Терукава-Мару (Terukawa Maru) — судно, яке під час Другої Світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил у Бірмі, на Курильських та Каролінських островах.
| Історія | |
|---|---|
| Японія | |
| Назва: |
|
| Власник: |
|
| Будівник: | Moller A. P. - Odense Staalskibsvaerft |
| Будівельний номер: | 52 |
| Закладений: | 1933 |
| Спуск на воду: | серпень 1934 |
| Завершений: | 1934 |
| Доля: | 21 грудня 1943 потоплене при слідуванні з Труку |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажне |
| Тоннаж: | 6271 GRT |
| Довжина: | 139,6 м |
| Ширина: | 17,7 м |
| Осадка: | 9,1 м |
| Двигуни: | дизель, 1026 к.с. (на гвинті) |
| Швидкість: | 15 вузлів |
Загальна інформація ред.
Судно спорудили як Nora Maersk в 1934 році на данській верфі Moller A. P. - Odense Staalskibsvaerft для Moller A. P. - Maersk Line.
19 липня 1936-го в районі філіппінського порту Замбоанга на судні виникла пожежа, що призвела до вибуху резервуарів з пальним. 26 липня Nora Maersk відбуксирували до берегу та посадили на мілину. 3 серпня судно поставили на плав, після чого повели на буксирі до Гонконгу. Тут його викупила на аукціоні японська компанія і з вересня 1937 по квітень 1938 воно пройшло відновлення на верфі Osaka Iron Works. В цей період власником судна стала Goyo Shosen, яка дала йому нову назву Терукава-Мару.
По завершенні ремонту судно зафрахувала Kawasaki Kisen, яка поставила його на свої лінії до Нью-Йорка, Сан-Франциско та Сіеттла. З осені 1941-го Терукава-Мару здійснювало рейси до Центральної і Південної Америки та Індокитаю.
Воєнна служба ред.
У вересні 1942-го судно реквізували для потреб Імперської армії Японії. 26 вересня Терукава-Мару вийшло у рейс до бірманського Рангуну, звідки 10 – 14 листопада перейшло до Сінгапуру, а потім прослідувало назад до Японії.
11 грудня 1942-го судно передали Імперському флоту Японії. З 12 грудня 1942 по 15 січня 1943 воно пройшло на верфі Mitsubishi у Кобе переобладнання у флотське судно забезпечення нафтопродуктами (oiler).
Протягом наступних кількох місяців Терукава-Мару здійснило два рейси до Південно-Східної Азії – з 18 січня по 15 лютого 1943-го до Мірі (центр нафтовидобутку на північно-західному узбережжі Борнео), а з 12 березня по 28 квітня до Сінгапуру (неподалік від останнього розташовувались нафтовидобувні райони острова Суматра) та Мірі.
З середини травня 1943-го Терукава-Мару перевели на рейси до північної зони, під час яких судно чотири рази відвідало Парамушир (Курильські острова), а також заходило до Омінато (велика база ВМФ на північному завершенні Хонсю), Аоморі (на березі тієї ж затоки Муцу, що й Омінато) та Отару (західне узбережжя Хоккайдо). 15 серпня 1943, під час четвертого рейсу, Терукава-Мару було атаковане в Японському морі на переході Омінато – Отару підводним човном USS Wahoo. Останній поцілив судно торпедою, яка не здетонувала. Після цього Wahoo сплив, наздогнав Терукава-Мару та випустив ще три торпеди, проте жодного разу не влучив.
29 жовтня – 19 листопада 1943-го судно здійснило рейс із Японії до Сінгапуру, а 2 – 15 грудня прослідувало звідси у конвої на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів).
20 грудня 1943-го Терукава-Мару під охороною есмінця "Амагірі" рушило на Сайпан (Маріанські острова). Вночі 21 грудня за дві з половиною сотні кілометрів на північ від Труку підводний човен USS Skate поцілив Терукава-Мару двома торпедами, що невдовзі призвело до загибелі судна. При цьому з Труку в район атаки виходили есмінці «Хамакадзе», «Хібікі» та «Інадзума».
Примітки ред.
- Terukawa Maru.
- Japanese Oilers. www.combinedfleet.com. Процитовано 16 грудня 2022.