3-й Прибалті́йський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ, що перебувало у складі діючої армії в період з 18 квітня до 16 жовтня 1944 року за часів Другої світової війни.
| 3-й Прибалтійський фронт | |
|---|---|
| 3-й Прибалтийский фронт | |
| Хід наступу радянських військ в Прибалтиці. 1944 | |
| На службі | 18 квітня — 16 жовтня 1944 |
| Країна | СРСР |
| Вид | РСЧА |
| Чисельність | фронт |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал армії Масленников І. І. |
Історія Редагувати
3-й Прибалтійський фронт сформований 21 квітня 1944 року на північно-західному напрямку радянсько-німецького фронту шляхом поділу Ленінградського фронту на підставі директиви Ставки ВГК 18 квітня 1944 року у складі 42-ї, 54-ї, 67-ї армій і 14-ї повітряної армії. В подальшому до його складу в різний час входили також 1-ша ударна і 61-ша загальновійськова армія, 10-й танковий корпус. Польове управління фронту було створено на базі польового управління 20-ї армії.
17-31 липня 1944 війська фронту провели Псковско-Островську операцію, прорвали сильно укріплений рубіж противника «Пантера», розгромили велике угруповання його військ і просунулися в західному напрямку на 50-130 км. У період 10 серпня — 6 вересня 1944 року під час проведення Тартуської операції були здобуті міста Тарту (25 серпня), Виру, Гулбене, і війська фронту, просунувшись на 100 км, зайняли вигідне положення для удару у фланг і тил Нарвського угруповання противника і наступу до Ризької затоки.
У вересні-жовтні 1944 року в ході Ризької операції війська фронту у взаємодії з військами 2-го і 1-го Прибалтійських фронтів завдали поразки основним силам німецьких 16-ї і 18-ї польових армій.
16 жовтня 1944 року на підставі директиви Ставки ВГК від 16 жовтня 1944 року фронт був розформований, а його польове управління з фронтовими частинами і установами та 54-ю армією вивели до резерву Ставки ВГК. Решта війська, що знаходилися в той час у складі фронту, були передані Ленінградському (67-ма армія) фронту, 1-му (61-ша армія) і 2-му (1-ша ударна і 14-та повітряна армії) Прибалтійським фронтам.
Командувачі Редагувати
Військові формування у складі фронту Редагувати
На час формування фронту Редагувати
Входили у різний час до сил фронту Редагувати
- Армії:
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Фронт [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
- Все фронты Великой Отечественной войны(рос.)
- Потери личного состава 3-го Прибалтийского фронта
- Типпельскирх К. История Второй мировой войны, c. 631. [ 18 червня 2008 у Wayback Machine.]
- 3-й Прибалтийский фронт [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- 3 ПрибФ [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.) (рос.)
- Военный Энциклопедический словарь. (рос.)
- Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия. (рос.)
- Боевой состав Советской Армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годов. (рос.)
- М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985. (рос.)