Тимощук Сергій Володимирович Сергі й Володи мирович Тимощу к 1995 2014 солдат Збройних сил України учасник російсько укр

Сергі́й Володи́мирович Тимощу́к (1995—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сергій Тимощук
Солдат

Загальна інформація
Народження	16 вересня 1995(1995-09-16) Славута
Смерть	31 серпня 2014(2014-08-31) (18 років) Луганський аеропорт
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Луганський аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимощук.

З життєпису ред.

Народився 1995 року в місті Славута (Хмельницька область).

Військовослужбовець за контрактом; номер обслуги, солдат 1-ї роти 1-го батальйону, 80-та окрема аеромобільна бригада.

31 серпня 2014 року зник безвісти під час боїв за Луганський аеропорт. За свідченнями командира та інших військовиків, загинув. Під час вимушеного відступу тіло Сергія залишилось на окупованій території, солдат Тимощук вважався зниклим безвісти. Тіла п'ятьох десантників потрапили в морг окупованого міста Лутугине, їх забрали в середині жовтня. Чотири тіла ідентифікували (Микола Кльоб, Максим Дзюбан, Євген Іванов, Назар Попадик). З'явилась неофіційна непідтверджена інформація, що Сергій у полоні в РФ, у московському СІЗО. Міський голова Славути писав листа до російської ради федерації. Тривалий час мати і сестри Сергія відмовлялися повторно здавати ДНК.

20 лютого 2020 року терористи передали українській стороні його останки та Максима Хітайлова. Декілька проведених експертиз ДНК підтвердили, що вони належать Сергію Тимощуку.

23 травня 2020-го на території 80-ї десантно-штурмової бригади відбувся ритуал прощання із Сергієм Тимощуком.. 24 травня 2020 року похований в Славуті.

Без Сергія лишились мама і дві сестри.

Нагороди та вшанування ред.

Указом Президента України № 360/2020 від 27 серпня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2021.
. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2021.
. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
Указ Президента України від 27 серпня 2020 року № 360/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Тимощук Сергій Володимирович [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 21 січня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2021.

[3] . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2021.

[4] . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 21 січня 2021.

[5] Указ Президента України від 27 серпня 2020 року № 360/2020 «Про відзначення державними нагородами України»