Богдан Ярославович Тихий (нар. 19 липня 1950, м. Бережани Тернопільської області, Україна) — український інженер, краєзнавець, фольклорист, поет-пісняр, художник-аматор, літератор, видавець, громадський діяч. Депутат Бережанської міської ради (1998, 2002). Почесний громадянин м. Бережани (2000). Член НТШ (2005). Премія імені братів Богдана і Левка Лепких (2013).
| Богдан Ярославович Тихий | |
|---|---|
| Богдан Ярославович Тихий | |
| Народився | 19 липня 1950 (73 роки) м. Бережани, Тернопільська область, Україна |
| Громадянство | УРСР → Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, інженер, краєзнавець |
| Відомий завдяки | інженер, краєзнавець, фольклорист, поет-пісняр, художник-аматор, літератор, видавець, громадський діяч |
| Alma mater | Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства, Львівський політехнічний інститут |
| Нагороди | Почесний громадянин м. Бережани, Премія імені братів Богдана і Левка Лепких |
|
Життєпис Редагувати
Закінчив Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства (1971, нині агротехнічний інститут), Львівський політехнічний інститут (1979, нині національний університет «Львівська політехніка»).
У 1973–1983 працював на підприємствах у м. Тернопіль (ВО «Тернопільський комбайновий завод», обласне управління зв'язку, ВО «Ватра»), 1983-1992 — на газокомпресорних станціях магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» у смт Богородчани Івано-Франківської області, від 1993 — у ВАТ «Бережанський склозавод».
Ініціатор створення (2001), 2002–2006 — директор Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) у Бережанах, від 2006 донині — директор з наукової роботи.
Співзасновник громадського об'єднання «Центр розвитку м. Бережани» (2001), ініціатор видання газети «Бережанська ратуша» (2002), голова Бережанського районного відділення товариства «Лемківщина» (2000–2004).
Доробок Редагувати
Автор краєзнавчих та літературознавчих публікацій, віршів, пісень, фольклорних записів, опублікованих в обласній і республіканській пресі та альманахах.
Видав збірку поезій «Золотий листок осінній» (2000).
Упорядник збірників «Берег моєї любові» (1995; до 620-ліття Бережан), «Лисоня. 1916-1996» (1996).
Автор Історико-краєзнавчої монографії "Бережани - місто пам'яток" Том 1 "Заснування Ідеального Міста" (2020).
Автор
- герба м. Бережани (1995)
- прапора Бережанської міської ради (1998),
- герба і прапора Бережанської землі (2000),
- пам'ятного знаку (Бережани) (2000),
- дубових хрестів (села Гутисько та Урмань Бережанського району; 2000) на честь 2000-ліття Різдва Христового;
- будівничий пам'ятного знаку «50-річчя депортації українців з рідної землі 1944-47» (Бережани, 1996).
Живописні роботи, проекти гербів Тернопільщини експонувалися на виставках у містах Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської областей. Індивідуальна художня книжкова виставка у ДІАЗ (2005).
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Н. Волинець. Тихий Богдан Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 628. — ISBN 978-966-528-318-8.