Оле́сь Володи́мирович Тере́щенко (9 січня 1975, Донецьк — 12 березня 2018, Київ) — колишній ведучий на Першому національному телеканалі, Заслужений журналіст України.
| Терещенко Олесь Володимирович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 9 січня 1975 Донецьк, СРСР |
| Помер | 12 березня 2018 (43 роки) Київ, Україна |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Національність | Україна |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | телеведучий |
| Alma mater | Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (1996) |
| Провідні ролі | Ведучий Першого національного ТК |
| Нагороди та премії | |
| | |
| |
Життєпис ред.
З 1981 по 1991 рік навчався у СШ № 9 Донецька.
Батько Олеся, Володимир Терещенко, був журналістом, працював кореспондентом УТ на Донеччині. Олесь із братом записували свої перші гумористичні програми на батьківський професійний магнітофон. Ще учнем відвідував школу журналістики Донецького університету. В останньому класі їздив із батьком на зйомки.
З 1991 по 1996 рік навчався на факультеті журналістики Київського національного університету ім. Шевченка.
Творчий шлях ред.
У 1997 році створив Телевізійну службу новин на телеканалі «1+1» у складі нової команди «Післямови». У 1998 році провів перший випуск новин, тоді знімальна група залила студійні декорації шампанським, вітаючи колегу з дебютом. Був ведучим ефірів і керував міжнародним відділом новин, вів репортажі з багатьох країн світу. Знімав документальні фільми для «ТСН-особливий погляд», вів спеціальні проєкти часто у прямому ефірі.
- Після Помаранчевої революції почав керувати тижневим випуском «ТСН. Підсумки».
У 2004 році разом із Андрієм Тичиною відмовився вести передвиборчий марафон на 1+1, який мав за мету просування Януковича. Співведучим Терещенка мав стати В'ячеслав Піховшек. Це було спільне рішення редакції каналу, який не погодився з політикою Володимира Оселедчика. До відмови вести марафон також приєднались ведучі Людмила Добровольська та Алла Мазур.
У 2008 році через зміну власника і редакційної політики «1+1» пішов з посади ведучого основного випуску «ТСН». У 2009—2010 роках почав працювати на Першому Національному, де вів головні випуски новин. У 2010 році став ведучим ток-шоу «Про головне», яке досі є у ефірі на UA: Першому. У 2018 році планував створити новий проєкт на Суспільному телебаченні.
Важке онкологічне захворювання ред.
2 серпня 2017 року журналіст звернувся до широкої громадськості України з проханням про допомогу на лікування важкого онкологічного захворювання. Завдяки небайдужим людям було зібрано певну суму для лікування Олеся в Ізраїлі.
Смерть ред.
Влітку 2017 року Олесь повідомив у соцмережах, що хворий, довгий час боровся з недугом. Помер 12 березня 2018 року в Києві після важкого онкологічного захворювання. 14 березня Олеся було відспівано у Свято-Троїцькому монастирі (УПЦ).
Відзнаки ред.
- 2005 — премія «Людина року»
- 2005 — Заслужений журналіст України.
- 2005 — премія Телетріумф у номінації «За значний внесок у розвиток українського телебачення».
- 2010 — Почесна грамота Кабінету Міністрів України.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- . 1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 14 березня 2018.
- . 24 Канал. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 03.08.2017. Процитовано 03.08.2017.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
Джерела ред.
- Обличчя каналу. Олесь Терещенко // Сайт Першого національного [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- На інформаційному сайті Верховної Ради [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Інтерв'ю газеті «Хрещатик» [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Новорічне привітання Олеся Терещенка/відео/ [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Урядові нагороди — працівникам телерадіомовлення [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]