Тридакна | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Вид | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Тридакна (Tridacna) — рід двостулкових молюсків родини серцевидкових (Cardiidae). Поширені переважно у тропіках. Найбільші види мають довжину до 2 метрів і масу до 250 кілограмів.
Систематика
Рід містить такі підроди і види:
- incertae sedis
- Monsecour, 2016
- (Röding, 1798)
- Підрід Tridacna (Tridacna)
- (Röding, 1798)
- Tridacna gigas (Linnaeus, 1758)
- Tridacna mbalavuana Ladd, 1934(= Tridacna tevoroa Lucas, Ledua & Braley, 1990)
- Підрід Tridacna (Chametrachea)
- Sturany, 1899 (= Roa-Quiaoit, Kochzius, Jantzen, Al-Zibdah & Richter 2008)
- Lamarck, 1819
- Tridacna maxima Röding, 1798(=Tridacna elongata)
- Sirenho & Scarlato, 1991
- Tridacna squamosa Lamarck, 1819
Поширена в Тихому океані гігантська тридакна (Tridacna gigas) має раковину, довжина якої іноді досягає двох метрів. Вага досягає 400 кілограмів.
У тканинах мешкають зооксантелли, які живуть за рахунок фотосинтезу і годують молюска. Молюск перетравлює і частину самих водоростей прямо в тканинах (кишечник недорозвинений). Краї мантії постійно виступають між стулок раковини і забезпечені оптичною системою — невеликими світлозаломлювальними конусами, зануреними вузьким кінцем глибоко в тіло молюска, складеними з прозорих клітин, які проводять світло в глибини тканин для водоростей-симбіонтів.
Тридакна і людина
Раковини використовуються як будівельний матеріал та для виробів. Жителі деяких островів Океанії виготовляли з них монети.
Повсюдний лов тридакн вже призвів до скорочення популяції, залишається сподіватися на те, що вони врятуються в глибинах — цей молюск може спокійно перебувати на глибині до 100 метрів. Ще можуть врятувати тридакн акваріумісти: молюски ефектно виглядають у штучних водоймах.
У старовину пірнальники боялися тридакн: вірили, що вона може розчавити людину своїми «щелепами» або втопити їх, схопивши за ногу або руку. Насправді замикальні м'язи тридакни досить слабкі, а самого молюска нескладно відірвати від дна.[] У тридакнах знаходять найбільші перлини (Перлина Лао-цзи), і для збільшення вартості для кожної з них придумали легенду про безіменного пірнальника, затиснутому рукою або ногою стулками черепашки і так загиблого. Звідси пішла інша назва молюска — «пастка смерті».
Джерела
- WoRMS. (2009). Tridacna. Accessed through the World Register of Marine Species at http://www.marinespecies.org/aphia.php?p=taxdetails&id=205753 [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] on 2009-01-08.
- Schneider, J.A., and O´Foighil, D. Phylogeny of Giant Clams (Cardiidae: Tridacninae) Based on Partial Mitochondrial 16S rDNA Gene Sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution Vol. 13, No. 1, October, pp. 59-66, 1999. DOI:10.1006/mpev.1999.0636.
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tridakna Vid Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Molyuski Mollusca Klas Dvostulkovi Bivalvia Pidklas Geterodontovi Heterodonta Ryad Veneroyidni Veneroida Nadrodina Cardioidea Rodina Sercevidkovi Cardiidae Pidrodina Tridaknovi Tridacninae Rid Tridakna Tridacna 1797 Posilannya Vikishovishe Tridacna Vikividi Tridacna EOL 2926829 NCBI 52939 Fossilworks 18354 Tridakna Tridacna rid dvostulkovih molyuskiv rodini sercevidkovih Cardiidae Poshireni perevazhno u tropikah Najbilshi vidi mayut dovzhinu do 2 metriv i masu do 250 kilogramiv SistematikaRid mistit taki pidrodi i vidi incertae sedis Monsecour 2016 Roding 1798 Pidrid Tridacna Tridacna Roding 1798 Tridacna gigas Linnaeus 1758 Tridacna mbalavuana Ladd 1934 Tridacna tevoroa Lucas Ledua amp Braley 1990 Pidrid Tridacna Chametrachea Sturany 1899 Roa Quiaoit Kochzius Jantzen Al Zibdah amp Richter 2008 Lamarck 1819 Tridacna maxima Roding 1798 Tridacna elongata Sirenho amp Scarlato 1991 Tridacna squamosa Lamarck 1819 Poshirena v Tihomu okeani gigantska tridakna Tridacna gigas maye rakovinu dovzhina yakoyi inodi dosyagaye dvoh metriv Vaga dosyagaye 400 kilogramiv U tkaninah meshkayut zooksantelli yaki zhivut za rahunok fotosintezu i goduyut molyuska Molyusk peretravlyuye i chastinu samih vodorostej pryamo v tkaninah kishechnik nedorozvinenij Krayi mantiyi postijno vistupayut mizh stulok rakovini i zabezpecheni optichnoyu sistemoyu nevelikimi svitlozalomlyuvalnimi konusami zanurenimi vuzkim kincem gliboko v tilo molyuska skladenimi z prozorih klitin yaki provodyat svitlo v glibini tkanin dlya vodorostej simbiontiv Tridakna i lyudinaRakovini vikoristovuyutsya yak budivelnij material ta dlya virobiv Zhiteli deyakih ostroviv Okeaniyi vigotovlyali z nih moneti Povsyudnij lov tridakn vzhe prizviv do skorochennya populyaciyi zalishayetsya spodivatisya na te sho voni vryatuyutsya v glibinah cej molyusk mozhe spokijno perebuvati na glibini do 100 metriv She mozhut vryatuvati tridakn akvariumisti molyuski efektno viglyadayut u shtuchnih vodojmah U starovinu pirnalniki boyalisya tridakn virili sho vona mozhe rozchaviti lyudinu svoyimi shelepami abo vtopiti yih shopivshi za nogu abo ruku Naspravdi zamikalni m yazi tridakni dosit slabki a samogo molyuska neskladno vidirvati vid dna dzherelo U tridaknah znahodyat najbilshi perlini Perlina Lao czi i dlya zbilshennya vartosti dlya kozhnoyi z nih pridumali legendu pro bezimennogo pirnalnika zatisnutomu rukoyu abo nogoyu stulkami cherepashki i tak zagiblogo Zvidsi pishla insha nazva molyuska pastka smerti DzherelaWoRMS 2009 Tridacna Accessed through the World Register of Marine Species at http www marinespecies org aphia php p taxdetails amp id 205753 5 listopada 2012 u Wayback Machine on 2009 01 08 Schneider J A and O Foighil D Phylogeny of Giant Clams Cardiidae Tridacninae Based on Partial Mitochondrial 16S rDNA Gene Sequences Molecular Phylogenetics and Evolution Vol 13 No 1 October pp 59 66 1999 DOI 10 1006 mpev 1999 0636 Ce nezavershena stattya z malakologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi