij naimenovaniya ili terminy v Rossijskom suhoputnom vojske upotreblyaemye s pokazaniem roda nauki k kotoromu prinadlezhat iz kakogo yazyka vzyaty kak mogut byt perevedeny na rossijskij kakoe onyh upotreblenie i k chemu sluzhat Soch g m S Tuchkova Moskva 1818 perevidano 2008 go roku Notatki 1766 1808 Sobranie sochinenij i perevodov v stihah S Tuchkova M 1797 Sochineniya i perevody S Tuchkova ch 1 4 SPb 1816 1817 Priznanie ili Otkrytaya tajna Odessa 1833Posilannya RedaguvatiSlovar russkih generalov uchastnikov boevyh dejstvij protiv armii Napoleona Bonaparta v 1812 1815 gg Rossijskij arhiv Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII XX vv Sbornik M studiya TRITE N Mihalkova 1996 T VII S 585 586 ISSN 0869 20011 Komm A A Podmazo Tuchkov 2 Sergej Alekseevich Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 2009 Glinka S N Iz zapisok o 1812 gode Ocherki Borodinskogo srazheniya Tuchkov Sergej Alekseevich Otechestvennaya vojna 1812 goda Biograficheskij slovar M Kuchkovo pole 2011 Zalesskij K A Napoleonovskie vojny 1799 1815 Biograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva 2003 Sergij Tuchkov u proekti Hronos Rosijski biografiyi Tuchkov i Pushkin Tekst kilkoh virshivCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tuchkov Sergij Oleksijovich amp oldid 36266943