www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тертер оба Терте р оба Дурут Terter oba Терте рський рід плем я юрта у ХІ XIV ст половецький рід і плем я тюркського пох

Тертер-оба

Терте́р-оба́, Дурут (Terter-oba; «Терте́рський рід, плем'я, юрта») — у ХІ — XIV ст. половецький рід і плем'я тюркського походження. Керував союзом половецьких орд в українських степах ХІ—ХІІІ ст. Був найвпливовішим до появи роду Кай-оба.

Герб Болгарії в часи Тертеровців

Назва походить від кавказької річки Тертер, притоки Кури, куди Тертер-оба переселилися після 1118 року для служби в Грузії.

Інші назви — плем'я дуру́т або ду́рт. В руських літописах згадуються як Тертро́вичі або Тертьробичи.

Кочував у районі Криму, Дону та Північного Кавказу. Вперше з'явився біля кордонів Русь в середині ХІ ст., очолювався ханом Блушем.

У 1-й половині ХІІІ ст. вів боротьбу з монголами; разом із руськими союзниками розбитий на Калці (1223).

Під тиском монголів полишив Причорномор'я, мігрувавши до Угорщини (1238). Внаслідок вбивства угорцями голови роду — хана Котяна, частина членів роду виїхала до Болгарії (1241), де дала початок царській болгарській династії Тертерів (Тертеровці; 1280—1323).

Представники Редагувати

Генеалогія Редагувати

  • — хани

Примітки Редагувати

  1. Пріцак, 1973, С. 113.
  2. Арсланова А.А. Древнетюркский мир: история и традиции. Москва: Институт истории АН РТ, 2002. С. 60
  3. Исхаков Д.М. Проблемы становления и трансформации татарской нации. Казань: Мастер Лайн, 1997
  4. Уразманова Р.К, Чешко С. В. Татары. Москва: Наука, 2001. С. 62
  5. Пріцак, 1973, С. 114.
  6. Павлов, Пламен (2005). "Авантюристът-скит" Алдимир и Теодор Светослав. Бунтари и авантюристи в средновековна България (Bulgarian). Варна: LiterNet. 
  7. Vásáry, István. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365. Cambridge University Press. ISBN 0-521-83756-1. 
  8. Пріцак, 1973, С. 114-115.

Бібліографія Редагувати

Статті Редагувати

  • Головко, О.Б. Половецький хан Котян Сутоєвич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини XIII ст. // XI сходознавчі читання А. Кримського. Київ: Інститут сходознавства, 2007. С. 80-83.
  • Пилипчук, Я.В. Хан Котян и его род [1] // Ұлы Даланың тарихы: түріктер мен моңғолдар. Астана, 2014. C. 62-66.
  • Пріцак, О. Половці // Український історик. 1973, № 1—2, С. 112—118.
  • Balogh L. Mikor költözött Kötöny kun fejedelem Magyarországra? // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominalae. Acta Historica. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely. 2001. T. 113. Old. 53-61.
  • Polgár Sz. Kötöny, kun fejedelem // Tanulmányok a középkori magyar történelemről. Medievisztikai PhD-konferencia előadásai. Az. I. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely, 1999. Old. 91-102.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тертер-оба

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Terte r oba Durut Terter oba Terte rskij rid plem ya yurta u HI XIV st poloveckij rid i plem ya tyurkskogo pohodzhennya Keruvav soyuzom poloveckih ord v ukrayinskih stepah HI HIII st Buv najvplivovishim do poyavi rodu Kaj oba Gerb Bolgariyi v chasi TerterovcivNazva pohodit vid kavkazkoyi richki Terter pritoki Kuri kudi Terter oba pereselilisya pislya 1118 roku dlya sluzhbi v Gruziyi 1 Inshi nazvi plem ya duru t abo du rt 2 V ruskih litopisah zgaduyutsya yak Tertro vichi 3 abo Tertrobichi 4 Kochuvav u rajoni Krimu Donu ta Pivnichnogo Kavkazu 5 Vpershe z yavivsya bilya kordoniv Rus v seredini HI st ocholyuvavsya hanom Blushem U 1 j polovini HIII st viv borotbu z mongolami razom iz ruskimi soyuznikami rozbitij na Kalci 1223 Pid tiskom mongoliv polishiv Prichornomor ya migruvavshi do Ugorshini 1238 Vnaslidok vbivstva ugorcyami golovi rodu hana Kotyana chastina chleniv rodu viyihala do Bolgariyi 1241 6 de dala pochatok carskij bolgarskij dinastiyi Terteriv Terterovci 1280 1323 7 Zmist 1 Predstavniki 2 Genealogiya 3 Primitki 4 Bibliografiya 4 1 Statti 4 2 Dovidniki 5 PosilannyaPredstavniki RedaguvatiBolush Iskal Itlar Tugorkan 8 Sutoj Kotyan Somogur Mangush Sejhan TegakGenealogiya Redaguvati nbsp Sutoj pislya 1185 poloveckij han nbsp Kotyan bl 1240 poloveckij han bl 1192 1223 Mariya Mstislav galickij knyaz nbsp haniPrimitki Redaguvati Pricak 1973 S 113 Arslanova A A Drevnetyurkskij mir istoriya i tradicii Moskva Institut istorii AN RT 2002 S 60 Ishakov D M Problemy stanovleniya i transformacii tatarskoj nacii Kazan Master Lajn 1997 Urazmanova R K Cheshko S V Tatary Moskva Nauka 2001 S 62 Pricak 1973 S 114 Pavlov Plamen 2005 Avantyuristt skit Aldimir i Teodor Svetoslav Buntari i avantyuristi v srednovekovna Blgariya Bulgarian Varna LiterNet Vasary Istvan Cumans and Tatars Oriental Military in the Pre Ottoman Balkans 1185 1365 Cambridge University Press ISBN 0 521 83756 1 Pricak 1973 S 114 115 Bibliografiya RedaguvatiStatti Redaguvati Golovko O B Poloveckij han Kotyan Sutoyevich u politichnomu zhitti Centralno Shidnoyi Yevropi pershoyi polovini XIII st XI shodoznavchi chitannya A Krimskogo Kiyiv Institut shodoznavstva 2007 S 80 83 Pilipchuk Ya V Han Kotyan i ego rod 1 Ұly Dalanyn tarihy tүrikter men mongoldar Astana 2014 C 62 66 Pricak O Polovci Ukrayinskij istorik 1973 1 2 S 112 118 Balogh L Mikor koltozott Kotony kun fejedelem Magyarorszagra Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominalae Acta Historica Szeged Szegedi Kozepkorasz Muhely 2001 T 113 Old 53 61 Polgar Sz Kotony kun fejedelem Tanulmanyok a kozepkori magyar tortenelemrol Medievisztikai PhD konferencia eloadasai Az I Szeged Szegedi Kozepkorasz Muhely 1999 Old 91 102 Dovidniki Redaguvati Plahonin A G Kotyan Kotyan Sutojovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 242 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Kotyan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 745 1000 ekz Kvitnickij M V Polovci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 350 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Terter oba Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Terter oba amp oldid 38785518