Топоізомерази (тип I: КФ 5.99.1.2, тип II: КФ 5.99.1.3) — ферменти-ізомерази, що змінюють топологію ДНК. ДНК є довгою молекулою, яка утворює петлі-зчеплення. Різні конформації однієї молекули ДНК які відрізняються тільки кількістю зачеплень називаються топоізомерами. Ферменти топоізомерази здатні змінювати кількість зачеплень ДНК, приводячи до її релаксації. Топоізомерази роблять одно чи дву-ланцюговий розрив молекули ДНК. Залежно від того, чи робиться одно- або двуланцюговий розріз, топоізомерази бувають двох типів: I та II, відповідно.
Джерела ред.
- А. В. Сиволоб, К. С. Афанасьєва (2012). Молекулярна організація хромосом. К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет".
| Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |