Олекса́ндр Микола́йович Терстуя́х (* 1969) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Олександр Терстуях | |
|---|---|
| Молодший сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1969 Мангушський район |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2018-2019 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Військово-морські сили |
| Рід військ | Морська піхота |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
З життєпису ред.
Народився 1969 року в Мангушському районі. Створив сім'ю; проживав у селиші Мангуш. При проходженні строкової служби навчився стріляти з усіх видів зброї. Працював охоронцем у приватній фірмі.
27 січня 2018-го добровольцем розпочав службу в ЗСУ. Молодший сержант 3-го взводу 1-ї роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.
19 червня 2018 року під час обстрілів позицій батальйону терористами Водяного Олександр зазнав важкого поранення — уламки стрільня з протитанкових гранатометів; Олександр опинився під уламками. Коли його витягли з-під завалів, він був у свідомості. Зазнав осколкових поранень руки, корпусу і ніг. Першими приїхали парамедики «Шпиталь майдану». Двічі зупинялося серце; лікарям довелося ампутувати ноги.
Після тривалого лікування у шпиталі квітнем 2019 року повернувся додому, на залізничному вокзалі Маріуполя його урочисто зустріли з військовим оркестром побратими, рідні, активісти та волонтери. Вчиться пересуватися на протезах.
На повернення Олександра чекали брат Юрій, батько, мама Світлана Тимофіївна, дружина Вікторія, шестеро дітей.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 196/2020 від 12 квітня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня
Примітки ред.
- Указ Президента України від 12 квітня 2020 року № 196/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Повернення бійця додому
- У Маріуполі з квітами і оркестром зустрічали пораненого морпіхи-героя(рос.)
- Відроджений Фенікс. Маріупольці зустрічали пораненого морпіха — героя
- Вже п'ятий рік — солоний піт, рікою кров
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |