Трансцендента́льна ло́гіка — термін філософії Іммануїла Канта.
Основні положення
Питання про можливість апріорних синтетичних суджень у філософії («метафізиці») Кант пов'язує з дослідженням властивостей розуму. Він розглядає розум як здатність створювати умовиводи, що призводить до виникнення ідей. За Кантом, «ідеї» — поняття про незаперечне. А оскільки дані досвіду обумовлені причинами, предметом ідей може бути лише те, чого ніколи не може сприймати чуття, досвід.
Розум створює три головні ідеї:
- ідею про душу як цілісність всіх психічних явищ;
- ідею про світ як цілісність нескінченного ряду причинно зумовлених явищ (причин і наслідків);
- ідею про Бога як причину усіх причинно створених явищ. Однак спроба розуму дати вичерпну відповідь про те, що є світ як ціле, призводить до суперечності. А саме: можна довести, що світ не має початку в часі, не має обмежень в просторі. І можна довести, що світ почав існувати лише з якогось моменту часу, що світ обмежений просторово. Можна довести, що частинки, з яких складаються тіла, можуть бути нескінченно подільні. А можна довести, що вони мають межу кінцевої подільності. Можна довести, що події відбуваються внаслідок дії необхідних умов. А можна довести, що події відбуваються абсолютно випадково, незумовлено. Кожна зі схем доведення буде логічно істинною.
Такі суперечності, як виявив Кант, виникають у розумі з необхідністю. А це свідчить, що розум сам по собі має суперечливий характер. Ці положення визнаються Кантом неістинними, бо світ як цілісність є принципово не даною нам «річчю у собі».
Кант пропонує розділити логіку на два типи — загальну логіку і трансцендентальну логіку. Загальна логіка досліджує форми поняття, судження, умовиводу, повністю абстрагуючись від питання про зміст, який мислиться за допомогою тієї чи іншої форми думки. Трансцендентальна логіка звертає увагу на те, що надає знанню апріорного характеру, створює можливість виникнення загальних і необхідних істин.
Таким чином, фактично вчення Канта про пізнання є розгорненою трансцендентальною логікою.
Див. також
- М. Булатов. Трансцендентальна логіка // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 647. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Література
- Magdalena Aebi: Beiträge zur Kritik der transzendentale Logik Kants, Basel 1945.
- Rudolf Eisler: Kant-Lexikon. Nachschlagewerk zu Kants sämtlichen Schriften, Briefen und handschriftlichem Nachlass, Olms, (5. Nachdruck d. Ausg. Berlin 1930) 1989,
- Walter Gölz: Kants «Kritik der reinen Vernunft» im Klartext. Textbezogene Darstellung des Gedankengangs mit Erklärung und Diskussion, Mohr Siebeck, Tübingen 2006, (UTB)
- Felix Grayeff: Deutung und Darstellung der theoretischen Philosophie Kants. Ein Kommentar zu den grundlegenden Teilen der Kritik der reinen Vernunft, mit einem Sachregister von Eberhard Heller, Meiner, 2. Aufl. 1977 (Orig. 1951),
- Otfried Höffe: Kants Kritik der reinen Vernunft. Die Grundlegung der modernen Philosophie, Beck, 2. Aufl. München 2004,
- Georg Mohr und Markus Willaschek (Hg): Kritik der reinen Vernunft, Klassiker Auslegen. Akademie Verlag Berlin 1998.
- Heinrich Ratke: Systematisches Handlexikon zu Kants Kritik der reinen Vernunft, Meiner, Hamburg 1991,
- Peter F. Strawson: The Bounds of Sense. An Essay on Kants Critique of Pure Reason, London 1966 (deutsch: Die Grenzen des Sinns. Ein Kommentar zu Kants Kritik der reinen Vernunft, Athenäum, Frankfurt 1992, )
- Holm Tetens: Kants «Kritik der reinen Vernunft»: ein systematischer Kommentar, Reclam, Stuttgart 2006,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transcendenta lna lo gika termin filosofiyi Immanuyila Kanta Osnovni polozhennyaPitannya pro mozhlivist apriornih sintetichnih sudzhen u filosofiyi metafizici Kant pov yazuye z doslidzhennyam vlastivostej rozumu Vin rozglyadaye rozum yak zdatnist stvoryuvati umovivodi sho prizvodit do viniknennya idej Za Kantom ideyi ponyattya pro nezaperechne A oskilki dani dosvidu obumovleni prichinami predmetom idej mozhe buti lishe te chogo nikoli ne mozhe sprijmati chuttya dosvid Rozum stvoryuye tri golovni ideyi ideyu pro dushu yak cilisnist vsih psihichnih yavish ideyu pro svit yak cilisnist neskinchennogo ryadu prichinno zumovlenih yavish prichin i naslidkiv ideyu pro Boga yak prichinu usih prichinno stvorenih yavish Odnak sproba rozumu dati vicherpnu vidpovid pro te sho ye svit yak cile prizvodit do superechnosti A same mozhna dovesti sho svit ne maye pochatku v chasi ne maye obmezhen v prostori I mozhna dovesti sho svit pochav isnuvati lishe z yakogos momentu chasu sho svit obmezhenij prostorovo Mozhna dovesti sho chastinki z yakih skladayutsya tila mozhut buti neskinchenno podilni A mozhna dovesti sho voni mayut mezhu kincevoyi podilnosti Mozhna dovesti sho podiyi vidbuvayutsya vnaslidok diyi neobhidnih umov A mozhna dovesti sho podiyi vidbuvayutsya absolyutno vipadkovo nezumovleno Kozhna zi shem dovedennya bude logichno istinnoyu Taki superechnosti yak viyaviv Kant vinikayut u rozumi z neobhidnistyu A ce svidchit sho rozum sam po sobi maye superechlivij harakter Ci polozhennya viznayutsya Kantom neistinnimi bo svit yak cilisnist ye principovo ne danoyu nam richchyu u sobi Kant proponuye rozdiliti logiku na dva tipi zagalnu logiku i transcendentalnu logiku Zagalna logika doslidzhuye formi ponyattya sudzhennya umovivodu povnistyu abstraguyuchis vid pitannya pro zmist yakij mislitsya za dopomogoyu tiyeyi chi inshoyi formi dumki Transcendentalna logika zvertaye uvagu na te sho nadaye znannyu apriornogo harakteru stvoryuye mozhlivist viniknennya zagalnih i neobhidnih istin Takim chinom faktichno vchennya Kanta pro piznannya ye rozgornenoyu transcendentalnoyu logikoyu Div takozhKritika chistogo rozumu M Bulatov Transcendentalna logika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 647 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X LiteraturaMagdalena Aebi Beitrage zur Kritik der transzendentale Logik Kants Basel 1945 Rudolf Eisler Kant Lexikon Nachschlagewerk zu Kants samtlichen Schriften Briefen und handschriftlichem Nachlass Olms 5 Nachdruck d Ausg Berlin 1930 1989 ISBN 3 487 00744 4 Walter Golz Kants Kritik der reinen Vernunft im Klartext Textbezogene Darstellung des Gedankengangs mit Erklarung und Diskussion Mohr Siebeck Tubingen 2006 ISBN 3 8252 2759 6 UTB Felix Grayeff Deutung und Darstellung der theoretischen Philosophie Kants Ein Kommentar zu den grundlegenden Teilen der Kritik der reinen Vernunft mit einem Sachregister von Eberhard Heller Meiner 2 Aufl 1977 Orig 1951 ISBN 3 7873 0180 1 Otfried Hoffe Kants Kritik der reinen Vernunft Die Grundlegung der modernen Philosophie Beck 2 Aufl Munchen 2004 ISBN 3 406 50919 3 Georg Mohr und Markus Willaschek Hg Kritik der reinen Vernunft Klassiker Auslegen Akademie Verlag Berlin 1998 ISBN 3 05 003277 4 Heinrich Ratke Systematisches Handlexikon zu Kants Kritik der reinen Vernunft Meiner Hamburg 1991 ISBN 3 7873 1048 7 Peter F Strawson The Bounds of Sense An Essay on Kants Critique of Pure Reason London 1966 deutsch Die Grenzen des Sinns Ein Kommentar zu Kants Kritik der reinen Vernunft Athenaum Frankfurt 1992 ISBN 3 445 07018 0 Holm Tetens Kants Kritik der reinen Vernunft ein systematischer Kommentar Reclam Stuttgart 2006 ISBN 978 3 15 018434 9