www.wikidata.uk-ua.nina.az

Технополіс наука У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Технополіс значення Технопо ліс англ technopolis ц

Технополіс (наука)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Технополіс (значення).

Технопо́ліс (англ. technopolis) — центр впровадження досягнень науки й техніки. Це, як правило, нове місто, у якому запроваджуються у виробництво нові розробки, а також проживає населення.

Панорама ділової частини Сан-Хосе — неофіційної «столиці» Кремнієвої долини

Загальна характеристика Редагувати

Технополіс — своєрідний посередник між фундаментальними результатами досліджень і виробничими структурами та інтересами регіонів.

У технополісі, поруч з науково-дослідними закладами, має бути мережа навчальних центрів для підготовки кадрів та підвищення їхньої кваліфікації.

Технополіс — структура, подібна до технопарку, але розміщена в межах конкретного населеного пункту, розвиток якого забезпечується через технополіс. У 1995–2000 рр. у світі було створено 300 технопарків і технополісів, в яких працює 45 тис. вчених і понад 140 тис. службовців. На території наукових парків по всіх країнах світу розміщено понад 11 тис. інноваційних компаній, з них майже 1750 — американських. З середини 1980-х рр. в США існує розгалужена мережа спеціалізованих регіональних центрів інновацій і передачі технологій, що організують спільну роботу всіх учасників даного процесу на регіональному рівні. У наукових технопарках світу зайнято понад 430 тис. фахівців, серед них в Північній Америці — бл. 255 тис. У середньому по світу чисельність працюючих в одній науковій фірмі становить 40 фахівців, в північноамериканських наукових парках — 51-54. Орієнтацію на створення технопарків і технополісів обрали такі держави як Японія, Німеччина, Голландія, Велика Британія.

Серед усіх видів технопарків і технополісів виділяють три моделі – американську (США, Велика Британія), японську (Японія) і змішану (Франція, Німеччина). У США і Великій Британії сьогодні існують три типи «наукових парків»: 1) «наукові парки» у вузькому значенні слова; 2) «дослідницькі парки», у яких нові рішення розробляються тільки до стадії технічного прототипу; 3) «інкубатори» (у США) й інноваційні центри (у Великій Британії і Західній Європі), у рамках яких університети «дають притулок» новостворюваним компаніям за відносно помірну орендну плату на землю, приміщення, доступ до лабораторій і послуг. Типовий приклад подібного «дослідницького парку» – Центр Іллінойського технологічного інституту, приватний дослідницький центр США з бюджетом близько 68 млн дол. на рік.

Японська модель «наукових парків» передбачає будівництво абсолютно нових міст-технополісів, у яких зосереджуються наукові дослідження в провідних галузях, а також наукомістке промислове виробництво. За проектом «Технополіс», прийнятим до реалізації в 1982 р., для створення технополісів було обрано 19 зон, рівномірно розкиданих по чотирьох островах. Зокрема, близько 35 миль від Токіо у 1987 р. засноване «місто мізків» Цукуба. У ньому у 2008 р. мешкало 13 тис. науковців, які працювали в 300 дослідницьких інститутах і підприємствах та 2 університетах. У Цукубі знаходиться 30 зі 100 провідних японських дослідницьких лабораторій. Будівництво всіх технополісів у Японії фінансується на регіональному рівні за рахунок місцевих податків і внесків корпорацій. У Франції діє змішана модель «наукових парків».

На початку XXI ст. економічне зростання визначається провідною роллю науково-технічного прогресу й інтелектуалізацією основних чинників виробництва. На частку нових або вдосконалених технологій, продукції, обладнання в розвинених країнах припадає від 70 до 85% приросту ВВП. Обсяг світового ринку наукомісткої продукції сьогодні становить 2300 млрд дол. З цієї суми 39% припадає на США, 30% – на Японію і 16% – на Німеччину. Частка України не перевищує 0,1%. Аналіз показує, що виробництво наукомісткої промисловості забезпечують всього 50 макротехнологій. Сім найбільш розвинених країн володіють 46 з них і втримують 80% цих ринків. США щорічно отримують від експорту високотехнологічної продукції біля 700 млрд дол., Німеччина – 530, Японія – 400.

Різновиди і приклади Редагувати

Серед всіх видів технопарків і технополісів виділяють три моделі — американську (США, Велика Британія), японську (Японія) і змішану (Франція, Німеччина).

У США і Великій Британії сьогодні існують три типи «наукових парків»:

  • 1) «наукові парки» у вузькому значенні слова;
  • 2) «дослідницькі парки», у якому нові рішення розробляються тільки до стадії технічного прототипу;
  • 3) «інкубатори» (в США) і інноваційні центри (у Великій Британії і Західній Європі), в рамках яких університети «дають притулок» новостворюваним компаніям за відносно помірну орендну плату на землю, приміщення, доступ до лабораторій і послуг. Типовий приклад подібного «дослідницького парку» — Центр Іллінойського Технологічного інституту, приватний дослідницький центр США з бюджетом близько 68 млн дол. в рік.

Стан на початку XXI ст Редагувати

На початку XXI ст. економічне зростання визначається провідною роллю науково-технічного прогресу й інтелектуалізацією основних чинників виробництва. На частку нових або вдосконалених технологій, продукції, обладнання в розвинених країнах припадає від 70 до 85% приросту ВВП. Обсяг світового ринку наукоємної продукції сьогодні становить 2300 млрд дол. З цієї суми 39% припадає на США, 30% — на Японію і 16% — на Німеччину. Частка України, за попередніми підрахунками, не перевищує 0,1%. Аналіз показує, що виробництво наукоємної промисловості забезпечують всього 50 макротехнологій. Сім найбільш розвинених країн володіють 46 з них і втримують 80% цих ринків. США щорічно отримують від експорту високотехнологічної продукції близько 700 млрд дол., Німеччина — 530, Японія — 400.

Соціотехнополіси Редагувати

Соціотехнопо́ліси — це просторово обмежена система житлових та соціально-побутових об'єктів, де за цілеспрямованої підтримки держави створюються умови для інноваційного розвитку суспільства.

Найвідоміші технополіси Редагувати

США:

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Цигилик І. І., Кропельницька С. О. Інноваційна політика в системі підприємництва // Актуальні проблеми економіки. 2003. № 1(19). С.75-79.
  • Єрохін С. А. Інноваційна модель промислового зростання // Актуальні проблеми економіки. 2002. № 12. С. 3-7.
  • Лазутін Г. І. Форми, методи та інструменти реалізації інноваційної політики // Актуальні проблеми економіки. 2003. № 6 (24). С.50-58.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tehnopolis znachennya Tehnopo lis angl technopolis centr vprovadzhennya dosyagnen nauki j tehniki Ce yak pravilo nove misto u yakomu zaprovadzhuyutsya u virobnictvo novi rozrobki a takozh prozhivaye naselennya Panorama dilovoyi chastini San Hose neoficijnoyi stolici Kremniyevoyi dolini Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Riznovidi i prikladi 3 Stan na pochatku XXI st 4 Sociotehnopolisi 5 Najvidomishi tehnopolisi 6 Div takozh 7 Literatura 8 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiTehnopolis svoyeridnij poserednik mizh fundamentalnimi rezultatami doslidzhen i virobnichimi strukturami ta interesami regioniv U tehnopolisi poruch z naukovo doslidnimi zakladami maye buti merezha navchalnih centriv dlya pidgotovki kadriv ta pidvishennya yihnoyi kvalifikaciyi Tehnopolis struktura podibna do tehnoparku ale rozmishena v mezhah konkretnogo naselenogo punktu rozvitok yakogo zabezpechuyetsya cherez tehnopolis U 1995 2000 rr u sviti bulo stvoreno 300 tehnoparkiv i tehnopolisiv v yakih pracyuye 45 tis vchenih i ponad 140 tis sluzhbovciv Na teritoriyi naukovih parkiv po vsih krayinah svitu rozmisheno ponad 11 tis innovacijnih kompanij z nih majzhe 1750 amerikanskih Z seredini 1980 h rr v SShA isnuye rozgaluzhena merezha specializovanih regionalnih centriv innovacij i peredachi tehnologij sho organizuyut spilnu robotu vsih uchasnikiv danogo procesu na regionalnomu rivni U naukovih tehnoparkah svitu zajnyato ponad 430 tis fahivciv sered nih v Pivnichnij Americi bl 255 tis U serednomu po svitu chiselnist pracyuyuchih v odnij naukovij firmi stanovit 40 fahivciv v pivnichnoamerikanskih naukovih parkah 51 54 Oriyentaciyu na stvorennya tehnoparkiv i tehnopolisiv obrali taki derzhavi yak Yaponiya Nimechchina Gollandiya Velika Britaniya Sered usih vidiv tehnoparkiv i tehnopolisiv vidilyayut tri modeli amerikansku SShA Velika Britaniya yaponsku Yaponiya i zmishanu Franciya Nimechchina U SShA i Velikij Britaniyi sogodni isnuyut tri tipi naukovih parkiv 1 naukovi parki u vuzkomu znachenni slova 2 doslidnicki parki u yakih novi rishennya rozroblyayutsya tilki do stadiyi tehnichnogo prototipu 3 inkubatori u SShA j innovacijni centri u Velikij Britaniyi i Zahidnij Yevropi u ramkah yakih universiteti dayut pritulok novostvoryuvanim kompaniyam za vidnosno pomirnu orendnu platu na zemlyu primishennya dostup do laboratorij i poslug Tipovij priklad podibnogo doslidnickogo parku Centr Illinojskogo tehnologichnogo institutu privatnij doslidnickij centr SShA z byudzhetom blizko 68 mln dol na rik Yaponska model naukovih parkiv peredbachaye budivnictvo absolyutno novih mist tehnopolisiv u yakih zoseredzhuyutsya naukovi doslidzhennya v providnih galuzyah a takozh naukomistke promislove virobnictvo Za proektom Tehnopolis prijnyatim do realizaciyi v 1982 r dlya stvorennya tehnopolisiv bulo obrano 19 zon rivnomirno rozkidanih po chotiroh ostrovah Zokrema blizko 35 mil vid Tokio u 1987 r zasnovane misto mizkiv Cukuba U nomu u 2008 r meshkalo 13 tis naukovciv yaki pracyuvali v 300 doslidnickih institutah i pidpriyemstvah ta 2 universitetah U Cukubi znahoditsya 30 zi 100 providnih yaponskih doslidnickih laboratorij Budivnictvo vsih tehnopolisiv u Yaponiyi finansuyetsya na regionalnomu rivni za rahunok miscevih podatkiv i vneskiv korporacij U Franciyi diye zmishana model naukovih parkiv Na pochatku XXI st ekonomichne zrostannya viznachayetsya providnoyu rollyu naukovo tehnichnogo progresu j intelektualizaciyeyu osnovnih chinnikiv virobnictva Na chastku novih abo vdoskonalenih tehnologij produkciyi obladnannya v rozvinenih krayinah pripadaye vid 70 do 85 prirostu VVP Obsyag svitovogo rinku naukomistkoyi produkciyi sogodni stanovit 2300 mlrd dol Z ciyeyi sumi 39 pripadaye na SShA 30 na Yaponiyu i 16 na Nimechchinu Chastka Ukrayini ne perevishuye 0 1 Analiz pokazuye sho virobnictvo naukomistkoyi promislovosti zabezpechuyut vsogo 50 makrotehnologij Sim najbilsh rozvinenih krayin volodiyut 46 z nih i vtrimuyut 80 cih rinkiv SShA shorichno otrimuyut vid eksportu visokotehnologichnoyi produkciyi bilya 700 mlrd dol Nimechchina 530 Yaponiya 400 Riznovidi i prikladi RedaguvatiSered vsih vidiv tehnoparkiv i tehnopolisiv vidilyayut tri modeli amerikansku SShA Velika Britaniya yaponsku Yaponiya i zmishanu Franciya Nimechchina U SShA i Velikij Britaniyi sogodni isnuyut tri tipi naukovih parkiv 1 naukovi parki u vuzkomu znachenni slova 2 doslidnicki parki u yakomu novi rishennya rozroblyayutsya tilki do stadiyi tehnichnogo prototipu 3 inkubatori v SShA i innovacijni centri u Velikij Britaniyi i Zahidnij Yevropi v ramkah yakih universiteti dayut pritulok novostvoryuvanim kompaniyam za vidnosno pomirnu orendnu platu na zemlyu primishennya dostup do laboratorij i poslug Tipovij priklad podibnogo doslidnickogo parku Centr Illinojskogo Tehnologichnogo institutu privatnij doslidnickij centr SShA z byudzhetom blizko 68 mln dol v rik Stan na pochatku XXI st RedaguvatiNa pochatku XXI st ekonomichne zrostannya viznachayetsya providnoyu rollyu naukovo tehnichnogo progresu j intelektualizaciyeyu osnovnih chinnikiv virobnictva Na chastku novih abo vdoskonalenih tehnologij produkciyi obladnannya v rozvinenih krayinah pripadaye vid 70 do 85 prirostu VVP Obsyag svitovogo rinku naukoyemnoyi produkciyi sogodni stanovit 2300 mlrd dol Z ciyeyi sumi 39 pripadaye na SShA 30 na Yaponiyu i 16 na Nimechchinu Chastka Ukrayini za poperednimi pidrahunkami ne perevishuye 0 1 Analiz pokazuye sho virobnictvo naukoyemnoyi promislovosti zabezpechuyut vsogo 50 makrotehnologij Sim najbilsh rozvinenih krayin volodiyut 46 z nih i vtrimuyut 80 cih rinkiv SShA shorichno otrimuyut vid eksportu visokotehnologichnoyi produkciyi blizko 700 mlrd dol Nimechchina 530 Yaponiya 400 Sociotehnopolisi RedaguvatiSociotehnopo lisi ce prostorovo obmezhena sistema zhitlovih ta socialno pobutovih ob yektiv de za cilespryamovanoyi pidtrimki derzhavi stvoryuyutsya umovi dlya innovacijnogo rozvitku suspilstva Najvidomishi tehnopolisi RedaguvatiSShA Kremniyeva dolina Pomarancheva krayina Los Angeles Doroga 128 Boston Silicon Boston Div takozh RedaguvatiNaukograd TehnoparkLiteratura RedaguvatiCigilik I I Kropelnicka S O Innovacijna politika v sistemi pidpriyemnictva Aktualni problemi ekonomiki 2003 1 19 S 75 79 Yerohin S A Innovacijna model promislovogo zrostannya Aktualni problemi ekonomiki 2002 12 S 3 7 Lazutin G I Formi metodi ta instrumenti realizaciyi innovacijnoyi politiki Aktualni problemi ekonomiki 2003 6 24 S 50 58 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Posilannya RedaguvatiTechnopol Krems Technopol Tulln Technopol Wiener Neustadt Technopol Sierre Switzerland Technopolis Forderregionen des METI Japanisch Englische Zusammenfassung des Law for facilitating the creation of New Business Text des KMU Fordergesetzes Japanisch http econom nsc ru ieie smu conference articles ZabolotskijAA doc nedostupne posilannya z lipnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tehnopolis nauka amp oldid 39713936